У Російському союзі туріндустрії поки що бачать три основні проблеми, що перешкоджають успішному проведенню майбутнього курортного сезону в анексованому Криму, і жодна з них не дає навіть натяку на повномасштабне вторгнення армії РФ в Україну. Крим.Реалії вирішили дізнатися у кримських активістів, які, на їхню думку, головні труднощі очікують цього року на курортний сезон на Кримському півострові.
Президент Російського союзу туріндустрії Ілля Уманський розповів, що на сьогодні до основних проблем майбутнього турсезону належать відсутність авіасполучення з Кримом, недостатня кількість поїздів і труднощі під час проїзду через Керченський міст.
«Я спілкувався з міністром з туризму Криму, він повідомляв, що вони проробляють сценарій, як запустити багатосмуговий огляд, щоб забезпечити максимальну пропускну спроможність», – повідомив Уманський.
На його думку, «в Криму курортний сезон буде через те, що більше нема куди», оскільки Краснодарський край перевантажиться ближче до сезону.
Повідомляється, що потяг Москва-Євпаторія відновлює курсування з 3 березня. Він є першим сезонним маршрутом напередодні курортного сезону.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) зберіг умови безкоштовного використання пляжних територій до 1 березня 2024 року за укладеними раніше договорами благоустрою, наголосивши на «можливому складному перебігу курортного сезону».
За інформацією служб онлайн-бронювання, Крим наразі зберігає місце у топ-20 напрямків із бронювання житла на майбутній сезон.
«Крим продовжує входити до топ-20 напрямків із бронювання житла на весну-літо 2023 року. А Ялта і Феодосія входять до топ-10 коротких популярних напрямків. Із бронювання квартир – Ялта й Алушта входять до топ-10 популярних напрямків», – розповіла директорка з розвитку та комунікацій великого російського сервісу онлайн-бронювання Оксана Шустикова.
Кримський блогер із Судака Олександр Смолов вірить, що незважаючи на складнощі, росіяни поїдуть на відпочинок до Криму.
«Цей сезон буде проблемним – 100%, якщо це визнають навіть наші керівники. І фінансове становище погіршилося у майбутніх туристів, черга на Кримському мосту зараз ускладнює проїзд, літаки не літають, поїзди ходять не так добре, як хотілося б! Але Крим переживав і найгірші часи – без мосту з поромами, а отже, як пригріє сонечко, все одно любителі моря поїдуть! Влада зараз підтримує малозабезпечених і підприємців, які тимчасово випали з обойми. Часи важкі, але це об'єднує для пошуку рішень. Головна проблема – логістика, але її можна вирішити», – поділився своєю думкою в коментарі Крим.Реалії блогер.
Після кожної полум'яної промови Путіна та патріотичного концерту чекаєш нову хвилю мобілізації... Про морські хвилі поки не думаєтьсяАнфіса Третьякова
Кримська активістка та поетеса із Сімферополя Анфіса Третьякова зазначає, що головна перешкода для проведення туристичного сезону – це війна.
«Війна – ось найголовніша проблема. Але якщо люди і в Україні примудряються жити, займатися повсякденними справами під безперервними сиренами та бомбардуваннями, то має статися щось справді лякаюче, щоб завадити росіянам приїхати відпочивати на море до Криму. Тим часом після кожної полум'яної промови Путіна та патріотичного концерту чекаєш нову хвилю мобілізації... Про морські хвилі поки не думається», – зазначила в коментарі Крим.Реалії активістка.
Активіст з Алушти Павло Степанченко вважає, що відсутність безпеки стане головною проблемою цьогорічного курортного сезону в Криму.
Поїдуть до Криму лише бюджетники за путівками та любителі «відпочинку з перчинкою», наражаючи своє життя на небезпекуПавло Степанченко
«Жителі Криму чудово розуміють – курортний сезон цього року буде гіршим, ніж навіть у попередній провальний рік. Очевидно одне – у місцевої влади в пріоритеті, насамперед, підготовка до оборони. Поїдуть до Криму лише бюджетники за путівками та любителі «відпочинку з перчинкою», наражаючи своє життя на небезпеку. Адже це очевидно, що жоден батько у здоровому глузді не повезе свою сім'ю та дітей на відпочинок до Криму, оскільки рівень безпеки в Криму маркований як «жовтий», тобто територія, що перебуває під високою терористичною загрозою. Більшість моїх друзів запитують, коли це все закінчиться, весь цей страх. Питання курортного сезону відійшло на другий план. Головна проблема цього року для курортного сезону – його відсутність і виживання курортно-готельних комплексів другий рік поспіль. Очевидно, що не всі витримають це випробування», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.
Російський блогер Олександр Горний, який переїхав до Криму після анексії, впевнений, що «з урахуванням нинішньої ситуації проведення турсезону... вкрай небезпечне, ризики дуже великі, і це треба сприймати як факт». На думку блогера, «цього року туристичного сезону не буде, це вже для Криму та кримських чиновників очевидно, і вони нічого не зробили, щоб хоч трохи покращити ситуацію». Також Горний нарікає, що ціни в Криму вже відсотків на двадцять вищі, ніж у Москві.
У кримському сегменті соцмереж циркулює інформація, що «на західному узбережжі Криму від Окунівки до Заозерного зводять інженерні споруди», у зв'язку з чим «все навантаження відпочивальників буде розподілено на ПБК та східне узбережжя від Феодосії до Алушти».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.