Сімферополь – Російська влада в очікуванні проблемного курортного сезону-2023 на Кримському півострові виділяє для підтримки турсфери Криму два млрд рублів, заявив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Наскільки це рішення раціональне під час російського повномасштабного вторгнення в Україну, Крим.Реалії запитали у кримських активістів.
За словами підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксьонова, два мільярди рублів з російського федерального бюджету підуть на оплату праці співробітникам підприємств туристичного бізнесу в Криму, з травня до серпня, за умови збереження робочих місць.
На форумі «Діловий Крим. Формула зростання» Аксьонов повідомив, що курортний сезон у Криму буде складним.
«Було вжито низку заходів, дякую Володимиру Володимировичу Путіну, він підтримав нашу спільну пропозицію з Мінекономрозвитку РФ щодо виділення заходів підтримки, аналогічних минулорічним у частині виплати мінімального розміру оплати праці співробітникам, у разі збереження робочих місць. На чотири місяці до 30 тис. осіб отримають такий захід підтримки», – заявив Аксьонов.
Торік транш із російського бюджету в сумі 1,6 млрд рублів також пішов на збереження зайнятості в турсфері Криму, що викликало аргументовану критику з боку кримської громадськості.
На думку кримського громадського діяча Рагіма Гумбатова, сезон цього року в Криму «стане найгіршим», тому підтримка персоналу підприємств турсфери буде їм важлива.
Туристичний сезон-2023 у Криму, зважаючи на все, стане найгіршимРагім Гумбатов
«Туристичний сезон-2023 у Криму, зважаючи на все, стане найгіршим. Повідомляється, що навіть на Південному узбережжі кількість бронювання на літо туристами номерів надзвичайно низька. В умовах, що склалися, це і не дивно. Як розповідає Мінкурортів і туризму Криму, в 2022 році понад 80 відсотків туристів прибули автомобілями, а 19 відсотків – потягом, оскільки основне повітряне сполучення закрите. А якщо Керченський міст знову буде зруйнований, то у туристів можливості потрапити на півострів будуть вкрай обмежені. Але це вже має бути дуже відчайдушний турист, якщо він у таких умовах все одно місцем свого відпочинку обиратиме Крим. Тому виділення цих коштів, з погляду раціональності, у тому, щоб дати працівникам турсфери можливість виживати. Туристів, швидше за все, не буде, але люди, зайняті в турсфері, хоч якісь гроші отримуватимуть, якщо ці кошти таки дійдуть до них», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії громадський діяч.
Громадська діячка Ольга Вечер, яка має досвід роботи у Громадській палаті Росії, в коментарі Крим.Реалії зазначила, що в умовах, що склалися, підтримка працівників турсфери буде доцільною.
«З огляду на те, скільки бюджетних коштів вилітає в трубу на різні марні проєкти чи розкрадається нечесними управлінцями, то краще вже нехай люди, зайняті у туристичній сфері Криму, отримають матеріальну підтримку», – зауважила громадська діячка.
Кримський активіст із Алушти Павло Степанченко вважає, що під добрими намірами прихована корупційна складова цього рішення російської влади у Криму.
Це не оздоровлює туристичний бізнес, а створює передумови для корупційної складовоїПавло Степанченко
«Цей розподіл коштів не оздоровлює туристичний бізнес, а створює передумови для корупційної складової. Для отримання дармових грошей буде оформлено родичів, друзів, так би мовити, своїх людей. Санаторно-курортна галузь у Криму зможе триматися на плаву, якщо відправлятимуть бюджетників на оздоровлення, дітей до таборів. На жаль, як показує практика, владі легше проблемне питання замазати, аніж вирішити його по суті. Більшість санаторно-курортних установ приватні, належать далеко не незаможним громадянам. Наприклад, у Ялті є такий новоспечений господар кількох санаторіїв колишній нардеп Олег Царьов. Влада подбала про таких, але забула про пересічних квартироздавачів. Тим часом багато з них так само, як і підприємства, платили податки, але про них забули. Для багатьох жителів ПБК це основний заробіток, раніше сезон чекали та до нього готувалися взимку. Крим насамперед розвивався за рахунок великої кількості відпочивальників, але зараз і так зрозуміло, яким він буде», – розповів Крим.Реалії активіст.
Кримський активіст Андрій Білозеров зазначає, що в умовах, що склалися, катастрофічне становище чекає не тільки турсферу Криму, а й інші галузі.
Майже всі кошти підуть на війну, а фінансування решти статей кримського бюджету піде за залишковим принципомАндрій Білозеров
«Як завжди, кримська влада спочатку створює на порожньому місці проблеми, потім сама ж їх «героїчно» вирішує. Можна було зберегти курортний сезон і багато іншого, просто не підтримуючи окупацію чужих територій та обстріл мирних міст та сіл України, але ні, краще оголосити про співучасть у військовій агресії та нарватися на санкції, проблеми і труднощі. А щодо виплат, як можна щось обіцяти людям при катастрофічному скороченні доходів бюджету внаслідок запроваджених економічних санкцій? Звісно, майже всі кошти підуть на війну, а фінансування решти статей кримського бюджету піде за залишковим принципом», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії активіст.
Російський блогер Олександр Горний, який переїхав до Криму після анексії, упевнений, що турсфера Криму замість розвитку «паразитує на російському бюджеті».
«Туризм загинається, турпотік із сусідніх регіонів впав, зростання безробіття, представники кримської тургалузі підраховують збитки нового сезону», – ділиться своїми спостереженнями з підписниками блогер.
Суми, виділені за останні роки, просто колосальні, а результат – близький до нуляОлександр Горний
«Соцмережі та інші інформаційні простори сколихнула новина про те, що Криму виділяють два млрд рублів на підтримку турсфери напередодні очікуваного поганого сезону. Суми, виділені за останні роки, просто колосальні, а результат – близький до нуля. Паразитування на російському бюджеті, навіть зараз, коли відбувається «СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР) стало нормою для кримських діячів усіх рівнів. Скільки років можна накачувати Крим грошима? Може, вистачить і настав час переходити на самоокупність та починати віддавати?» – наголосив Горний.
Російські бізнесмени згортають свою діяльність в окупованому Криму, а російські власники нерухомості виставляють на продаж свої будинки та квартири за зниженими цінами. Причина – відсутність віри у те, що Крим залишиться під контролем Росії. Про це повідомив раніше заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Ахтем Чийгоз.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
