За одинадцять місяців від початку повномасштабного вторгнення в Україну кримські підрозділи російської армії втратили майже весь свій первісний склад. Кадрових військових цих бригад замінили на мобілізованих. Де перебували і з чим зіткнулися на материковій Україні в лютому та навесні 2022 року підрозділи ЗС РФ із Криму?
Подробиці про пересування та втрати кримських підрозділів російської армії на самому початку повномасштабного вторгнення стають відомими лише з часом.
Першими, кого вкинула в цю м'ясорубку російська влада, були житетлі Криму та окупованого ДонбасІрина Сєдова
24 лютого 2022 року 810-та бригада морської піхоти та 126-та бригада берегової оборони Чорноморського флоту Росії вторглися на материкову частину України з Криму. 126-та бригада наступала на Херсонщині, Миколаївщині та Запорізькому напрямку. Зокрема, бригада вела бої за Антонівський міст під Херсоном. 810-та бригада спочатку була спрямована на Мелітополь, потім – на Бердянськ і Маріуполь.
Кримські підрозділи відправили воювати на південний схід України ледь не у повному складі.
«Після повномасштабного вторгнення, на жаль, першими, кого вкинула в цю м'ясорубку російська влада, були житетлі Криму та окупованого Донбасу. Тому що вони 8 років намагалися підготувати жителів окупованих територій до того, щоб вони лояльно ставилися до російської армії, були готові вмирати за Росію зі зброєю в руках», – зазначає експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова.
Даних про строковиків із цих частин не було виявлено ні в некрологах, ні серед полонених чи поранених. Деякі контрактники намагалися відмовитися від участі у війні: така інформація почала з'являтися вже наприкінці лютого. Про це повідомляв Центр оборонних стратегій України, видання «Ґрати» розповіло про це з посиланням на своє джерело в системі Міноборони Росії в Криму. Йшлося про рапорти приблизно 80 морпіхів. Про спроби не брати участь у війні розповідав і один із полонених морпіхів 810-ої бригади, захоплений у Маріуполі.
15 березня полк «Азов» повідомив, що в полон взято старшого оператора протитанкового взводу 810-го обрмп ЧФ РФ.
«Я не хотів їхати сюди, але нас змусили. Сказали, що відмовників посадять. Близько десяти років ув'язнення. Тих, хто не хоче їхати, дуже багато. Дехто навіть відмовився. Я не знаю, яка їхня подальша доля», – заявляв морпіх.
Подробиці пересувань кримських підрозділів російських військ ставали відомі пізніше, завдяки різним публікаціям та інтерв'ю.
У нас було перше завдання нашої бригади – зайняти оборону біля Мелітополя та вичистити МелітопольОлексій Пріс
Наприклад, восени 2022 року інтерв'ю дав технік 810-ої обрмп, який вижив після поранення, Олексій Пріс. Він розповів, що бригада брала участь у захопленні Мелітополя.
«У нас було перше завдання нашої бригади – зайняти оборону біля Мелітополя та вичистити Мелітополь. Ми зайняли оборону в аеропорту, більше тижня ми його утримували», – розповів технік 810-ої обрмп Олексій Пріс.
Раніше, на початку літа, інший поранений, старший водій 810-ої бригади на ім'я Олександр, також коротко згадував про бої за Мелітополь. Його інтерв'ю вийшло на двох севастопольських телеканалах.
Спочатку був Мелітополь, кілька разів прилітало, кілька разів горів у БТРіМорпіх Олександр
«Спочатку був Мелітополь, кілька разів прилітало, міна прилітала, РПГ прилітала. Ну, в принципі, кілька разів горів у БТРі. Контузія, осколкове поранення. Зараз у шпиталі на лікуванні, незабаром назад. Спочатку страшно було, зараз начебто вже легше, розумієш, що і як», – розповів цей морпіх в інтерв'ю після отримання нагороди на плацу 810-ої обрмп у бухті Козача, Севастополь.
Спочатку морпіхи з Криму мали штурмувати Одесу з моря. Про це свідчили документи 810-ої бригади, які були захоплені українськими військовими на полі бою 2 березня. Але потім плани російської армії змінилися.
Про втрати можна дізнатися з опублікованих некрологів у соцмережах, із сюжетів кримських телеканалів про похорон. Найбільші втрати навесні 2022 року 810 обрмп зазнала в Маріуполі.
Нагадаємо, раніше Крим.Реалії проаналізували майже 90 знайдених некрологів морпіхам 810-ої бригади. Під Маріуполем бригада, зокрема, втратила командира – полковника Олексія Шарова.
Але в квітні 2022 року, як з'ясувалося пізніше, частина 810-ої обрмп перебувала і в Херсонській області. Про це, наприклад, свідчить запис на згадку про старшого матроса Євгена Телехова. В одній із груп станиці Канівської Краснодарського краю в соцмережі «ВКонтакте» повідомляється, що їхній земляк, колишній кухар Євген Телехов, підписав контракт із 810-ою бригадою морської піхоти у 2021 році, загинув у Херсонській області.
«Загинув під час бою 21 квітня 2022 року в селі Любимівка Херсонської області. Женя та хлопці їхали на БТР-і, підірвалися на фугасній протитанковій міні. Усі 8 людей та Женя, зокрема, загинули», – пишуть у групі «Библиотека Слово» «ВКонтакте» земляки Телехова зі станиці Канівської Краснодарського краю.
126-та бригада берегової оборони ЧФ РФ наприкінці березня 2022 року отримала звання гвардійської, про втрати особового складу бригади нічого не повідомляли. У Генштабі Збройних сил України наприкінці березня інформували про прощальну церемонію з близько 100 загиблими зі складу частини 126-ої обрбо. А 19 квітня в Генштабі ЗСУ уточнили свої дані, повідомивши, що втрати 126-ої обрбо ЧФ РФ становлять до 75%.
Підтвердити цю інформацію з інших джерел в умовах бойових дій в Україні наразі не вдалося. У Міноборони Росії про втрати своєї 126-ої обрбо не повідомляють.
Деякі родичі загиблих і полонених писали на сторінці російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) у соцмережах про те, що звання та нагороди не повернуть їм рідних.
У середині листопада 2022 року російський телеграм-канал «Рыбарь» опублікував інфографіку про 126-ту бригаду. Автори каналу стверджують, що на ній позначені всі пересування 126-ої обрмп з початку повномасштабного вторгнення в Україну.
«Воїни-чорноморці першими заходили до Нової Каховки та форсували Дніпро, вели бої під Вознесенськом і Новою Одесою, наступали на Криворізькому напрямку, а потім стримували натиск супротивника під Осокорівкою та Дудчанами», – стверджує автор каналу.
126-та бригада брала участь у захопленні Антонівського мосту наприкінці лютого – на початку березня 2022 року. Командир бригади підполковник Андранік Гаспарян отримав звання героя Росії за захоплення мосту.
126-та обрбо також брала участь у захопленні Каховської гідроелектростанції, що забезпечувала подачу дніпровської води українським користувачам. Про участь у цій операції 126-ї бригади повідомляє газета уряду Росії. Про участь у захопленні греблі представників Чорноморського флоту Росії також повідомляв телеканал «Звезда» Міноборони Росії.
Противник – кількість я не рахував, просто знаю, що багато було. Все поле було у вогніАнтон Старостін
Про участь 126-ої обрбо в захопленні греблі Північно-Кримського каналу 20 березня розповів російський «Первый канал» у сюжеті про нагородженого зіркою героя командира танкової роти 126-ої окремої бригади берегової оборони Антона Старостіна.
«Екіпаж танка під керівництвом Антона Старостіна серед перших прорвався на міст і забезпечив доступ до греблі Північно-Кримського каналу», – йдеться у сюжеті.
«Саме у певному секторі перебував я один, і певна група піхоти там трохи була з нашого боку. Противник – кількість я не рахував, просто знаю, що багато було. Все поле було у вогні, тож там не до підрахунків було. Побачив – знищив. Все ніби. Не було часу про це думати – скільки, як. Треба було завдання виконати своє, не допустити прориву супротивника, тому що від цього вже залежало б подальше просування угруповання нашого», – розповів у сюжеті Антон Старостін, який на той момент перебував у шпиталі в Москві.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
