Уже рік російська влада Севастополя розповідає про створення незабаром у місті центру з розробки та виробництва безпілотників. Цього разу чергову заяву зробив російський очільник міста, який стверджує, що Севастополь може стати лідером галузі в Росії. Чи це так і чи реально налагодити виробництво в умовах санкцій – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
У Севастополі з'явиться центр зі створення безпілотників: тут проєктуватимуть, випробовуватимуть та вироблятимуть безпілотні авіаційні системи, повідомив минулої п'ятниці російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв.
«Зараз дрони необхідні не лише на фронті. Їх можна застосовувати у сільському господарстві, кадастрі, будівництві, паливному секторі, пожежній охороні. Це чудовий шанс для Севастополя зайняти нішу та стати лідером галузі», – сказав він.
Тривалий процес
Перші офіційні згадки щодо розробки вченими БПЛА у Севастополі належать до початку лютого 2022 року – ще до повномасштабного вторгнення російської армії в Україну.
Для проведення роботи у цьому напрямку було створено науково-дослідну лабораторію «Динаміка польоту та управління авіаційних систем» інституту національної технологічної ініціативи російського Севастопольського держуніверситету (СевДУ), яка розробила БПЛА у формі краплі.
«Це велика крапля, яка є літаючим крилом (крила з боків – для маневрування) з високим та якісним коефіцієнтом підйомної сили. Ми розрахували його рішенням зворотного завдання термодинаміки», – розповів директор інституту Сергій Дудніков.
Крім того, повідомлялося, що інститут також працює над створенням важких транспортних безпілотників та аеротаксі. І що отримано замовлення на використання польотного контролера та мікрохвильові системи посадки посадкової станції для безпілотників. Також планувалася реалізація проєкту з побудови автономних мереж безпілотного авіаційного моніторингу із застосуванням БВС вертикального зльоту та посадки різних типів, що базуються на універсальних роботизованих платформах (УРП).
Роком раніше, у листопаді 2021-го, повідомлялося, що співробітники СевДУ розпочали розробку штучної імунної системи (ШІС) для безпілотників, яка захистить їх від викрадення та перехоплення управління, її побудують на новому принципі «виробітку імунітету».
«Система призначена для захисту безпілотного транспорту будь-якого виду від інформаційних атак, спроб перехопити керування, викрасти, заподіяти шкоду людям. У дослідженні севастопольські вчені запропонували новий підхід до ШІС. Вони вважають, що антивірусну основу треба збільшувати з випередженням, заздалегідь, ще до контакту з вірусом. Це дозволить швидше та простіше ліквідувати загрозу», – інформувала пресслужба ВНЗ. Про результати цієї роботи офіційно нічого нового невідомо.
Торік у вересні в місцевих ЗМІ з'явилися нотатки про БПЛА, що розробляється, та його фотографії. Це був вантажний безпілотник вертолітного типу з гвинтокольцевими двигунами. Вантажопідйомність БПЛА складає 50 кг.
Розробники зазначали, що для управління безпілотником використовуватиметься польотний контролер «Сокол 360», створений виключно на основі російських комплектуючих в інжиніринговому центрі СевДУ.
Центр безпілотників
У травні нинішнього року уряд Росії включив анексований Севастополь до списку своїх регіонів, де 2024 року відкриється науково-виробничий центр безпілотних авіаційних систем.
13 червня 2023 року президент РФ Володимир Путін дав доручення створити у Севастополі центр підтримки проєктування, випробувань, виробництва та підготовки до сертифікації безпілотних авіаційних систем. Однак термін створення центру відсунули до 2030 року.
Наступного дня, 14 червня, у межах Петербурзького міжнародного економічного форуму делегація із Севастополя презентувала нові моделі безпілотників широкого спектра дії. Були представлені БПЛА «Сарган» та «Саранча-10». Розробники наголошували, що ці пристрої «можуть бути використані для доставки вантажів у сільському господарстві на полях битв».
У коментарі ЗМІ, голова дирекції наукової діяльності СевДУ Олексій Чуклін зазначив, що в пристроях встановлено гвинтокільцевий двигун, що дозволяє збільшити підйомну силу, а також забезпечує роботу над морем, у горах і при сильному вітрі. Перевага заснована на повороті лопатей, як у вертольота. Це покращує польотні якості, додав Чулкін.
У серпні глава окупаційної адміністрації Севастополя Развожаєв написав у своєму Telegram-каналі, що місто захистило проєкт центру з виробництва безпілотників.
«Севастопольська команда успішно захистила проєкт створення науково-виробничого центру «Севастополь» (регіональний центр безпілотних авіаційних систем). Нині у Севастопольському державному університеті створено лабораторію «Динаміка польоту БАС», спеціалізовану кафедру, інжиніринговий центр, центр колективного користування, льотно-випробувальний ангар. Сформовано команду, розроблено кілька досвідчених моделей БАС, які ми презентували на ПМЕФ», – написав він.
Даних про те, коли центр, що створюється в Севастополі, отримає державне фінансування, наразі немає.
Нестача мікросхем та інших технологій
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) у грудні 2022 року повідомив в інтерв'ю ТАСС, що «у Криму збирають безпілотники». За його словами, на півострові працюють 19 підприємств «російського оборонно-промислового комплексу, загальний обсяг їх контрактів у рамках держоборонзамовлення Кремля становить понад 23 млрд рублів». Де вони розташовані та які БПЛА там збирають, невідомо. Інших повідомлень про «кримські безпілотники» у ЗМІ не було.
Швидше за все, йдеться про просте складання БПЛА, коли з'єднують разом окремі модулі або додають навісне обладнання.
За заявами низки військових експертів, у Росії лише один безпілотник збирають повністю з вітчизняних комплектуючих – це «Орлан», створений ще 2013 року.
Після запровадження санкцій країнами Заходу спочатку після анексії Криму, а потім і після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, дефіцит високотехнологічних комплектуючих дався взнаки. Йдеться насамперед про мікросхеми, високоякісні оптичні системи тощо.
Експерти кажуть, що розробити і спроєктувати нові безпілотні апарати російські та севастопольські вчені можуть, а ось втілити нові ідеї за допомогою російських технологій неможливо – промисловість РФ відстає від технологічно розвинених країн уже не на роки, а на десятиліття.
Керівник «Російської ліги дронів» і генеральний директор компанії з виробництва безпілотників RDR Євген Буфетчиков в інтерв'ю підконтрольному Москві севастопольському виданню ForPost раніше назвав «технологічне відставання Росії від розвинених країн» однією з гострих проблем галузі БПЛА.
«У Росії поки що не можуть створити свій польотний контролер. У нас технології ще не дійшли до того, щоб створювати мікрочіпи на основі 8-нм техпроцесу, ми будуємо щонайменше 180-нм. Наші контролери, порівняно з іноземними, займають дуже багато місця і в жодний дрон просто не влізуть», – заявив він.
Водночас Радио Свобода у своєму розслідуванні з'ясувало, що практично всі деталі у російському БПЛА «Ланцет» – імпортні. Незважаючи на санкції та посилення експортного контролю, їх виробник не має особливих проблем із постачанням компонентів. А в російському розвідувальному дроні «Гранат-2», який виробляє компанія «Іжмаш-Беспілотні системи», виявили мотор виробництва чеської компанії Model Motors.
Як з'ясувало Радио Свобода, комплектуючі потрапляють до Росії переважно через країни очолюваного Москвою Євразійського економічного союзу. Водночас автори розслідування зазначають, що більшість компонентів тих самих «Ланцетів» закуплено 6-7 років тому і незрозуміло, на які комплектуючі перейде Росія, коли ці закінчаться.
Можна припустити, що і російський центр зі створення безпілотників, який створюється в Севастополі, буде залучений до того ж ланцюжка отримання контрабандних комплектуючих.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
