Опозиційні громадські активісти та політики у Криму скаржаться на цькування в соціальних мережах. Так, колишній член Компартії Росії, кримський політик Степан Кіскін стверджує, що в Facebook навмисно поширюють матеріали, які паплюжать його честь і гідність. На його думку, до цього може бути причетна російська адміністрація Сімферополя.
Засновник відеоблогу CrimeaDays Олег Кочеров останнім часом також зауважив спроби зганьбити його в соцмережах. Як і Кіскін, він пов'язує це з власною критикою на адресу російської адміністрації Сімферополя. За припущенням активістів, за інформаційними атаками стоять підлеглі підконтрольної Кремлю очільниці міста Олени Проценко. Про те, як використовують цькування в Інтернеті в сучасній політиці, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримський політик, колишній член Компартії Росії Степан Кіскін розповів Крим.Реалії, чому він пов'язує інформаційні атаки з російською головою адміністрації Сімферополя.
‒ Все це збіглося з періодом моєї критики в бік Олени Проценко ‒ причому конструктивної. Як тільки я починаю говорити, де що робиться погано і вносити пропозиції, відразу з'являються так звані боти в соцмережах і починають писати всякий бруд ‒ ображати, принижувати тощо. Я вважаю, що таких збігів не буває, що це завжди закономірно. Я написав до органів, в усі структури влади ‒ нехай розберуться. Я хочу, щоб це розслідували, щоб людина на посаді голови адміністрації займалася роботою, а не цим брудом. Уже потім, за результатами цих перевірок я буду вирішувати, чи звертатися до суду. Взагалі, під час карантину ситуація в Сімферополі ахова: роботи адміністрації не видно, її голова виявляє непрофесіоналізм, немає жодного зворотного зв'язку з громадськістю та городянами. Все тягне на собі регіональний штаб.
Степан Кіскін закликає Олену Проценко подати у відставку через невиконання обов'язків.
‒ У неї є фінансові, адміністративні ресурси ‒ вона могла б організувати громадськість, волонтерів, зшити маски і закупити рукавички. Має бути недоторканний запас на випадок надзвичайних ситуацій, але про нього мовчать ‒ чи є він насправді? Я вже не кажу про господарську діяльність: цей міст на проспекті Гагаріна став уже притчею во язицех. Його хотіли зробити за місяць, а роблять пів року, і місто стоїть у заторах. Замість Проценко містом керує Радмін ‒ так, може, нам не потрібна голова адміністрації і варто запровадити пряме управління? Навіщо ми платимо податки?
Могла б організувати громадськість, волонтерів, зшити маски і закупити рукавичкиСтепан Кіскін
Громадський активіст у Криму, засновник відеоблогу CrimeaDays Олег Кочеров пояснює, яку саме підозрілу активність на свою адресу спостерігав в останні дні.
‒ Я б не назвав це постійними інтернет-атаками ‒ їх я пережив ще в 2016-2017 роках. Тут був просто одиничний випадок вкидання, як і у Степана Кіскіна, причому цим займався один і той же чоловік ‒ відомий нам персонаж. Подивившись його стрічку, я побачив, що раніше він співпрацював з КПРФ, а зараз з якихось причин пішов на співпрацю з адміністрацією. Атака була пов'язана з тим, що під час епідемії коронавірусу влада знову стала проштовхувати кримчанам наболіле проєкт сміттєпереробного заводу. Його збудували на незаконних підставах, і вже третя влада не може ввести об'єкт в експлуатацію. Для просування зняли гарний ролик ‒ природно, не безкоштовно. До мене звернулися активісти, і ми записали відповідь заступнику голови адміністрації з інформаційної політики Володимиру Осипенку, бо цей пост з відео був розміщений на його сторінці.
За словами Олега Кочерова, після цього в одній з груп ‒ згодом видалених ‒ з'явився пост, де сімферопольських активістів висміювали у пародії на байку Крилова.
‒ Там торкнулися і мене, додавши, що скоро розкажуть, мовляв, що ці люди являють собою. Щодо одного активіста, Олександра Краса, стали спливати нібито кримінальні справи часів України, тут же стали переходити на особистості і з Ангеліною Махно. Плюс в одній з кримських груп з'явилося вкидання, нібито я пишу в Facebook не від свого імені, а використовую якогось бота. Я не планую звертатися в правоохоронні органи з цього приводу: якби з 2016 року я подавав у суд на кожну образу, напевно, вже жив би в палаці на Південному березі Криму і просто судився б, і судився з цими людьми. Простежити, хто це робить, дуже легко. Хочуть нам робити рекламу ‒ нехай роблять.
Журналісти Крим.Реалії надіслали до російської адміністрації Сімферополя на ім'я її голови Олени Проценко інформаційний запит з пропозицією взяти участь у дискусії і прокоментувати заяви громадських активістів, але до моменту підготовки матеріалу відповіді так і не надійшло. Редакція готова надати Олені Проценко майданчик для виступу, щоб з'ясувати, чи можуть бути причетними її підлеглі або інші особи, пов'язані з російською адміністрацією Сімферополя, до інформаційних атак на місцевих активістів.
Тим часом кримський історик і політолог Дмитро Омельчук переконаний, що російська адміністрація Сімферополя просто не вміє сприймати критику.
‒ Проблема взаємовідносин влади і населення, зокрема громадських активістів ‒ проблема не сьогоднішнього дня. Упродовж декількох роківу Сімферополі немає постійної, стабільної влади, вона змінюється практично щороку. Люди з перших посад або йдуть за власним бажанням, або за бажанням ще когось. Влада не готова нікого слухати та чути. Вони самі розумні, їм здається, що вони роблять все правильно, тому будь-яка пропозиція, будь-яка ініціатива розглядається як втручання ‒ і за цим іде негативна реакція. Тим часом Степан Кіскін абсолютно правильно говорить: Сімферополем керує Рада міністрів, а міській владі залишається лише виконання. Зрозуміло, що така схема не завжди ефективна.
Директор технологічних проєктів «Internews Україна», експерт з цифрової безпеки Павло Білоусов стверджує, що інформаційні атаки в Інтернеті використовують практично всі, хто якось пов'язаний з політикою.
Вплив через Інтернет досить ефективний, тому що це швидко, недорого та масовоПавло Білоусов
‒ Ті, хто замовляє подібні атаки, орієнтуються на аудиторію, на яку їм потрібно вплинути. Якщо це старше покоління, то вони можуть використовувати телебачення і звичні ЗМІ. В Інтернеті практично усі використовують тролів і ботів для просування тієї чи іншої теми, свого бачення або меседжу. Логіка проста: якщо баталії розгортаються там, значить треба виходити туди зі своїми інструментами. На жаль, це звичайна практика, так що немає нічого дивного в тому, що і влада використовує подібні прийоми. Вплив через Інтернет досить ефективний, тому що це швидко, недорого та масово. Є агентства, які за гроші просувають будь-який меседж, а при владі часто є власні структури. Будь-якого неугодного коментатора можна завалити повідомленнями, спровокувати його, щоб вплинути на думку людей. На когось це спрацює, на когось ні.
Павло Білоусов вважає, що подібні інформаційні атаки, зокрема в соцмережах, залишаються ефективними, оскільки більшість користувачів не розбираються в тонкощах роботи ботів і можуть сприймати їх за реальних людей.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
