«Громадських спостерігачів» за виборами президента Росії в анексованому РФ Криму націлили на «потрібний результат»

Російська Громадська палата Криму з кінця січня активізувала підготовку місцевих спостерігачів на організованих Росією виборах президента РФ. Рішення про проведення централізованого навчання громадських спостерігачів було ухвалено наприкінці грудня минулого року. Спостерігачі в РФ можуть призначати зареєстровані довірені особи кандидатів у президенти Росії. Спостерігачів на місцеві виборчі дільниці направляють громадські палати. Російськими законами про вибори не передбачений фіксований поріг явки виборців, вибори будуть оголошені за будь-якої кількості тих, хто проголосував. Число виборців, які взяли участь у голосуванні, визначають не за кількістю виданих бюлетенів, а за їх кількістю, виявленою у скринях для голосування. Кремлем були ініційовані й у 2020 році внесені зміни до основного закону РФ, згідно з якими президент може знову бути обраним на посаду. На цьому тлі продунали заяви європейських та американських політиків про те, що президентські вибори не будуть визнані світовою спільнотою. Яким може бути процес спостереження за президентськими виборами в Росії та на окупованих нею територіях України? Як і навіщо у Криму готують громадських спостерігачів на виборах президента Росії? Яку роль вони мають відіграти у «визнанні» виборів за умов прифронтового Кримського півострова? У цих питаннях спробували розібратися Крим.Реалії.

Міжнародне спостереження за виборами у Росії трактують на свій лад

Голова російської Держдуми В'ячеслав Володін запросив на президентські вибори в Росії спостерігачів із міжнародних парламентських організацій та національних парламентів. «Відправлено 123 запрошення до міжнародних парламентських організацій та національних парламентів 78 країн», – зазначено на сайті Держдуми РФ. При цьому віцеспікер Ради Федерації Костянтин Косачов зазначив у коментарі ТАСС, що російський парламент не надсилав запрошення для участі у спостереженні за виборами до міжпарламентських організацій і національних парламентів, які вже назвали виборчу кампанію в РФ нелегітимною.

«Центральна виборча комісія (ЦВК) РФ відправила запрошення лише своїм контрагентам – виборчим органам в інших країнах та до міжнародних профільних і галузевих. Виборчі органи недружніх країн ми не запрошували», – також заявив член ЦВК Павло Андреєв.

За словами голови російської ЦВК Елли Памфілової, «від 500 до тисячі міжнародних спостерігачів із понад 100 країн працюватимуть на виборах президента РФ у березні поточного року». Вона зазначила, що комісія відправила запрошення партнерам із 95 країн, заявивши, що «на виборах президента РФ очікуються спостерігачі не менше ніж із 13-14 міжнародних організацій».

Запрошення для спостереження за виборами президента РФ отримали представники країн СНД, Венесуели, Камбоджі, Намібії, Камеруну, М'янми, Таїланду, Сербії, Зімбабве, Бангладеш. До затвердженого урядом переліку недружніх країн Росії входять США та Канада, держави Євросоюзу та Європи, Японія, Південна Корея, Австралія, Мікронезія, Нова Зеландія, Сінгапур та Тайвань. Остаточний список країн, представники яких приїдуть до Росії для спостереження на виборах, стане відомим у лютому, але межі «прав та обов'язків» для них у ЦВК РФ еже визначили.

З 2015 року позиція Росії щодо інституту міжнародних спостерігачів за виборами не змінилася. Її можна сформулювати наступним чином: «Спостерігайте, як голосують, але не лізьте в нашу виборчу систему, законодавство про вибори та підрахунок голосів».

У Кремлі вибори прив'язують до протистояння із Заходом та війни в Україні

Коментуючи на прохання Крим.Реалії інститут спостерігачів на виборах у Росії, заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим (2006-2007), надзвичайний та повноважний посол України в Хорватії та Боснії та Герцеговині (2010-2017) Олександр Левченко зазначив, що і президент Володимир Путін, і заступник голови російської Ради безпеки Дмитро Медведєв нав'язують світові «реформу» чинної міжнародної правової системи.

«Вони пропонують правила гри, які існували на початку 90-х років минулого століття у «бандитському Петербурзі». На той час вони заробили свої перші незаконні мільйони. Принцип «хто сильніший, той і правий» ці випускники юридичного факультету Ленінградського державного університету спочатку «ввели» у всій Росії, а потім вирішили втілити також на європейській та світовій арені. При цьому «вкрадене краще представляти в рамках якоїсь дії, що нібито має правову основу», незважаючи на явну суперечність юридичним нормам і принципам», – розповів журналісту Олександр Левченко.

На його думку, Кремль намагається представити «легітимними» і вибори на тимчасово окупованих українських територіях, що є частиною гібридної діяльності Москви з легалізації та продовження своєї агресії, «випинання» тези про те, що вона нібито спирається не лише на силу окупаційної армії.

«Кремль такими псевдовиборами прагне ще раз довести світові, що він здійснює повний контроль над захопленими українськими територіями, тому претендуватиме на їх остаточну анексію. Така ситуація повністю суперечить чинному міжнародному праву, проте офіційна Москва не переймається», – зазначив експерт.

Результати виборів «визнають» громадські спостерігачі

З 2019 року радником російського президента та головою кремлівської Ради з розвитку громадянського суспільства і прав людини, покликаної забезпечувати у тому числі й право громадян на вільні вибори, є підсанкційний Валерій Фадєєв.

У листопаді 2023 року федеральною палатою була оприлюднена «Доповідь про стан громадянського суспільства в Російській Федерації», де стверджується, що російська «система громадського контролю за виборами не має аналогів у світі». З Радою при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства та прав людини тісно пов'язана і московська Асоціація некомерційних організацій «Незалежний громадський моніторинг» (АНО НОМ).

Голова АНО НОМ Олександр Брод – директор Московського бюро з прав людини з 2002 року, член Ради при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства та прав людини, він перебуває під санкціями. Виконавчий директор – Олена Булгакова – членкиня оновленого 2023 року складу Громадської палати РФ, голова руху «Корпус «За чисті вибори». Проходила навчання у спеціалізованому класі Прикордонних військ ФСБ Росії, є членкинею Центрального казачого війська.

АНО НОМ розробила спеціальні методичні рекомендації, які використовуються як інструктивні в процесі підготовки громадських спостерігачів у всіх суб'єктах РФ, а також в анексованому Росією Криму та на окупованих нею частинах територій південного сходу України. При цьому Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ для спостереження за виборами не запросили, а підготовлені ним методички ігноруються в Росії.

Під вибори 2024 модернізували програму навчання спостерігачів. Крім того, громадським спостерігачам рекомендують до використання мобільний додаток «Мобільний спостерігач», апробований раніше на виборах у Москві.

Висунення в Росії на перший план інституту громадського спостерігача – чергова спроба російської влади створити ілюзію демократії, таку думку висловила у коментарях для Крим.Реалії кримська політологиня Євгенія Горюнова. «Російська влада продовжує грати в демократію – «суверенну демократію за Путіним», тому створює ілюзію прозорих виборів, де спостерігачами намагаються зробити самих громадян – учасників процесу. З іншого боку, залучення виборців, навчених нібито громадськими організаціями, в умовах сучасної та повністю підконтрольної режиму Росії, дозволяє Кремлю проводити такі «вибори» так, як треба, тобто «без зайвих питань» про їхню нібито демократичність і справедливість», – заявила експертка.

«Кримський полігон» підготовки громадських спостерігачів

У листопаді 2023 року на засіданні кримського «регіонального громадського штабу зі спостереження за виборами президента Росії» був даний старт роботі з підготовки та організації громадського спостереження.

У період з грудня 2023 року до січня 2024 року Російська Громадська палата Криму на основі методичних рекомендацій АНО АОН провела підготовку спостерігачів у Армянську, Джанкої та Чорноморському районі, Курманському (Красногвардійському), Нижньогірському та Ічкінському (Совтському) районах , у Євпаторії, Алушті, Єдикуйському (Ленінському) районі, у Керчі та Сімферополі.

З 17 лютого до 07 березня на Кримському півострові планується «подомовий обхід» виборців. Проєкт «ІнформУІК» «передбачає проведення адресного інформування населення, яке братиме безпосередню участь у виборах російського президента». А до роботи громадського штабу у Севастополі підключили журналістів, юристів, електоральних експертів та навіть студентів.

На думку Євгенії Горюнової, в умовах окупації будь-які вибори – фейк, як і спостерігачі на них, як і вибори загалом у всій РФ за чинного режиму.

«Вибори – інструмент демократії. Його використання в автократіях не робить з них демократій, тому можна запозичити практики, але це не змінить фейкової сутності процесу», – наголосила вона у розмові з журналістом Крим.Реалії.

У свою чергу, Олександр Левченко назвав місцевих «громадських спостерігачів» на російських виборах у Криму «величезним фарсом».

«Спроби проводити вибори на тимчасово окупованій території є порушенням українського законодавства та міжнародного права. За це передбачено правову відповідальність, у тому числі за статтею українського Кримінального кодексу «державна зрада» (стаття 111 КК України – КР). Місцеві так звані спостерігачі на тимчасово окупованих територіях ніяк не можуть замінити міжнародну присутність, а кремлівська трагікомедія під назвою «вибори президента РФ» згодом матиме логічне завершення: відповідальність нестимуть і організатори в Кремлі, й активні учасники виборчого процесу. Громадянам України слід уникати участі у «спостереженні» чи роботі «виборчих комісій», – зазначив експерт.

Він вважає, що «громадське спостереження» за проведенням російських «виборів» під дулами автоматів – спроба тотального контролю за волевиявленням людей і примус виборців віддати свій голос «за міжнародного злочинця» Володимира Путіна.

«Такі «схеми» повністю перекручують і делегітимізують виборчий процес. Напередодні фейкового березневого голосування представники міжнародної спільноти офіційно заявляють, що не визнають наступного президентського терміну кремлівського диктатора. У Кремлі, щоправда, не дуже переймаються з цього приводу, бо «спалили всі мости» для відступу. Ось і виходить, що кожен активний учасник виборчого процесу на тимчасово окупованих українських територіях стає співучасником у злочинах кремлівського авантюриста», – сказав Олександр Левченко.

Про невизнання президентських виборів у Росії заявила Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ), а до Конгресу США внесено відповідний проєкт резолюції.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.