Наприкінці минулого тижня у Нью-Йорку завершилася 21-а сесія Постійного форуму ООН з питань корінних народів. 5 травня у рамках форуму відбувся сайд-івент про вплив військової агресії Росії проти України на корінні народи. Його модератором був керівник неурядової організації URALIC Center з Естонії, колишній член форуму Олівер Лооде. Крим.Реалії поговорили з Лооде про те, як війна Росії з Україною може позначитися на долях кримських татар, які залишаються на окупованих Росією територіях, як від деокупації Криму залежить мир в Україні і чому форум ООН з питань корінних народів роками ігнорував проблеми кримських татар.
Ризик нових репресій
Керівник неурядової організації URALIC Center з Естонії Олівер Лооде уважно стежить за новинами з українського фронту. «Новин так багато, – визнає він, – що в цьому потоці непросто знайти ті, що стосуються Криму і кримських татар».
З початком повномасштабної війни російські війська окупували територію Херсонської області, де у тому числі живе велика громада кримських татар. Лооде звертає увагу не лише на ті ризики, на які кримські татари наражаються нарівні з рештою населення, а й допускає можливість брутальних репресій за національною ознакою, якщо ця територія продовжить залишатися окупованою російськими військовими.
Все проукраїнське населення під великою загрозою, а кримські татари – у тому числі через свою етнічну приналежність
«Все проукраїнське населення під великою загрозою, а кримські татари – у тому числі через свою етнічну приналежність, незалежність від їхнього світогляду. Колективна самоідентичність народу, який має свою історію, історію своєї державності, національні органи та національну гідність – це вже несе загрозу для цієї Росії. Підкреслимо ще один важливий пункт – суб'єктність кримських татар, – пояснює Лооде. – Для нинішньої Росії всі народи мають бути лояльні до держави і, можливо, до російського народу».
Говорячи про нові загрози, що виникають для кримських татар в анексованому Криму, експерт виділяє загрозу попадання молодих представників корінного народу до російської армії проти їхньої волі. Лооде ділиться спостереженням, що якщо дивитися загальну картину тих, хто воює, там непропорційно представлені корінні народи і меншини Росії.
Але примусовий призов – це не єдиний ризик, спричинений війною. Лооде не виключає і ризику масових репресій за національною ознакою.
Це може бути зручним для Росії часом, щоб «навести лад» із кримськими татарами в Криму
«Багато правопорушень у глобальному плані – ми не чуємо і не бачимо, тому що увага всього світу звернена на війну в Україні. Це дає можливість тоталітарним режимам провести акції проти вразливих груп. Наприклад, зараз це можливість для Китаю посилити репресії проти уйгурів, бо увага світу зосереджена зараз на іншому. І також це може бути зручним для Росії часом, щоб «навести лад» із кримськими татарами в Криму», – каже Лооде. Але він підкреслює наявність факторів, що грають на захист кримських татар і є своєрідною страховкою: компетентні правозахисники, самоорганізація народу, наявність у нього представницького органу.
«Великий крок для форуму ООН»
2014 року Олівер Лооде став членом Постійного форуму ООН з питань корінних народів. Один із його перших виступів у цій ролі був присвячений інформуванню громадськості про те, як анексія Криму вплинула на корінні народи України. Звичайно, Лооде турбувався про те, щоб цю тему було включено до звіту Постійного форуму – це стало б логічним результатом роботи.
Форум ухвалює своє рішення зазвичай на основі консенсусу, і участь двох членів від Росії гарантує, що нічого антиросійського не пройде в цей звіт
«Але серед моїх колег було два представники Росії: один від корінних народів, один від держави. Стало очевидним, що нічого про Крим у звіті не буде написано, – згадує він. – Тому що форум ухвалює своє рішення зазвичай на основі консенсусу, і участь двох членів від Росії гарантує, що нічого антиросійського не пройде в цей звіт».
Лооде проводить аналогію з Радою безпеки ООН, де Росія має право вето, яке вона активно використовує у питаннях України. Він вважає великою системною проблемою, що через блокування відповідних питань російськими представниками Форум ООН з питань корінних народів просто не може виконувати свою місію.
Наразі цю ситуацію вдалося частково змінити. З 2023 року до складу Форуму ООН увійде представник України, юрист Сулейман Мамутов. «Обрання Сулеймана туди – це великий крок не тільки для кримських татар або України, а для цього форуму взагалі», – вважає Лооде.
Єдиний шанс на сталий мир
30 квітня у Сімферополі відбувся з'їзд проросійських кримськотатарських організацій. За підсумками з'їзду його учасники ухвалили звернення, в якому, серед іншого, йшлося і про те, що нібито «від імені кримськотатарського народу мають говорити кримські татари, які живуть у Криму». Нагадаємо, що виконавчий орган Курултаю кримськотатарського народу – Меджліс – був заборонений у Росії ще у 2016 році.
Ефект від подібних з'їздів і звернень Лооде оцінює як нульовий. За його словами, західні експерти розуміють, що в Росії етнічні організації підконтрольні Москві, знають, хто конкретно їх курирує, тому всерйоз їх не сприймають. І тому перебування активу Меджлісу на материковій частині України для них не є проблемою. Навіщо тоді потрібні такі з'їзди? «Не виключаю, що це взагалі безглузда діяльність. Я не маю презумпції інтелекту з боку Російської Федерації», – каже директор «URALIC Center».
Я вважаю, що єдиний сталий мир між Україною та Росією можливий, якщо Росія повернеться де-факто до кордонів 2013 року, тобто піде з Криму та Донбасу
Якщо консенсус щодо того, хто може виступати від імені кримських татар, у західних експертів є, то єдиної думки щодо повернення Криму – ні, вважає Лооде. «Яструби», до яких себе відносить і він сам, бачать лише один шлях – повернення Криму під контроль України. Проте експерт наголошує: лунають також голоси про те, що Крим – це особливий кейс і слід не забувати про проблему проросійського населення.
«Я вважаю, що єдиний сталий мир між Україною та Росією можливий, якщо Росія повернеться де-факто до кордонів 2013 року, тобто піде з Криму та Донбасу. Для мене картина дуже зрозуміла. Якщо Крим не повернути Україні, тоді ми продовжуємо заморожений конфлікт. Ми бачимо, що це був великий стратегічний промах і до чого це вже призвело. Тому якщо Крим не повернути Україні, ризик війни залишиться», – доводить він свою позицію.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
