Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Коли я чую коментарі російських керівників і пропагандистів щодо подій у Бєлгородській області, я відразу ж згадую 2014 рік, захоплення Росією Криму та частини Донбасу. Звісно, це ніякі не партизани і навіть не диверсанти – пояснює своїм глядачам російське телебачення. Звичайно ж, це «київський режим» та його «заокеанські покровителі» – закипає від люті у В'єнтьяні заступник голови російської Ради безпеки Дмитро Медведєв. Але, якщо погодитися з цією логікою, хотілося б поцікавитися і у Медведєва – він на той час був прем'єр-міністром Російської Федерації, і у російських пропагандистів – вони й тоді проводили свої шоу на головних каналах Росії – що ж це було в Криму в 2014 році?
Тоді російське керівництво та російське телебачення в один голос запевняли весь світ, що жодних російських військовослужбовців у Криму немає і не може бути. «Ввічливі зелені чоловічки» – це ж треба було таке придумати! Що озброєні люди, які оточили казарми українських військових у Криму, – це просто «партизани», «самооборона Криму». Що Росія поважає територіальну цілісність України, тільки ось владу в Києві захопила «хунта» і прості кримчани «проти перевороту».
Російська політична культура часів авторитаризму замішана на брехні
Ці телевізійні виступи й репортажі дивилися і глядачі у Бєлгородській області. Що вони тоді думали? Чи розуміли, що їхні керівники та журналісти брешуть? Так, гадаю, розуміли. Адже в самій Росії ніхто особливо не приховував, що «простим кримчанам» допомагають російські війська. Схоже, просто була спільна думка, яку поділяла і влада, і більшість суспільства, що це – «брехня на благо». І коли Володимир Путін уже після окупації та анексії Криму сказав, що російські військові були на Кримському півострові буквально з першого дня після втечі з Києва Віктора Януковича (а силам Чорноморського флоту і не треба було з'являтися в Криму, вони й так були у Севастополі і не тільки в Севастополі), ця заява Путіна сприймалася як сенсація будь-де, тільки не в самій Росії. Мабуть, тому, що російська політична культура часів авторитаризму замішана на брехні.
І ось тепер російські телеглядачі, схоже, можуть отримати особливу насолоду: побачити, як їхні керівники та пропагандисти звинувачують інших рівно в тому ж, чим неодноразово займалися самі. І переконатися, що і в Кремлі, і в Останкіно брехню вважають серйозним порушенням загальноприйнятих норм, загрозою безпеці, знущанням з міжнародного права. Дякую, звичайно, за роз'яснення.
Українці саме це й намагалися пояснити у 2014 році. Що брехати погано.
Росія – країна, де, схоже, дзеркала давно заборонені
Але чи призведе такий погляд у дзеркало до протверезіння? Саме з цього приводу в мене особисто великі сумніви. Тому що російська політична культура часів авторитаризму причетна не просто до брехні. Вона, думаю, замішана ще й на впевненості, що російське керівництво може брехати «заради національних інтересів», а ось решта має дотримуватися у відносинах з Росією максимальної чесності. Росія – країна, де, схоже, дзеркала давно заборонені. І навіть коли людям вдається в них подивитися, не впевнений, що вони хочуть бачити в ситуації, що склалася, цілком очевидні аналогії.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
