Доступність посилання

ТОП новини

«Суспільство хворе». Що стоїть за масовими вбивствами в Пермі та Керчі


Студенти залишають територію кампусу, Перм, Росія, 20 вересня 2021 року
Студенти залишають територію кампусу, Перм, Росія, 20 вересня 2021 року

У Пермському краї Росії 21 вересня оголосили днем жалоби за жертвами стрілянини, яка сталася напередодні в Пермському державному національному дослідницькому університеті. Російська влада Криму висловила співчуття рідним загиблих.

За офіційними повідомленнями Слідчого комітету Росії, в Пермському державному національному дослідницькому університеті загинули 8 осіб, понад 20 – постраждали. У Слідкомі Росії стверджують, що стрілянину в університеті відкрив 18-річний Тимур Бекмансуров. За інформацією силовиків, стрілка затримали співробітники ДІБДР, які прибули на місце події, під час затримання його поранили. Як повідомив телеграм-канал «База», після того, як нападник убив одного з охоронців у кампусі, другий охоронець двічі натискав кнопку тривоги, однак вона не спрацювала. На сторінці Тимура Бекмансурова у соцмережі «ВКонтакте» докладно описана підготовка до нападу, зокрема деталі отримання дозвільної документації та придбання зброї. Попередній випадок масового вбивства в навчальному закладі стався в Росії у травні 2021 року в Казані. А в жовтні 2018 року в анексованому Криму сталися вибух і стрілянина в керченському коледжі, де загинули понад 20 осіб. Тоді Слідком Росії повідомив, що стрільцем у керченському коледжі був 18-річний місцевий житель Владислав Росляков. Про проблему масових вбивств у навчальних закладах йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

На сторінці в соцмережі «ВКонтакте» Тимура Бекмансурова був опублікований пост, пізніше заблокований, у якому повідомляється про відсутність будь-яких ідеологічних мотивів і описуються деякі психологічні проблеми:

«Те, що сталося не є терактом (принаймні з юридичної точки зору). Я не перебував в екстремістських організаціях, був не релігійний й аполітичний. Ніхто не знав про те, що я збирався зробити, всі дії я проводив самостійно... Усе навколо виглядає так штучно, як уві сні, немов я спостерігаю за діями моєї оболонки від третьої особи. Кожен день є повторенням минулого, все починається зі дзвону в голові. Завжди складно було спілкуватися з людьми, незрозумілі їхні емоції... Скільки б я не спав, енергію сон не додає. Як же я втомився... Доводилося придушувати бажання знищити все навколо себе, але я зрозумів, що не зможу так існувати, якби я не зробив це зараз, то в майбутньому все одно вбив би когось».

Російський політолог, колишній консультант фонду «Антитерор» Руслан Мартагов висловив Крим.Реалії думку, що подібні трагедії відображають сучасні проблеми російського суспільства і що передбачити їх практично неможливо.

Суспільство хворе: це відсутність соціальних ліфтів, дике розшарування на багатих і бідних
Руслан Мартагов

– Суспільство хворе: це відсутність соціальних ліфтів, дике розшарування на багатих і бідних. Такі речі в першу чергу тиснуть на людей з ослабленою від природи психікою, вони першими злітають із котушок. Тому подібні казуси повторюватимуться. У таких людей накопичується ненависть до всього оточення, у неї немає виходу, і тому вона переноситься на тих, хто ближче. Може, хтось пожартував над ними невдало чи якось образив. У підсумку вони бачать джерело зла в оточенні й починають якось шкодити. І там уже хоч би які ви охоронні сигналізації не ставили, все одно. Зрештою стрілок може залізти на дах якоїсь висотки, як це було не раз в Америці, і розстрілювати звідти перехожих. Насправді ми зараз обговорюємо незвичайний випадок, але ж є тисячі й тисячі непомітних суїцидальних випадків, коли молоді люди вішаються та стріляються ‒ але про це не говорять ніде.

Студенти після стрілянини в університеті Пермі, Росія
Студенти після стрілянини в університеті Пермі, Росія

На думку Руслана Мартагова, щоб зменшити ймовірність повторення подібних трагедій, необхідні глобальні зміни.

‒ Перше й головне ‒ оздоровлення суспільства, а для цього потрібна зміна влади. Найбільш дикий варіант, мабуть, ‒ дозволити зброю взагалі всім, для самооборони, але на це ніхто не піде.

Своєю чергою експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова вважає, що хоча керченська трагедія в політехнічному коледжі досі досконально не вивчена, важливу роль у подібних масових вбивствах відіграє мілітаризація освіти.

Це культ насильства, культ війни: дітям вселяють, що розв'язувати проблеми за допомогою зброї це добре і правильно
Ірина Сєдова

– Залишилося дуже багато запитань до того, що відбулося насправді в Керчі, хто вплинув на цього хлопця і що йому вселили, чи були в нього спільники. Провести незалежне розслідування, на жаль, немає жодної можливості, тому що в нас немає доступу до Криму, а свідків залякали й заборонили спілкуватися зі сторонніми людьми. Взагалі, коли діти або підлітки беруть до рук зброю і вбивають інших, це дуже комплексна проблема, і говорити про те, що тут зіграло вирішальну роль щось одне, не можна. Потрібно глибше це все аналізувати, але, мені здається, одним із каталізаторів подібних трагедій є те, що відбувається в ідеологічному плані в школах Росії та окупованого Криму. Це культ насильства, культ війни: дітям вселяють, що розв'язувати проблеми за допомогою зброї це добре і правильно, рекламують російську армію і навчають збирати автомати.

Оточена територія університету в Пермі, Росія
Оточена територія університету в Пермі, Росія

За оцінкою Ірини Сєдової, військова пропаганда ніби підказує підліткам легкий спосіб розв'язання всіх їхніх проблем.

Батьки мають на своєму рівні боротися з російською мілітаризацією
Ірина Сєдова

– Єдине, що тут можна зробити, це просто змінити пропагандистську риторику, але Росії зараз це невигідне, їй треба виховувати військових, які готові померти за неї зі зброєю в руках. Тому мілітаризація триватиме, на жаль. Зараз хіба що батьки можуть намагатися виховувати дітей у дусі ненасильницьких цінностей, як наказує конвенція ООН з прав дитини. Там йдеться, що потрібно ростити дітей в атмосфері миру та вчити мирним цінностям: поважати всіх, бути толерантним до інших людей, до інших рас, релігій, ні з ким не воювати, ні в кого стріляти й нікого не вбивати, а замість цього домовлятися. Тобто батьки мають на своєму рівні боротися з російською мілітаризацією, не віддавати своїх дітей у «Юнармію», не бути толерантними до культу насильства й не ходити на всі ці шабаші, де демонструється військова техніка.

Керівник Центру психологічної безпеки в Казані Олександр Дакінов висловив думку, що один із головних чинників, які штовхають людей на масові вбивства ‒ тривале накопичення стресу.

Ми відносимо подібні трагедії саме до категорії масових вбивств
Олександр Дакінов

– Ми відносимо подібні трагедії саме до категорії масових вбивств. Тут є вплив стресових факторів: у людини в цьому випадку довго-довго формувався стрес, вона не отримувала, швидше за все, розрядки й у підсумку це спричинило трагедію. Спочатку це просто хронічне напруження, потім з'являється неконтрольована напруга, і коли немає ось цієї розрядки в друзях, в оточенні ‒ потім відбувається якась подія, яка запускає реакцію, щоб людина спланувала свої дії. Потрібно шукати саме подію, яка запустила подібну поведінку. Я згоден із тим, що дуже складна й комплексна проблема. Тут може бути навіть дуже багато факторів впливу, відповідно, і підходити до цього треба комплексно. Включаючи те, як мають працювати ЗМІ: більше розповідати про героїв, які в таких ситуаціях захищали людей, брати у них інтерв'ю. Цього разу вони діяли добре.

Олександр Дакінов радить батькам більше цікавитися психологічним станом підлітків.

Можна також попросити дітей, щоб вони інформували батьків, якщо хтось у школі сказав щось агресивне в формі погрози
Олександр Дакінов

– Звертайте увагу на те, чи з'являється у нього хронічне напруження, але це ще не такий сильний фактор. Можна подумати, як із цією напругою працювати. Як профілактичний захід можна водити дітей у гуртки, де вони отримають відчуття важливості й певного визнання, де вони зможуть реалізувати свій потенціал. Це вже знімає напругу, адже дитина може там розвиватися і ставати фахівцем у якійсь галузі. Можна також попросити дітей, щоб вони інформували батьків, якщо хтось у школі сказав щось агресивне в формі погрози. Нехай батьки вимагають від педагогів хоча б провести бесіду з такими учнями.

Окрім того, Олександр Дакінов вказує на те, що існують методики раннього виявлення агресивних молодих людей, які згодом можуть стати стрілками. За його словами, раніше Центр психологічної безпеки надав методичні посібники з цієї теми педагогам і російським силовим структурам Криму.

Слідчі дії на місці інциденту, Перм, Росія
Слідчі дії на місці інциденту, Перм, Росія

На початку вересня керівник Апарату підконтрольної Росії антитерористичної комісії Криму Олександр Буличев повідомив, що на півострові виявили чотирьох школярів, які, як повідомляє РИА «Крым», виявляли «схильність до масових вбивств у школі». За словами Буличева, силовики допомагають виявляти дітей, які перебувають у зоні ризику, і проводять психологічне тестування. Так, за його інформацією, тільки за 2021 рік у Криму виявлені 165 таких проблемних учнів, яких потім ставлять на облік і працюють із ними, щоб вони «змінили свої погляди».

(Текст підготував Владислав Ленцев)​

ДОВІДКА: Вранці в понеділок, 21 вересня з'явилися повідомлення про стрілянину в одному з корпусів Пермського державного національного дослідницького університету. Як стверджують у Слідкомі Росії, стрільцем виявився студент юрфаку Тимур Бекмансуров. Загинули шість осіб, 24 постраждали. Нападника поранили під час затримання і госпіталізували. Порушено кримінальну справу про вбивство.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG