Пінний берег Мойнакського озера | Кримське фото дня

Піна утворилася від збитої хвилями ропи, тобто концентрованої солоної води, якою наповнене Мойнакське озеро або Мойнаки.

Мойнаки – одне з найвідоміших озер Криму, відноситься до Євпаторійської групи озер. Воно розташоване на західній околиці Євпаторії. Водойма довжиною приблизно два кілометри, завширшки 900 метрів і глибиною всього один метр розташоване в західній околиці Євпаторії. Як Сакське озеро принесло місту Саки славу бальнеологічного курорту, так і Мойнакське прославило в цьому сенсі давню Євпаторію.

Вчені вважають, що п'ять тисяч років тому це була частина Каламітської затоки Чорного моря, яка відокремилася потім від моря піщаною косою і стала таким чином лиманом.

Свою назву озеро отримало на честь тюркських племен Мойнаки, які колись тут проживали. Слово «Мойнаки» в декількох тюркських мовах перекладається як «зірка».

У міфах згадується, що на березі озера відпочивав навіть Геракл. У фондах Євпаторійського краєзнавчого музею зберігається кам'яний барельєф із зображенням Геракла.

Використовувати воду озера для медичних цілей стали набагато пізніше. У перше десятиліття XIX століття місцеві грязі та її властивості стали вивчатися фахівцями. У 1807 році французький лікар провів перший аналіз грязей, а потім у 1814 іншим доктором були описані їхні властивості. А наприкінці XIX століття місцевий сторож Пугачов, який охороняв тутешні соляні промисли, відкрив тут першу справжню лікарню, яка пропонує послуги лікування грязями.

Під час Другої світової війни з Мойнакського озера вивезли величезну частину цілющих грязей. Навіть зараз ці грязі є в Альпах і зберігаються в спеціально виготовлених для них ваннах.

Нині доступ до Мойнакського озера абсолютно безкоштовний. Є низка обмежень щодо промислового вилучення цілющої грязі та заборона на копання лиманного хробака, який мешкає в грязях озера.

Тепер можна встановити новий додаток Крим.Реалії для смартфонів і планшетів на платформі iOS і Android.