Кримські татари з усього півострова зібрали гроші на оплату штрафу, присудженого активісткам Лутфіє Зудієвій і Муміне Салієвій. Суму в 3000 рублів уже традиційно зібрали з 10-рублевих монет. Раніше підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя визнав Зудієву і Салієву винними в демонстрації символіки забороненої організації.
Яка справжня мета переслідування активістів на анексованому півострові? І яка статистика подібних справ у сусідній Росії? Про це в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримський вечір» разом із ведучими Олександром Янковським говорили кримська правозахисниця Лутфіє Зудієва і юристка російського правозахисного центру «Меморіал» Тетяна Глушкова.
– Чи стало ваше затримання 30 травня для вас несподіванкою, Лутфіє?
Лутфіє Зудієва: Перший сигнал про те, що має бути або якийсь обшук, або розслідування відносно мене, був ще на початку травня, коли в мою дитячу установу – центр Elif – прийшов дільничний і цікавився моєю особистістю. Як часто я буваю на роботі, в який час – він питав це у співробітників під час моєї відсутності. І вже тоді я зрозуміла, що це сигнал: або якась оперативна розробка, або готують якусь справу. Для всіх активістів у Криму це вже логічний наслідок їхньої правозахисної та іншої діяльності. Коли ти працюєш у такому полі, яке зараз сформувалося в Криму, кожен готовий до того, що одного ранку з обшуком або з іншими заходами прийдуть у його будинок у тому числі.
– Але вас того дня затримали не вдома?
Лутфіє Зудієва: Так, прямо на вулиці. Я була на ринку, а потім через перехрестя переходила додому. У цей момент мене оточили співробітники Центру з протидії екстремізму і поліції. Мені сказали, що я повинна сісти з ними в машину. Мій чоловік наполягав на тому, що вони повинні принести повістку. Велася оперативна зйомка одним із поліцейських. Коли ми сказали, що збираємося відмовитися від того, щоб поїхати з ними, нам повідомили, що в такому випадку нам поставлять ще одну статтю – непокору законним вимогам поліції. Протокол по адміністративній справі співробітник складав уже в будівлі Центру з протидії екстремізму.
– З вами говорили про те, щоб припинили займатися правозахисною діяльністю?
Це був прийом-попередження: якщо ти не припиниш займатися тим, чим займаєшся, то завтра можуть бути більш серйозні заходиЛуфтіє Зудієва
Лутфіє Зудієва: Я вважаю, що це затримання і адміністративна справа – абсолютна формальність. Насправді це був прийом-попередження, коли силовики шляхом порушення адміністративної справи дають активістам чіткий сигнал: сьогодні ми порушили адміністративну справу, але якщо ти не припиниш займатися тим, чим займаєшся, то завтра можуть бути більш серйозні заходи впливу. На жаль, так і відбувається найчастіше на практиці. Ремзі Бекіров, Руслан Сулейманов, Наріман Мемедімінов – люди, які пройшли через аналогічні адміністративні справи. Адміністративні справи щодо них порушувалися 2017 року, і, на жаль, 2018-го Наріман був у кримінальній справі затриманий, а 2019-го – інші громадянські журналісти. Така практика є і щодо цивільних захисників, адвокатів. Я маю на увазі Еміля Курбедінова, у якого та ж стаття, 20.3, що і в мене.
– А що служило доказом вашої провини в суді?
Лутфіє Зудієва: Є всього три скріншоти, два з них – публікації третьої особи, які були зафіксовані співробітниками силових структур. Тобто це навіть не мої публікації, юридично це неможливо ставити мені як правопорушення. Третій скріншот – перепост одного посилання, де присутня символіка партії «Хізб ут-Тахрір», яка тоді була дозволеною на території України. Але знову-таки, це публікація третьої особи, це не розміщена мною символіка. З юридичної точки зору, на цьому моменті справа мала бути закрита, тому що матеріали, на якому воно базується, не підтверджують факт мого правопорушення. Але, оскільки стояла чітка задача засудити мене, винести обвинувальну постанову, то інтриги не було. Ми знали, що цей процес закінчиться або штрафом, або адміністративним арештом. Але, з огляду на те, що в мене є неповнолітні діти, я опинилася в той вечір вдома.
– Що ви плануєте робити далі з цим вироком суду?
Це демонстрація того, що в Криму все ділять між собоюЛуфтіє Зудієва
Лутфіє Зудієва: Сьогодні адвокати підготували текст апеляційної скарги. Ми розуміємо, що результати будуть аналогічними до постанови Київського районного суду (Сімферополя – КР), але це необхідно зробити, щоб із рішеннями можна було рухатися далі, в тому числі до Європейського суду з прав людини. З правозахисною діяльністю ми будемо продовжувати в тому ж напрямку... У Криму насправді дуже багато людей, які сьогодні підтримують активістів. Комусь вистачає сміливості заявити про свою підтримку відкрито, а хтось у силу різних причин не готовий про це говорити публічно, але вони шукають інші способи підтримки і роблять це шляхом підтримки дітей політв'язнів, збираючи, зокрема, гроші на такі штрафи. Коли я вийшла після суду, мені повідомили, що прямо там, цього ж дня люди вже зібрали монети, щоб оплатити штраф. Це демонстрація того, що в Криму все ділять між собою. Таким чином вони демонструють силовикам, що людина не залишається в будь-якій біді одна.
– Пані Тетяно, наскільки часто на території Росії притягають до відповідальності за тією ж статтею, що й Лутфіє Зудієву в Криму?
Тетяна Глушкова: Кількість подібних справ, які щорічно розглядаються судами, протягом 2017-2018 років була трохи більш ніж 1600 на всю Росію. В цілому всі справи про адміністративні правопорушення розглядаються досить швидко. Є випадки, коли притягують до відповідальності людей, які дійсно демонструють і пропагують нацистську символіку. Вони вивішують свастику і супроводжують її якимось расистським висловлюванням. Є випадки, коли за демонстрації такої символіки затримують людей, які вживають її в антинацистському контексті. Був курйозний випадок, коли затримали підприємця за червону зірку, яка розбивала свастику. Тобто людина хотіла прославити перемогу у Другій світовій війні, а її оштрафували за демонстрацію нацистської символіки. Тобто бувають і виправдані випадки, але багато невиправданих. На жаль, навіть курйозні випадки, як правило, закінчуються винесенням рішення не на користь людини.
