У зв'язку з обмежувальними заходами через загрозу коронавірусу підконтрольні Росії органи влади Криму перейшли на дистанційну роботу. Рішення, які впливають на життя кримчан, тепер ухвалюються за закритими дверима, а простежити за ними не завжди можливо.
Серед перших органів російської влади в Криму на дистанційну роботу перейшов кримський парламент. Там ще наприкінці березня почали переводити свою діяльність в онлайн. На початку квітня підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов теж попросив членів кримського уряду при можливості працювати з дому та обмежити присутність на нарадах.
Ми з'ясували, що віддалена робота чиновників стала більш закритою, ніж у докарантинний період.
«Не в пивній і не на кухні»
Минулого тижня вперше в онлайн-форматі відбулося засідання підконтрольного Росії кримського уряду.
«Проводимо в новому форматі засідання Ради міністрів. Формат дистанційний, відповідний сьогоднішній епідеміологічній ситуації. Тому надалі, поки ситуація не заспокоїться, будемо тренуватися. Відпрацьовуємо, шліфуємо всі наші механізми взаємодії. За цей період буде можливість відпрацювати нові техніки, тактики та підходи», ‒ сказав Сергій Аксенов.
В межах нового формату в залі засідань Радміну віцепрем'єрів розсадили на більші дистанції один від одного, а міністрів приєднали через відеоконференцзв'язок. Десяток міністрів доповідали щодо питань порядку денного, дивлячись на керівництво уряду з моніторів, встановлених у залі засідань.
Однак під час спроби заступника міністра охорони здоров'я Криму Миколи Деркача доповісти щодо обговорюваного питання техніка підвела. Його слова через відеозв'язок не змогли розібрати у зв'язку з поганою якістю звуку. Після невдалих спроб налагодити роботу мікрофона доповідь заступника міністра попросили озвучити у залі заступницю голови апарату Радміну Ольгу Дугаренко.
Під час одного з голосувань голова кримського уряду Юрій Гоцанюк не побачив у вікнах відеозв'язку позицію міністра транспорту Криму Сергія Карпова.
‒ Сергію Васильовичу Карпов, чого ви не голосуєте? ‒ запитав він.
У відповідь Карпов вище підняв руку.
‒ Усе, дякую, побачили, ‒ сказав прем'єр.
‒ Якщо ви проти, так і скажіть, ‒ прокоментував Сергій Аксенов.
Міністр знову через деякий час пояснив:
‒ Я ‒ за, просто руку не ту підняв. Прошу вибачення, її не видно на камері.
Я ‒ за, просто руку не ту піднявСергій Карпов
З порядком денним учасники онлайн-засідання впоралися за пів години, тоді як засідання в традиційному форматі зазвичай розтягуються на годину й більше. За цей час вони змогли розглянути кілька десятків питань, зокрема й майнових та земельних. За останні урядовці традиційно голосували пакетом без обговорення. Однак питання порядку денного та проєкти рішень можна знайти на сайті Радміну.
Сергій Аксенов повідомив, що засідання уряду в такому форматі «відбуватимуться, поки не дозволить епідситуація».
«Надалі повернемося до нормального режиму роботи», ‒ сказав він.
Наостанок Юрій Гоцанюк попросив міністрів долучатися до ефіру засідань на тлі державної символіки.
Якщо не в пивній сидять, ну, слава Богу, колегиСергій Аксенов
‒ Якась має бути символіка, щоб було видно, що це міністерство, ваш орган виконавчої влади, ‒ попросив він.
У відповідь Сергій Аксенов пожартував:
‒ Якщо не в пивній сидять, ну, слава Богу, колеги. А якщо хтось вдома віддалено працює? ‒ запитав він.
Юрій Гоцанюк не знайшов, що відповісти.
‒ Тільки не на кухні, колеги. Домовилися, так? ‒ завершив засідання Сергій Аксенов.
Закритий парламент
Підконтрольний Росії кримський парламент перейшов на віддалену роботу ще наприкінці березня, проте на початку квітня ще збирався на сесію. З 6 квітня на дистанційний режим перевели роботу депутатів. На час дії обмежувальних заходів вони голосують не в парламенті, а через електронну пошту за допомогою спеціального опитувальника щодо питань порядку денного.
Однак на відміну від засідань Радміну, які транслюються на кримському телебаченні, весь процес депутатських голосувань відбувається у закритому режимі. Вони вже кілька разів дистанційно голосували за різні питання. Останнє таке голосування відбулося 24 квітня. Але на офіційному сайті відомства немає порядків денних цих голосувань, а проєкти рішень оприлюднені вибірково.
Частково про рішення, які ухвалюються на закритих голосуваннях, повідомляють підконтрольні кримській владі ЗМІ. Офіційної інформації ‒ ще менше.
24 квітня пресслужба кримського парламенту повідомила про підсумки заочного голосування депутатів, під час якого вони затвердили чотири проєкти «закону».
Однак не всі з них можна знайти на сайті. Проєкту «закону» Криму «Про надання відомостей про прибутки, витрати, про майно і зобов'язання майнового характеру за звітний період з 1 січня до 31 грудня 2019 року», уваленого депутатами в першому читанні 24 квітня, на сайті не виявилося.
За інформацією пресслужби, з усіх питань депутати проголосували одноголосно ‒ 72 голоси «за».
Перевірити, чи дійсно депутати голосували самі, неможливо. Прикладів публічного заповнення бланків-опитувальників ‒ одиниці.
Процес заповнення опитувальника для голосування показав у соцмережах депутат від ЛДПР Микола Волков. Він пише, що не всі пропозиції його фракції відображені в порядку денному для голосування, проте все одно проголосував «за».
А ось голова фракції комуністів у кримському парламенті Сергій Богатиренко стверджує, що при дистанційному голосуванні депутати не мають можливості впливати на процес ухвалення рішень. Він вважає переведення парламенту на дистанційну роботу необґрунтованим.
«Нас, депутатів, розігнали на дистанційну роботу. Сесії проводяться в заочному режимі. Але я сьогодні під'їхав до парламенту на машині. Машину припаркувати було ніде, тому що прокуратура в сусідній будівлі працює в повному масштабі. Пенсійний фонд поруч, юстиція, усі працюють. Єдині, кого розігнали, ‒ це депутати. І ми папірцями голосуємо. Причому через те, що ми голосуємо заочно, нам не дають можливості нормально виступити, донести свою позицію, щоб кримчани це побачили», ‒ сказав він у партійному блозі.
Депутат-комуніст Ілля Донченко, зі свого боку, говорить, що проєкти рішень для голосувань він отримує ввечері, а голосувати щодо них потрібно вранці. У зв'язку з цим, за його словами, неможливо отримати погодження щодо правок від профільних відомств. «Це ще одне обмеження депутатської діяльності. Голосувати приховано, незрозуміло як, це несе негатив», ‒ вважає він.
«Обговорення на результат не впливають»
Російський адвокат Микола Полозов раніше говорив Крим.Реалії, що до легітимності парламентських рішень, ухвалених у форматі дистанційного голосування, можуть бути запитання через проблематичність ідентифікації голосувальників.
Кримський адвокат, громадський діяч Жан Запрута, зі свого боку, вважає варіант такого розвитку подій сумнівним.
«Внесені зміни до регламенту про заочне голосування. З метою вираження своєї думки щодо питань порядку денного депутатам запропоновано заповнити відповідні графи листів заочного голосування (проголосувати), підписати кожну сторінку в ньому і надіслати на певну адресу електронної пошти відскановані копії заповнених і підписаних листів заочного голосування. Тобто кожен висловив свою думку і підписав. Питання можуть виникнути, якщо хтось повідомить, що підписи сфальсифіковані. Але це малоймовірно», ‒ сказав він Крим.Реалії.
Кримська політолог Євгенія Горюнова вважає, що нинішній формат ухвалення рішень у парламенті Криму «навряд чи можна вважати адекватною реакцією на загрозу коронавірусу».
Москва на період карантину віддала багато прав регіонам і за це не каратимеЄвгенія Горюнова
«Сенс роботи парламенту ‒ не просто схвалення або несхвалення, а обговорення поставлених питань. У разі голосування електронною поштою питання обговорення і висловлювання альтернативних точок зору взагалі зникає. Все зводиться до простої формальності: «за» або «проти». А що стосується легітимності їхній рішень, то юридично вони це оформили. Москва на період карантину віддала багато прав регіонам і за це не каратиме. Залишається відкритим запитання про те, які рішення будуть ухвалювати: якщо щось термінове і важливе для організації реальної безпеки населення в умовах карантину, то це одне питання. Якщо ж використовують цей формат для протягування сумнівних рішень, то це буде вже інший варіант. Але оскільки зараз все закрите, то це ми дізнаємося вже постфактум: кому віддали землю або що вирішили розпродати. Кримський парламентаризм після російської анексії перетворився на фарс, тепер це буде фарс в електронному форматі», ‒ зазначила вона в коментарі Крим.Реалії.
На думку політолога, зміна формату голосування в кримському парламенті істотно не змінить принцип його роботи, оскільки «в умовах тотального домінування «Единой России» жодні обговорення на результат не впливають».
