5 грудня, фактично, напередодні Міжнародного дня прав людини, встановленого Генасамблеєю ООН на честь ухвалення Загальної декларації прав людини (1948 р.), у Києві відбулася Міжнародна правозахисна конференція «Десятиліття 2014-2024. Відвойовуючи права людини. Зберігаючи демократію», організована офісом президента України, офісом омбудсмена України, Міністерством закордонних справ України, агентствами UNDP та «From the People of Japan», на якій її учасники обговорили положення стосовно дотримання прав людини у світі. Як зазначали доповідачі і на пленарній частині, і на численних панельних дискусіях, міжнародна громадськість зараз має справу з кризою світової правозахисної системи, яка встановилася з вини Росії, коли перемагає «право сили», і має шукати шляхи подолання цієї кризи.
Після відкриття конференції у форматі відеоконференції виступив президент України Володимир Зеленський. Він заявив, що станом на грудень 2024 року, окрім тисяч українців, жінок і дітей, у російському полоні перебувають щонайменше 6 міських голів та голів громад України.
Днями стало відомо, що у російському полоні загинув мер одного з окупованих українських міст – міський голова Дніпрорудного в Запорізькій області Євген Матвєєв. За його словами, Євгена Матвєєва захопили в полон ще в березні 2022 року, коли той намагався допомогти людям. Зараз у російському полоні – щонайменше 6 мерів міст і голів громад. «Вони серед тисяч українців, ні в чому не винних, але [перебувають] роками в неволі. Не лише з 2022-го, а й із 2014 року. Робимо все, щоб їх повернути», – наголосив Володимир Зеленський.
За його словами, з Росії вже вдалося повернути 3767 українців, використовуючи різні канали та посередників для переговорів. Президент наголосив, що Україні важлива будь-яка допомога з боку міжнародних організацій, закликав до більш рішучих дій щодо повернення полонених і притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців. «Злочином є не тільки те, що Росія утримує наших людей, але й те, що багато хто у світі не докладає достатньо зусиль для припинення цього злочину», – наголосив президент.
Криза світової правозахисної системи обумовлена тим, що після окупації Криму в 2014 році Росія не зустріла належної світової протидії та розгорнула систематичні порушення прав людини, порушила світовий політичний та юридичний порядок, зруйнувала світове право, застосувала «право сили» для порушення суверенітету і державної незалежності багатьох країн, висунула вимогу про підпорядкування міжнародної громадськості її надуманим інтересам.
Після окупації Криму в 2014 році Росія не зустріла належної світової протидії та розгорнула систематичні порушення прав людини
Сьогодні очевидно, що криза світової правозахисної системи почалася з Криму. Представники Росії дуже неохоче готові обговорювати питання Криму, його політичних ув'язнених, журналістів, представників кримськотатарського народу, – наголосив на конференції уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. Україна перебуває на постійному зв'язку з Туреччиною з цього питання, шукає нових посередників для обміну українських політв'язнів з окупованого Криму та шукає нові механізми тиску на Росію. «Можу підтвердити, що під час моєї комунікації через посередників безпосередньо з представниками Російської Федерації – вони максимально неохоче взагалі готові обговорювати питання політичних в'язнів, представників кримськотатарського народу, яких затримують на території українського Криму з 2014 року», – наголосив він.
«Я особисто їздив до Туреччини неодноразово, у мене була зустріч із президентом Туреччини – паном Ердоганом. Омбудсмен Туреччини на постійному зв'язку з нами. Я не можу багато розповісти, але можу точно підтвердити, що ця країна зробила дуже багато, і питання порушувалося й після повернення [в'язнів], і було повернуто політичних ув'язнених [частину з них])», – зазначив Лубінець. Він наголосив, що станом на сьогодні зафіксовано 218 політв'язнів із Криму. Повернути вдалося «небагатьох».
Зі свого боку, Україна продовжує шукати як нових посередників, так і нові механізми тиску на Росію щодо бранців Кремля, а також інформувати світ про порушення прав українських політв'язнів, сказав омбудсмен.
Неможливо зрозуміти та виправдати байдужу позицію ООН щодо вбивства полоненихДмитро Лубінець
«Ми навіть окремо зробили інформаційний бриф, який ми передавали представникам багатьох країн, які приїжджали до Києва під час саміту «Кримської платформи», коли я організовував зі своїми колегами онлайн-обговорення щодо незаконної анексії українського Криму Російською Федерацією», – зазначив Дмитро Лубінець.
Ще один фактор «нижчий за плінтус», який неможливо зрозуміти і виправдати, – це байдужа позиція ООН з приводу вбивства полонених. Лубінець назвав її беззубою. Через російські атаки по Україні також пошкоджено або зруйновано понад 250 тисяч споруд. Україні потрібно більше ніж 500 млрд доларів для відновлення інфраструктури, і з кожним днем ця цифра зростає, – наголосив Дмитро Лубінець. Крім того, омбудсмен повідомив, що понад 65 тисяч цивільних українців вважаються зниклими безвісти за особливих обставин і незаконно позбавлених особистої свободи внаслідок російської агресії. Він також сказав, що «понад півтора мільйона українських дітей перебувають під російською окупацією. Росія визнає, що 700 тис. українських дітей було депортовано, викрадено».
За 2017-2023 роки зафіксовано 9006 порушень основних прав людини на півострові, більшість із них – стосовно кримських татар
Відомо, що Росія не дотримується принципів Женевських конвенцій, порушує права людини в окупованому Криму. Зокрема, за даними Кримськотатарського ресурсного центру, за 2017-2023 роки зафіксовано 9006 порушень основних прав людини на півострові, більшість із них – стосовно кримських татар. Так, за весь період окупації зафіксовано 305 кримських політв'язнів та переслідуваних у кримінальних справах, 205 з них – представники кримськотатарського народу. «Загалом за 2017-2023 роки в окупованому Криму зафіксовано 9 006 порушень основних прав людини, 6 365 – стосовно представників корінного кримськотатарського народу», – повідомив КРЦ. З 2017 до 2023 року правозахисники зафіксували на півострові: 458 незаконних обшуків, 325 із них – стосовно кримських татар; 1 504 затримання, у тому числі 1 210 – стосовно кримських татар; 1 460 незаконних допитів, 1 446 арештів, 3 180 порушень права на справедливий суд, 584 порушення права на здоров'я, 374 етапування – все переважно стосовно кримських татар.
Нинішня Росія не визнає актів законних та шанованих у світі міжнародних організацій. Так, ще 25 червня 2024 р. Європейський Суд з прав людини ухвалив рішення у справі UKRAINE v. RUSSIA (RE CRIMEA), в якому констатував численні й тривалі порушення прав і свобод людини Росією на території тимчасово окупованого Криму. Йдеться про незаконні арешти, обмеження свободи висловлення поглядів та придушення української мови.
Уряд України звернувся до Європейського суду з прав людини, стверджуючи, що з 27 лютого 2014 року Російська Федерація встановила ефективний контроль над Кримом і Севастополем, чим порушувала норми міжнародного гуманітарного права. Суд врахував як заяви з боку Росії, так і факти, надані Україною. ЄСПЛ взяв до уваги заяву президента РФ 23 лютого 2014 року про рішення «почати працювати над поверненням Криму до складу Російської Федерації», а також підтвердження РФ про готовність «допомогти» Криму та інші постанови і заяви Росії. Враховуючи все вищесказане, суд встановив, що РФ мав ефективний контроль над територією Криму та м. Севастополь, а не територіальну юрисдикцію. Україна зі свого боку вказала та надала факти переслідування активістів, зокрема учасників Революції Гідності, громадян із проукраїнською позицією, кримських татар.
Вагомий внесок був зроблений саме офісом омбудсмена, який долучився до цього процесу шляхом надання необхідних матеріалів для належного подання позиції уряду України у цій справі. Суд встановив, що існувало накопичення ідентичних або аналогічних суттєвих порушень Конвенції про захист прав людини та основних свобод протягом тривалого часу, які є досить численними та взаємопов'язаними, щоб складати модель або систему жорстокого поводження і незаконного затримання. Крім того, з наявних доказів випливає, що такі дії були вчинені безпосередньо або з відома Росії.
ЄСПЛ врахував такі порушення з боку Росії:
- жорстоке поводження з українськими військовослужбовцями, етнічними українцями, кримськими татарами та журналістами;
- негласне утримання під вартою людей без зв'язку із зовнішнім світом;
- переслідування релігійних лідерів, довільні рейди на місцях богослужіння та конфіскація релігійного майна;
- придушення неросійських ЗМІ та закриття телевізійних станцій;
- заборона публічних зібрань і залякування організаторів демонстрацій;
- придушення української мови та переслідування україномовних дітей у школах;
- обмеження свободи пересування між ТОТ Криму та Україною;
- жорстоке поводження та неналежні умови утримання українських політичних ув'язнених у тимчасово окупованому Криму та РФ;
- незаконне позбавлення волі та судове переслідування українських політичних ув'язнених у Криму щодо застосування російського законодавства;
- незаконне позбавлення волі та переслідування політичних ув'язнених за вільне висловлення думок і мирні зібрання та інші порушення.
Рішення Європейського суду з прав людини у цій справі надає Україні сильну підтримку в захисті прав та свобод своїх громадян. Розглядаючи широке коло порушень, від насильницьких зникнень до обмежень свободи висловлення думок етнічних українців, кримських татар та журналістів, рішення суду підтверджує порушення Росією прав і свобод громадян України на території Криму. Це може мати суттєві наслідки для відновлення прав і свобод людини у Криму. Дмитро Лубінець наголосив, що це рішення ЄСПЛ про злочини Росії в Криму дає Україні юридичне право вимагати компенсацію заподіяної економічної та моральної шкоди.
Міжнародна громадськість не може також обійти той факт, що «вибори» у тимчасово окупованому Криму є черговим порушенням міжнародного права. Свого часу уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець рішуче засудив проведення так званих «виборів», організованих Російською Федерацією на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим і Севастополя, що відбулись з 6 до 8 вересня.
Ці дії є грубим порушенням міжнародного права, зокрема суверенітету і територіальної цілісності України, а також основних прав та свобод громадян України, які живуть на окупованих територіях. Проведення незаконних виборів у Криму є черговою спробою легітимізувати агресію Російської Федерації, яка з 2014 року веде систематичні репресії проти кримських татар, українців та всіх, хто виступає проти окупації.
Ці дії є продовженням політики насильницького придушення інакодумства, а також серйозним порушенням прав людини на свободу висловлювань, мирних зібраньв та участь у політичному житті. Омбудсмен України закликає міжнародну спільноту не визнавати результати цих незаконних виборів та посилити санкційний тиск на державу-агресора. Проведення таких виборів є прямим порушенням резолюцій Генеральної Асамблеї ООН, які б підтверджували суверенітет України над Кримом. «Захист прав людини є пріоритетом нашої діяльності, і ми докладемо всіх зусиль для відновлення законності та справедливості на тимчасово окупованих територіях», – наголосив Дмитро Лубінець.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
