Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Як повідомляли кримські ЗМІ, Арбітражний суд Криму в березні 2024 року підтримав у повному обсязі позов російського уряду Криму щодо «водної блокади» на суму 157 млрд рублів, і це рішення набуло законної сили. Задоволено також його позов щодо «енергетичної блокади». Кримська влада підкреслює, що нібито збитки, завдані в її результаті, становить 3 трлн 156 млрд 605 млн рублів.
За інформацією віцеспікера російського парламенту Криму Юхима Фікса, підраховано збитки 36 підприємств у трьох галузях економіки: у промисловості, сільському господарстві, санаторно-курортній сфері, що дорівнює 2 трлн 500 млрд 250 тис. рублів. Уже подали свої позови 22 компанії.
Російська Громадська палата Криму подала до суду позовну заяву на користь громадян Росії, які живуть на території Криму, про визнання права на компенсацію моральної шкоди внаслідок «водної блокади» та перекриття Україною Північно-Кримського каналу. Спілкуючись із журналістами, Юхим Фікс, який керує «робочою групою» з оцінки збитків, завданих Криму внаслідок «водної та інших блокад, організованих Україною», заявив, що жителі Криму «мають отримати компенсацію за ті незручності та страждання, яких їм завдали припиненням подачі води».
Юхим Фікс не приховує, що ініціюванням позовів він вирішує політичне завдання партії «Единая Россия». З метою політичного піару інформація подається російськими агентствами так, що складається враження, ніби справи розглядають не підконтрольні Росії кримські суди, а як мінімум європейський суд, і ніби їхні рішення законні й остаточні і ось-ось будуть виконані, як, наприклад, у цих заголовках: «Суд ухвалив стягнути з України понад 3 трлн рублів через Крим», «Суд задовольнив позов про водну блокаду Криму», «Суд задовольнив позов уряду Криму до України через водну блокаду», «Справа про водну блокаду Криму: жорсткий вирок Україні».
Кримський віцеспікер каже: «Ми поступово, крок за кроком йдемо до вирішення головного завдання, до того, що обіцяли кримчанам: усе, що наробила Україна – водна, енергетична та інші блокади, – за все вона відповість. Суди вже підтримали кілька наших позовів. Ми на цьому не зупинятимемося. Голова Держради Криму Володимир Андрійович Константинов говорив про те, що наша робоча група продовжить діяти, і всі економічні проблеми, які нам за ці роки створила Україна, також будуть проаналізовані, і за ними ми зберемо матеріали та докази для того, щоб підготувати відповідний позов і передати його до суду для розгляду та ухвалення відповідного рішення». Тобто він вважає, що після рішення чергового суду сотні тисяч кримчан кинуться до своїх судів для того, щоб отримати від своєї країни «компенсацію»?
Отже, що ми маємо об'єктивно: незаконний російський уряд Криму подає позови до незаконного Арбітражного суду і пишається незаконним рішенням. Незаконна Громадська палата Криму подає незаконні позови до незаконних російських судів у Криму та отримує незаконні судові рішення. Що ж рухає цими цілком дорослими людьми, які грають у незаконні судові процеси і що змушує їх думати, що «рішення» їхніх кишенькових судів буде виконано?
Пригадується, ще коли тільки починали говорити про позови і не було ще чіткого уявлення, що вони являтимуть собою, Володимир Константинов говорив журналістам, що кримські справи розглядатиме міжнародний суд, до якого він і скерував ці позови. Звісно, жоден міжнародний суд не міг прийняти позов від невизнаної міжнародним співтовариством «Республіки Крим», тому подавати їх довелося до підконтрольних Росії судів. Цим і був гарантований результат усіх судів, потрібно було тільки ще підібрати суддю, який закрив би очі на незаконність позовів, та й юриста для супроводу всіх позовів єдиним руслом.
Інтереси Громадської палати Криму в суді представляє юрист Юрій Штурцев. Як треті особи на стороні позивача до засідання були залучені представники підконтрольних Росії парламенту та уряду, міністерств, ДП «Вода Криму», а також прокуратури Криму. Про характер суду багато говорить уже той факт, що його засідання «на користь кримчан» відбувалось у закритому від кримчан режимі. При цьому учасники «виступили з поясненнями, всі одностайно висловилися за підтримку позову, вважаючи його обґрунтованим. Будь-яких заперечень, контрдоказів чи відгуків не було. Суд дослідив докази в межах матеріалу справи та розглянув позов по суті». Наступне засідання призначене на 28 червня 2024 року. У його підсумках можна не сумніватися.
Окрім піару та введення в оману кримчан, приводу погаласувати навколо «суду про шкоду», для багатьох кримських чиновників це ще й спосіб продемонструвати Кремлю та особисто Путіну свою «сміливість». Наприклад, Володимир Константинов отримав привід ще раз присягнути на вірність своєму суверену: «Для нас це рішення є значущим і своєчасним. Ми продовжимо оцінювати збитки, завдані Криму злочинним, шкідливим утворенням «Україна». Ми зробимо все, що в наших силах, для того, щоб «зграя бандитів», що засіла в Києві, зазнала заслуженого покарання за скоєні ними злочини».
Експерт «Кримської платформи» Андрій Щекун у коментарі для Крим.Реалії зазначив: «Ці суди та їх рішення, насамперед – профанація, тому що вони самі розуміють, що жодних вимог до нас вони ставити не можуть, бо перебувають на нашій землі. Ця територія є землею України і жодне міжнародне право не передбачає виконання рішень судів, створених окупаційним режимом. Тому вони чудово розуміють, що нічого отримати від України вони не можуть. Найімовірніше, це така популістська, інформаційна спецоперація. Це створення гарної міни за поганої гри для підтримки власного іміджу в очах росіян, спосіб обдурити їх, і показати, що Росія хоч у чомусь перемагає. Це блеф. І політики, і судді чудово розуміють, що їхні рішення є юридично нікчемними, їх можна просто викинути у кошик для сміття».
Водночас проблема фальсифікованих судів із поданням позовів до України не вичерпується лише в юридичному аспекті. Вона має серйозний моральний, репутаційний та військовий аспекти.
По-перше, тут постає питання про мораль тих людей, які висувають Україні позови про так звану «водну блокаду», хоча чудово розуміють, що вода від самого початку була подана у Крим штучно. І якщо вони насильно і тимчасово «перевели» Крим під юрисдикцію іншої держави, то Україна за жодним законом не зобов'язана передавати до рук агресорів ще й свої власні ресурси – воду та електроенергію. На цьому питанні Росія «втратила обличчя», бо при всій своїй «величі» так і не змогла вирішити проблему води для Криму, хоча дійшло до таких екзотичних методів, як спроби опріснення морської води у великих кількостях і буріння дна Азовського моря.
Насправді збитки Криму, якби вони навіть і були, тьмяніють перед тими збитками, які Росія завдала з 2014 року Україні під час війни.
Більше того, які претензії у кримських чиновників можуть бути стосовно води до України після того, як російські військові підірвали Каховську ГЕС на окупованій ними території, чим взагалі самі ж позбавили постачання дніпровської води на багато років не лише на територію Криму, а й на величезні сільськогосподарські площі України. І треба думати, збитки Україні від цього підриву будуть розглянуті міжнародним судом нарівні зі збитками від анексії Криму й увійдуть до суми загальних репарацій за підсумками війни.
Військовий аспект питання про шкоду полягає в тому, що анексією Криму і нічим не спровокованим широкомасштабним нападом і вже більш ніж дворічною війною Росії Україні завдано настільки масштабних збитків, які не йдуть у жодне порівняння зі взятими зі стелі кримськими цифрами, і ця шкода продовжує збільшуватися все новими щоденними російськими бомбардуваннями.
По-перше, це людські втрати з обох боків, що, за деякими даними, сумарно наближаються до одного мільйона людей. За інформацією президента України Володимира Зеленського, Росія щомісяця скидає на українські міста до 3500 керованих авіаційних бомб. Також Росія випустила по Україні вже понад 8 тисяч ракет, що призвело до загибелі людей і має руйнівні наслідки для цивільної інфраструктури. За даними газети The New York Times, знищено майже 210 тисяч будівель. Навіть якщо війна закінчиться завтра, у багатьох місцях повертатися не буде куди. В Україні зруйновано більше будівель, ніж якби всі будівлі на Мангеттені зрівняли із землею чотири рази. Частини України, розташовані на відстані сотень кілометрів одна від одної, виглядають як Дрезден чи Лондон після Другої світової війни, чи Газа після піврічного бомбардування. Росія знищила в Україні 106 лікарень (18 із них у Маріуполі), 109 церков (34 у Маріуполі), 708 шкіл (237 у Маріуполі). NYT пише: «Ці оцінки не включають Крим і райони України, де точні дані недоступні. Справжній масштаб руйнувань, швидше за все, ще більший, і він продовжує зростати».
Одним із найбільш зруйнованих міст в Україні є Маріуполь, в якому окупаційна російська влада новими незаконними будовами намагається приховати масштаби руйнувань, завданих російською армією місту, та величезну кількість жертв. Представники законної української влади наголошують: «Половини міста не існує. У Маріуполі до війни було 2200 багатоповерхових будівель, 55% мешканців жили у багатоповерховому секторі. 50% із них уже не існує, тобто 1100 будівель. 700 будівель знесли навіть із фундаментом – вони не просто знищені, а й демонтовані повністю, бо окупанти ховають ці воєнні злочини… У законодавчій площині України цих нових забудов не існує. Після звільнення найраціональнішим буде вирішувати це питання через спеціальний закон або через суд».
У червні в Німеччині відбулася дводенна Конференція з відновлення України, яку проводять з метою підтримки відродження країни після руйнувань, завданих російською агресією. За даними, наведеними на ній, уже на лютий 2024 року було відомо, що потреби на відновлення України становлять майже 486 мільярдів доларів. Такими є результати третьої оцінки збитків та потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком. І навіть у цих умовах очільник російського парламенту Криму Володимир Константинов заявив, що підконтрольна Росії влада півострова має намір вимагати від України «компенсації збитків» від українських атак по Криму, хоча спочатку зрозуміло, що доля цих позовів, якщо вони і з'являться, буде так само плачевна.
Костянтин Подоляк , журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнадзор пытается заблокировать доступ к сайту Крым.Реалии. Беспрепятственно читать Крым.Реалии можно с помощью зеркального сайта: https://d32ma0ydj15jee.cloudfront.net/следите за основными новостями в Telegram, Instagram и Viber Крым.Реалии. Рекомендуем вам установить VPN.
