«Все під дулом автоматів». Як Крим став цвинтарем українських залізничних вагонів?

Крим.Реалії побували у так званому вагоні-салоні, що ходив до Криму. Його побудували в лютому 2014 року. Коли розкішні залізничні апартаменти поставили на рейки, Росія почала окупацію півострова і в Криму цей вагон побував лише кілька разів. Залізничне сполучення з Кримом перервалося в грудні 2014 року. Станом на березень 2014-го, захопленими у Криму опинилися 885 вагонів: вантажних і пасажирських, а також платформи, цистерни і зерновози та інше майно. Чому так сталося? Яких збитків зазнала «Укрзалізниця» внаслідок окупації півострова?

Вагон-салон і VIP-вагон до Криму

Антоніна Баскакова восьмий рік працює провідницею вагона-салону, що ходив у Крим. Якби не окупація півострова, подорожувати можна було б максимально комфортно.

«Це у нас санвузол, тут душова кабіна, умивальник, також тумбочка, щоб було зручно чи рушничок покласти чи шампунь. Завжди вода гаряча, підлога у нас також тепла, підігрівається. Людина виходить з душової кабінки і також не стає на холодну підлогу, а стає на теплу, дуже зручно», – розповідає провідниця вагона-салона Антоніна Баскакова.

Окрім ванної кімнати у вагоні є повноцінні їдальня й спальня. Все, майже як у готельному номері. Дніпровський вагоноремонтний завод здав залізничні хороми в експлуатацію в лютому 2014, саме, коли Росія розпочала окупацію Криму. Але цей вагон ще встиг побувати на півострові.

«Він ходив у 2014 році в Крим, також їздили сім’ї відпочивати до моря. Ми не часто туди їздили, але рази три ми, може, з'їздили. Поки була можливість, а коли вже можливості не було, тоді вже все. Поки потяг наш їздив у Крим, то ми й могли, а так ми вже й не їздимо», – розповідає Антоніна Баскакова.

У Антоніни буває до 5 рейсів на місяць. Вагон-салон користується попитом. Найбільший пасажиропотік влітку, під час відпусток, і на новорічні свята.

«Найчастіше його зараз замовляють на Західну Україну. Люди відпочивать, їдуть в гори, їм дуже зручно. Замовила чи сім'я, чи декілька осіб, компанія зібралася. Зручно, ніхто ніде не ходить, вони собі зайшли у вагон, сіли, відпочили, вранці вийшли і поїхали далі відпочивати», – каже Антоніна.

Вартість поїздки з таким комфортом залежить від відстані. Приміром, за користування вагоном-салоном на найдовшому маршруті України Маріуполь – Рахів, це понад 1800 кілометрів, доведеться заплатити трохи більше 36 тисяч гривень в один бік. Подорож із Києва до Севастополя на відстань у понад тисячу кілометрів зараз коштувала б приблизно 20 тисяч гривень.

Наразі у власності Укрзалізниці – 12 вагонів-салонів, перший з них побудований ще у 1976 році.

У мережі такі апартаменти навіть прозвали «пшонка-стайл» вагонами.

Також до 2014 року до Криму ходили VIP-вагони. За класифікацією «Укрзалізниці», вони класом вище за люкс апартаменти і нижче за салон-вагон. У кожному м’якому купе: телевізор, окрема вбиральня й окрема душова кабіна.

До окупації Криму популярним був поїзд «Славутич» Київ – Сімферополь.

«Найменший пасажиропотік – це лютий місяць і грудень, початок грудня. Новорічні свята, потім на свята березня також підвищувався пасажиропотік. Він не був порожнім навіть у зимовий період, а в літній практично квитки не можна було купити на нього», – пригадує начальник потяга Київ — Новоолексіївка, а до 2014 року Київ – Сімферополь Андрій Рогожніков.

Усе змінилося після окупації Криму. Пасажирів значно поменшало, зазначає Андрій.

Нового удару по пасажиропотоку завдала пандемія коронавірусу в 2019 році і всі подальші ковідні обмеження.

До 2014 року «Укрзалізниця» приєднала Крим до материкової України рейками. З Києва ходив потяг «Славутич» до Сімферополя і поїзд до Севастополя. З Ковеля, Волинської області, поїзд «Лісова пісня» до Сімферополя. Також до найбільшого міста Криму курсували поїзди з Полтави, Харкова, Дніпра і Кривого Рогу.

А що Херсонщина?

Від 27 грудня 2014 рух українських поїздів до Криму зупинився через окупацію півострова Росією.

Восьмий рік поспіль потяги, які раніше йшли до Криму, зупиняються у Херсонській області. Також восьмий рік поїзди далекого слідування оминають залізничну станцію Вадим в селі Преображенка у Херсонській області. Раніше частина потягів, що курсували до Криму, неодмінно тут зупинялися. Нині будівля вокзалу порожня, на пероні ні душі.

«До нас тільки приміські наші їздять, і слава Богу. Казали, щось там скасують його чи що, але слава Богу, люди попросили, то залишився цей зв’язок у нас з обласним центром. Так, а останні роки не ходять поїзди. Раніше, Боже мій, скільки тут поїздів, кожні 10 хвилин йшли потяги, розумієте. А зараз нудно у нас стало, звісно», – розповідає жителька Вадима Зінаїда.

Зараз маршрут один, до Херсона і в зворотньому напрямку. Більше з Вадима залізницею їхати нікуди. Потяги з центральної і західної України не курсують до Криму, і це позначилося на житті півдня Херсонщини.

«Ті лінії, де інтенсивний рух, там інвестуються гроші. Більше того, якщо є динамічний пасажирський рух це також стимулює розвиток станцій, у тому плані, що люди можуть туди приїхати, приїжджають туристи, існує якась торгівля і для невеликих міст це справді такий імпульс, не скажу для розвитку, але, принаймні, для існування. Коли рух припинився, то природно цей невеликий бізнес, а це, як правило, дрібні підприємці, він теж зник», – пояснює експерт у галузі транспорту Олександр Кава.

Чому українські вагони залишилися в Криму? Збитки «Укрзалізниці»

За даними «Укрзалізниці», станом на березень 2014 року, на півострові залишилося 885 вагонів. Станом на 2016 рік, за даними тієї ж «Укрзалізниці», захопленими в Криму залишилися вже 515 вагонів. Іншої, більш актуальної статистики, «Укрзалізниця» надати не може. За два роки після 2014-го, ймовірно, частину вагонів на півострові розпиляли на метал, кажуть експерти. І ще частину вагонів, що належали приватним українським компаніям, а не державній «Укрзалізниці», все ж таки вдалося повернути на материк.

З квітня до 26 листопада 2014 року «Укрзалізницею» керував Борис Остапюк, він звільнився за місяць до остаточного припинення залізничного сполучення з Кримом. Ми телефонували ексчиновнику, а нині бізнесмену, хотіли запитати, чому не вдалося вивезти з Криму понад 800 вагонів, але поговорити з Остапюком не вдалося. У жовтні 2014, за місяць до звільнення Остапюка, СБУ проводила обшуки в офісі «Укрзалізниці» в рамках розслідування щодо розкрадання майна у великих обсягах у системі держкомпанії.

«Був повний хаос. Якщо в межах держави, фактично, не було розуміння, куди ми рухаємося, то в залізниці та сама ситуація, насправді. Не сказав би що це дуже бюрократична структура, але вона дуже структурована, там ніхто нічого зайвого не зробить. І особливо ми розуміємо, що це період після Януковича, коли це все затиснуто в лещатах», – пояснює радник міністра транспорту України з 2017 по 2019 роки Святослав Товстига.

У грудні 2014 року, майже одразу після того, як залізничне сполучення з Кримом перервалося, Володимира Омеляна призначили заступником Міністра інфраструктури України. Його команда вивчала активи «Укрзалізниці в Криму.

«Максимально той рухомий склад, який вони могли вивезти, вони вивезли, але потім вже все відбувалося під дулом автоматів і, звичайно. ніхто не хотів чи боявся ризикувати своїм життям, розуміючи, що будь-які потяги можуть бути зупинені силою. Тому, я думаю це, перш за все, причина що нерухомий склад залишився на території Криму. Так само і на території Донбасу, бо там лік йде на тисячі одиниць», – каже ексміністр інфраструктури України Володимир Омелян.

Електропоїзд «Крим-перлина України» ЕПЛ2Т-032, 2008 року випуску, найновіший у Криму, вдалося евакуювати з півострова. Зараз він працює на Придніпровській залізниці. Також повернули рейковий автобус, його купувала влада Криму. Зараз цей дизельний моторвагонний склад експлуатує Південна залізниця. Інша залізнична техніка на півострові була застарілою, кажуть фахівці.

«Станом на 2013-2014 роки, на жаль, рухомий склад на Кримському півострові був застарілим, парк електропоїздів це були електропоїзди серії Р1, роки випуску 1959-1962. Вантажні вагони, які були, вони, як правило, були неробочі. Це так званий парк запасу, який навіть фізично вивезти неможливо через те, що вони відпрацювали свій ресурс», – пояснює Олександр Кава.

Кримські вагони могли принести користь українській залізниці й економіці, вважає Святослав Товстига. А без них Києву довелось додатково витрачатися і купувати вагони.

«Ми можемо беззаперечно називати металолом, але згадаємо історію десь трирічної давнини, коли було дозволено ввозити вживані вагон з Росії, які були списані, і, фактично, вони там списані, а тут вони їздили. Тобто питання металолому — це дуже питання дискусійне. Чому ми тоді металолом привозили з інших сусідніх країн», – каже Святослав Товстига.

Від 2014 року і дотепер українській залізниці бракує вагонів, каже експерт. Приміром, пасажирських у 2,5 разів менше, ніж потребує Україна. Понад 800 вагонів з Криму могли б стати в нагоді й змінити становище. Точної суми збитків в «Укрзалізниці» назвати не можуть. За минулорічними даними Центру економічної стратегії, через окупацію Криму, державна компанія втратила 100-110 мільйонів доларів.

«Оцінка від втрати активів державних в Криму понад 135 мільярдів доларів США. З них оцінюється вартість активів саме «Укрзалізниці» у близько 100-110 мільйонів доларів. Я думаю, що ця цифра суттєво занижена і плюс, якщо враховувати, якщо окупація триває з 2014 року, тобто ці активи використовуються, ці активи й основні засоби виробництва зношуються без особливої модернізації і тому у випадку «Укрзалізниці» я думаю можна говорити про близько 1 мільярд доларів США», – переконує Володимир Омелян.

Чому «Кримська залізниця» збиткова?

Так звана «Кримська залізниця» після 2014 року потрапила в ізоляцію. Українські потяги на півострів не ходять. До 2019 року не заходили й поїзди з Росії. Морські порти, які раніше теж обслуговувала залізниця, під санкціями, суднам заходити в них заборонено. Кримська залізниця стала фінансовим тягарем Росії, повністю дотаційним підприємством.

Справи дещо покращилися після відкриття Керченського мосту. До Криму і Севастополя пішли потяги з Москви і Санкт-Петербурга. Зараз на півострів ходять 9 поїздів дальнього сполучення з Росії. Також за російські гроші поповнився внутрішній залізничний парк «Кримської залізниці».

«Істотно активізовано приміське сполучення на півострові. Це стало можливим завдяки придбанню нових електропоїздів. Було куплено 12 електропоїздів серії МП2Д та ЕД4М, а також 10 рейкових автобусів РА3», – розповідає Олександр Кава.

• Проте «Кримська залізниця» залишається збитковою. За підсумками 2020 року, борги компанії склали 2,8 мільярда рублів — це понад 36 мільйонів доларів.
• Від 2016 року підприємство під санкціями США, а від 2017 року України.
• У 2020 році США наклали санкції на приватну російську компанію «Гранд Сервіс Експрес», саме вона возить росіян до Криму, і це єдиний не державний перевізник у Росії.
• 22-го січня Володимир Зеленський підписав указ про запровадження санкцій РНБО проти цієї ж російської компанії.