Кримськотатарська ‒ латинкою: маркер проукраїнської позиції чи історична необхідність

Новий алфавіт для кримськотатарської мови ‒ 31 буква з латинською графікою ‒ такі зміни затвердив Кабінет міністрів України. У термін до 2025 року освітній процес кримськотатарською мовою має бути переведений на використання латинської графіки, але застосування латинки для кримськотатарської мови в інших сферах життя буде стимулюватися вже зараз. Нові правила розроблені в процесі консультацій з Меджлісом кримськотатарського народу, фахівцями Інституту сходознавства ім. А.Ю. Кримського, Інституту мовознавства ім. А.О. Потебні, Інституту філології КНУ ім. Т. Шевченка і Таврійського Національного університету ім. В.І. Вернадського.

Яка писемність використовувалася для кримськотатарської мови? З чим пов'язаний перехід на латинський алфавіт? І як довго впроваджуватимуться нові правила з використанням латинської графіки? У чому плюси й мінуси такого переходу?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» порушив ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: історик із Севастополя, співробітник Українського інституту національної пам'яті Максим Майоров, викладач Кафедри тюркології Інституту філології КНУ імені Шевченка Абібулла Сеїт-Джеліль, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, український письменник, співавтор YouTube-каналу «Імені Т.Г. Шевченка» Віталій Капранов.

«Відтепер кримськотатарська мова розвиватиметься в більшій гармонії з іншими тюркськими мовами, які після 1991 року перейшли або зараз переходять на латинський алфавіт. І важливо, що це створює додаткові можливості для України щодо взаємодії з тюркськими країнами, серед яких ‒ наші стратегічні партнери. Навіть на побутовому рівні кожен українець, який володітиме азами кримськотатарської мови, почуватиметься більш впевнено в подорожах або ділових контактах у тій же Туреччині, Азербайджані, Казахстані чи Узбекистані», ‒ вважає голова Мінреінтеграції України Олексій Резніков.

Ще навесні у квітні 2021 року Кабінет міністрів України схвалив концепцію розвитку кримськотатарської мови. При цьому в тимчасово окупованому Росією Криму формально діє три державні мови: українська, російська та кримськотатарська, остання ‒ на основі кирилиці.

У цьому розрізі перехід кримськотатарської в Криму на латинку неможливий або ж залишиться поза законом, про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорить історик із Севастополя, співробітник Українського інституту національної пам'яті Максим Майоров.

‒ Історично більшість тюркських мов Російської імперії використовували арабську графіку. У Радянському Союзі у 20-х роках пішов процес латинізації мов, були пропозиції і російську мову перевести на латинку. Це період революційного ентузіазму, коли вважали, що йде світова революція і це було проявом модерну. Більшовики вважали Росію відсталою державою, яку потрібно було «підтягти», серед іншого й культурно, щоб вона стала плацдармом для всесвітньої революції. До 30-х років цей революційний запал згас і перейшли до будівництва комунізму, соціалізму в окремо взятій країні. Ідеологія космополітична почала підмінятися патріотизмом, а радянський патріотизм був замішаний на дореволюційному російському патріотизмі, до якого приєдналися інші народи. Кирилізація відбулася до 30-40-х років і фактично не залишилося мов, які б користувалися латинкою.

Після розпаду СРСР пішов зворотний процес і країни почали повертатися до латинки. У самій же Російській Федерації такі наміри розглядають як загрозу і заборонили повернення мов національних республік до латинки.

З 2015 року лідер кримських татар Мустафа Джемілєв звертався до Мінкульту України з проханням впроваджувати у кримськотатарську писемність латинку.

«Історично склалося, що граматика кримськотатарської мови зазнала декілька етапів реформування, й найболючішим стало переведення її на кирилицю за часів СРСР. З огляду на фонетичну структуру кримськотатарської мови, фахівцями неодноразово порушувалося питання про необхідність переходу кримськотатарської мови на латинську графіку», ‒ говорилося в повідомленні офісу Уповноваженого президента України у справах кримських татар Мустафи Джемілєва.

Викладач Кафедри тюркології Інституту філології КНУ імені Шевченка Абібулла Сеїт-Джеліль в ефірі Радіо Крим.Реалії пояснює, що кирилиця не відображає специфіки кримськотатарської мови.

‒ Нинішній алфавіт, затверджений Кабінетом міністрів України, змінений у порівнянні з історичним, тоді використовувався фонетичний принцип, а зараз враховані сучасні особливості, які відображають специфіку мови. З 90-х років мова також пройшла еволюцію: спочатку використовувався один алфавіт, у 1997-му році Верховною Радою АРК затверджений інший алфавіт, у 2011 році був поширений ще один варіант. Зараз урядом України ухвалений алфавіт, який використовують у ЗМІ, що пройшов апробацію й адаптацію в наукових закладах.

Ми аналізуємо живу мову, а не ставимо за мету створити класичну модель. Критики можуть сказати, що мова схожа на турецьку, але в основу написання вкладена орфографічність, яка зберігає наші норми сингармонізму та фонетичний принцип. І не завжди написання відображає звучання. Україна намагається захистити мову, ми йдемо шляхом збереження, а вже після ‒ вдосконалення та збагачення мови.

«Черговою політичною акцією української сторони» назвав перехід кримськотатарської мови на латинку доктор філологічних наук, завідувач кафедри східної філології факультету кримськотатарської та східної філології ТА КФУ Айдер Меметов у коментарі РИА Новости Крым. Він вважає, що цей крок не має під собою наукових підстав і спрямований на роз'єднання народів.

«Переведення писемності з кирилиці на латинку до науки не має жодного стосунку. Аналогічно в 1928 році, коли кримськотатарський алфавіт переводили з латинки на кирилицю, це теж була чиста політика. Ось і тепер це політичне рішення, яке буде застосовуватися до певної групи кримських татар, які живуть в Україні. Це їхнє рішення. Нас воно ніяк не стосується», ‒ вважає Меметов.

Перехід на латинку стане фактором об'єднання для кримських татар, які живуть у різних країнах світу. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії сказав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

‒ Це буде якісний прорив для розвитку кримськотатарської мови. Практика низки тюркомовних країн свідчить, що перехід на латинську графіку ‒ це тривалий процес і тільки його підготовчий етап ‒ словники, правопис тощо ‒ ми на материковій Україні зараз займаємося цим. Термін до 2025 року відповідає потребам і, сподіваюся, ми впораємося. А водночас ми займаємося деокупацією Криму, півострів не буде завжди під Росією. Зрозуміло, що зараз на півострові ніхто не дозволить кримським татарам самостійно вирішувати свою долю, розвиток і питання мови.

Мені зараз важко переходити в листі на латинку, я потребую мати перед очима правила написання, а вони ще не настільки поширені. Але ми максимально заохочуємо такі старання, адже саме так напрацьовуються вміння, головне ‒ ці чинні правила виписати й дати основу для єдиного використання.

Перехід на використання латинського алфавіту ‒ це прогресивний крок, пов'язаний з відходом від «русского міра», сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії український письменник, співавтор YouTube-каналу «Імені Т. Г. Шевченка» Віталій Капранов.

‒ У «русскій мір» затягували насильно й символом цього процесу була неорганічна для кримських татар кирилиця. Кримським татарам доведеться вчити свою мову. Окупація розриває кримських татар, які живуть на материковій Україні та в Криму, а перехід на латиницю стане знаком для кримських татар проукраїнських поглядів, знаком того, що він підпорядковується українським законам, українським правилам.

(Текст склала Інна Аннітова)