В Україні з минулого року працює послуга «платне СІЗО» – за певну плату можна поліпшити умови утримання в місцях тимчасового обмеження волі. У червні 2020 року український Мін’юст навіть увів додаткову послугу: подарунковий сертифікат на платну камеру в СІЗО, нагадує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Вас запросили на день народження чиновника або політика? Може, навпаки, забули запросити? Все ще роздумуєте над подарунком? Ми знаємо вихід! Від сьогодні Мін’юст пропонує нову послугу – ми пропонуємо подарункові сертифікати на користування послугами платних камер в українських слідчих ізоляторах», – рекламував тоді нову послугу міністр юстиції України Денис Малюська у Facebook.
Плата за поліпшені умови невелика: в Києві, наприклад, відремонтована камера коштує 2000 гривень на добу (близько $70), тиждень коштує 8000 гривень ($280), місяць – 12000 гривень ($425).
Через пів року Мін’юст відзвітував: до кінця січня за користування платними камерами бюджет отримав 2,2 мільйона гривень (близько $80 тисяч).
Про те, які ще експерименти з утриманням ув’язнених планує українська влада і де поліпшені камери користуються найбільшим попитом, в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповів міністр юстиції України Денис Малюська.
– Скільки зараз в Україні платних камер?
– Ми відкрили 33 камери в 22 містах. Десь більше, десь менше, але практично кожен більш-менш значущий слідчий ізолятор має зараз щонайменше одну платну камеру.
– Користуються попитом?
– Так, безумовно, особливо в Києві попит величезний.
Особливо в Києві попит величезний
– Чому? У Києві найдорожча?
– Так, вона найдорожча. Але, з іншого боку, це і найбагатше місто за середнім рівнем доходів, і охочих, відповідно, багато.
– Найбагатші затримані?
Плануємо істотно збільшити пропозицію платних камер у Києві
– Так, виходить так. Якщо чесно, ми такого великого попиту в місті Києві не очікували. Ми плануємо істотно збільшити пропозицію платних камер у Києві. Є попит – буде пропозиція. Однозначно будемо наганяти.
– Я бачив на вашій сторінці у Facebook, що там зробили ремонт. Наскільки це все окупається?
Отримали доходів від платних камер понад 2,2 мільйона гривень. Собівартість всього, що було зроблено, – 1,7 мільйона
– Чи окупається практично відразу ж. Ми відкриваємо весь час нові камери, при тому, що ми ніколи в збиток не заходили. Вже зараз ми отримали доходів від платних камер понад 2 мільйони 200 тисяч гривень. Собівартість всього, що було зроблено, – це 1 мільйон 700 тисяч гривень. Тобто навіть зараз ми на пів мільйона гривень попереду перевищення доходів над витратами. При тому, що відкриваються абсолютно нові камери.
– І надалі це будуть тільки доходи, витрат буде мінімум?
Усі доходи, які ми отримуємо, спрямовуємо на ремонт безкоштовних камер
– Так. Плюс тут треба враховувати, що у нас немає мети отримувати прибуток від цієї історії, тому що всі доходи, які ми отримуємо, ми спрямовуємо на ремонт безкоштовних камер, тобто камер, де затримані не отримують якихось додаткових послуг, за які вони платять гроші. Відповідно, ми підтягуємо рівень утримання абсолютно всіх затриманих в слідчих ізоляторах.
– Що це за будівництво модельних в’язниць під Києвом і Львовом?
– Це два проєкти, їх у медіа часто плутають. По-перше, це будівництво нових слідчих ізоляторів. Там будуть значно якісніші сучасні стандарти утримання ув'язнених. Це дійсно під Києвом і під Львовом. Ми плануємо виводити слідчі ізолятори з центру міста – це старі будівлі, де санітарні умови абсолютно неприйнятні для утримання там людей. Тому будуть нові гарні якісні слідчі ізолятори, за які нам не буде соромно.
– На чиї гроші?
Ми не будемо забирати гроші у платників податків
– Це бюджетні гроші, але при цьому це гроші, які ми будемо не забирати у платників податків в жодному разі. Це гроші, які до нас будуть потрапляти від продажу старих в’язниць. Бюджет – це тут, по суті, транзит. Ми продаємо старі в’язниці, отримуємо гроші в спецфонд і з цього спецфонду фінансуємо нові в’язниці. Ми не будемо забирати гроші у платників податків.
– Що таке «модельна в'язниця»?
Модельна в’язниця – це буде нова установа, нова в’язниця, де ми будемо експериментувати і застосовувати найбільш інноваційні практики ресоціалізації ув'язнених
– Модельна в’язниця – це трохи інша історія, але теж важлива. Це буде нова установа, нова в’язниця, де ми будемо експериментувати і застосовувати найбільш інноваційні практики ресоціалізації ув'язнених. Наприклад, у нас зараз всі ув’язнені утримуються в повному відриві від суспільства, і їхній стиль життя абсолютно відрізняється від того, що відбувається на волі, тому, виходячи на волю, вони не готові жити в нормальному суспільстві. І вони скоюють злочини знову.
Там у нас ув’язнені навчатимуться нормального життя. Вони будуть самі собі готувати їжу, вони будуть контролювати свої витрати, вони будуть купувати собі продукти, отримувати якісь базові навички фінансового планування, щоб, виходячи на вулицю після відбуття ув’язнення, вони були готові жити з нами в суспільстві, у них першим не виникало [бажання] піти знову вкрасти, тому що вони не готові для життя в нормальному суспільстві.
Це тільки один із принципів. Там будуть, безумовно, нові стандарти утримання ув’язнених, там будуть нові підходи з охорони, буде менший акцент залякування. Він буде зміщений на так звану динамічну безпеку – це коли співробітники будуть перебувати всередині будівлі, спілкуватися з ув’язненими, вони можуть разом пограти в футбол, разом подивитися щось по телевізору. Вони будуть перебувати всередині колективу і підтягувати до рівня нормального людського спілкування ув’язнених, які там будуть перебувати.
В українських реаліях це звучить як утопія, тому що це дуже високий стандарт. Але насправді це практики, які реалізовані в Північній Європі, і ми їх звідти будемо переймати.
– Що з Лук’янівським СІЗО? Багато років тому була історія, що його хочуть продати. Що зараз? Ви вирішили його ремонтувати і не виставляти на продаж?
– Частково. Ми не можемо повністю переїхати за місто, тому що кількість ув’язнених у Лук'янівському СІЗО величезна – там перебувають понад дві тисячі осіб. Тисячу осіб ми плануємо перевезти в нове СІЗО, яке буде побудоване під Борисполем, і звільнимо один великий найстаріший корпус Лук’янівського СІЗО, «Катьку», як її називають ті, хто там перебуває, – корпус, якому вже кілька сотень років. Він дуже красивий архітектурно, це дуже солідна стара будівля. З нього протягом декількох років після переїзду ми плануємо запустити щось на зразок готелю. Ми точно будемо там надавати платні послуги з проживання. Цей підхід – створення готелів у будівлях колишніх в’язниць – досить цікавий, екзотичний. У Європі він користується попитом.
Що стосується інших будівель, там історія переїзду з центру Києва відкладена щонайменше років на 10, тому зараз всі будівлі, крім «Катьки», ми активно ремонтуємо, вдосконалюємо, доводимо до нормальних стандартів, щоб ще в найближчі 8–10 років там люди утримувались, як і раніше, але в умовах, які разів у п'ять кращі за те пекло, яке там було, коли ми тільки почали нашу реформу.
Нагадаю, як тільки я прийшов на посаду, коли я туди приїхав, це був жах, тому що там не було ні індивідуальних ліжок, люди іноді спали по черзі, тому що всім не вистачало місць. Зараз ситуація виглядає абсолютно інакше. Але, знову-таки, до стандартів Європи нам ще є куди рости. Але ключовий наш підхід – ми не збираємося брати гроші платників податків на утримання і поліпшення цієї системи. Ця система має ресурси, які ми можемо перевести в гроші і направити на поліпшення стандартів без того, щоб брати гроші платників податків.
