Росія продовжує ігнорувати міжнародну критику щодо нападів на свободу слова, у тому числі висловлені президентом США Джо Байденом на саміті з його російським колегою Володимиром Путіним 16 червня. На пресконференції після саміту, Байден заявив, «що порушив (питання) можливості для Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода працювати, а також важливості вільної преси та свободи слова».
Репресії проти Радіо Свобода тривають попри коментарі Байдена. Однією з останніх жертв цих репресій є Владислав Єсипенко, співробітник Радіо Свобода, заарештований 10 березня в окупованому Росією Криму. 6 липня на нього чекає суд за звинуваченнями в шпигунстві та володінні гранатою.
Єсипенко перебуває у в’язниці вже понад три місяці. У квітні адвокат журналіста заявив, що Єсипенка катували електричним струмом і змушували визнати, що він збирав розвідувальну інформацію для української влади. Його адвокат додає, що виявлена поліцією граната була підкладена в автомобіль Єсипенка.
Західні уряди та правозахисні організації засудили це переслідування, а також інші подібні дії, однак без результату. Єсипенко – громадянин України, який жив у Криму до російської окупації, коли він покинув півострів. Його затримали під час виконання завдання для Радіо Свобода, а саме – висвітлення культурної події. Якщо його визнають винним, йому загрожує 12 років в’язниці.
Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода зараз зазнає постійних нападів російської влади.
«Це кульмінація багаторічних зусиль Кремля обмежити наш доступ до російської авдиторії. Очевидно, що зараз вони вважають нас та інші незалежні ЗМІ настільки загрозливими, що нам навіть не дозволяють фізично бути в Москві», – Джеймі Флай, президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, сказав виданню The Daily Beast.
Радіо Свобода послідовно висвітлює питання, які кремлівська цензура вважає чутливими – такі як нещодавні загальнонаціональні акції протесту на підтримку ув’язненого російського опозиційного лідера Олексія Навального. Радіо Свобода фінансується урядом США і було важливим джерелом незалежної інформації щодо корупції в Кремлі, порушень прав людини та російської агресії проти України, яка продовжується. Справа Єсипенка викликала шквал критики уряду України. Американські урядовці порушили це питання у Twitter 3 червня:
«США глибоко занепокоєнні долею кримського журналіста Владислава Єсипенка. Він залишається ув’язненим Росією, яка позбавила його можливості зустрітися з адвокатом. Сполучені Штати закликають негайно його звільнити».
Після захоплення та окупації Росією Кримського півострова України навесні 2014 року, Кремль закрив сайти місцевих медіа, газети й радіо, замінивши їх дружніми до режиму ЗМІ. У 2017 році журналіста Радіо Свобода Миколу Семену звинуватили в «сепаратизмі», й російський суд визнав його винним через колонку, яка засуджувала окупацію. Йому заборонили журналістську та громадську діяльність.
Далі було більше арештів та засуджень. Лише у 2020 році, згідно з доповіддю громадської організації «Justice for Journalists» («Справедливість для журналістів»), у Криму відбулося 58 нападів на журналістів або погроз на їхню адресу. Багато з цих нападів були проти кримськотатарської громади, яка зазнала непропорційно великих репресій Кремля щодо свободи вираження поглядів та політичного інакомислення від початку російської окупації сім років тому.
Окрім ув’язнень, передбачалися й інші види покарань. У листопаді 2018 року українській журналістці Альоні Савчук та фотографці Аліні Смутко заборонили в’їзд до окупованого Криму чи Росії до 2028 року. Інший кореспондент, Тарас Ібрагімов, не може відвідувати окупований півострів протягом 34 років.
У січні 2020 року, правозахисна організація Human Rights Watch, що базується в Нью-Йорку, звинуватила Росію в тому, що вона умисно робить Крим ціллю репресій, щоби змусити мовчати тамтешніх опонентів окупації.
«Критичні повідомлення з Криму є серйозним подразником для російської влади», – коментує Таня Локшина, заступниця директора Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії. – «Заборона незалежних журналістів на півострові допомагає задушити потік інформації про репресії проти кримськотатарських активістів та інші зловживання».
Арешт Єсипенка в окупованому Криму відбувається в той час, коли Кремль посилює тиск на Радіо Свобода. Росія визначила Радіо Свобода як «іноземного агента» разом зі його дописувачами, хоча воно працює як незалежна журналістська організація.
Російський президент Путін вважає Радіо Свобода американською версією кремлівських ЗМІ Russia Today або Sputnik і має намір витіснити його з Росії. З цією метою російські чиновники заморозили російські банківські рахунки Радіо Свобода, наказали Радіо Свобода маркувати свої матеріали та матеріали дописувачів як «іноземні агенти» та наклали великі штрафи через те, що медіа цього не зробило.
За поточними підрахунками, штрафи Радіо Свобода до кінця 2021 року становитимуть 33 мільйони доларів США. Якщо ці штрафи залишатимуться невиплаченими, організацію визнають банкрутом, а її вебсайти заблокують, тоді як посадовцям Радіо Свобода загрожує в’язниця.
Путін ще раз демонструє свою зневагу до міжнародних договорів після 1991 року та свою готовність оскаржити висновки Холодної війни. Кремлівський авторитарний правитель змушує мовчати журналістів та демократичних активістів у всій Росії та в окупованих нею регіонах сусідніх країнах, одночасно ведучи власну глобальну інформаційну війну.
Даяна Френсіс, старша наукова співробітниця Центру Євразії американського аналітичного центру «Атлантична рада». Вона – редакторка канадської газети «National Post», заслужена професорка Школи менеджменту Теда Роджерса в Університеті Райерсона та авторка десяти книжок.
Передрук здійснено з дозволу «Атлантичної ради» США
Переклад публікації – на сайті Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Справа Владислава Єсипенка
Владислав Єсипенко – позаштатний журналіст (фрілансер) Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії), висвітлював соціальну та екологічну проблематику, знімав опитування кримчан. Був затриманий співробітниками ФСБ Росії в Криму 10 березня 2021 року за звинуваченням у збиранні інформації «в інтересах спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».
Протягом 27 днів до Єсипенка не допускали незалежних адвокатів. Водночас інтерв'ю з ним показав російський державний телеканал «Крым 24»: на відео, опублікованому на сайті каналу, Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, а також сказав, що нібито дублював відзняте відео українським спецслужбам.
На засіданні суду в Сімферополі, куди допустили незалежного адвоката, Владислав Єсипенко заявив про тортури з боку російських спецслужб. Там же Єсипенко відмовився від адвоката за призначенням Віолетти Синєглазової. Суд залишив Єсипенка під вартою до 11 травня 2021 року.
За повідомленням адвоката Олексія Ладіна, співробітники ФСБ Росії «погрожували Єсипенку розправою» після того, як він на суді в Криму звинуватив відомство в тортурах.
За інформацією правозахисників, раніше Владислава Єсипенка звинувачували в Криму лише за ст. 223-1. КК Росії (Незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконні виготовлення, перероблення або ремонт вибухових пристроїв). Покарання за цією статтею передбачає від 8 до 12 років позбавлення волі. Але дружина заарештованого Катерина Єсипенко повідомила, що Владиславу інкримінують ще одну статтю обвинувачення – ст. 222 Кримінального кодексу Росії (Незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів). Санкція цієї статті передбачає покарання від 5 до 12 років позбавлення волі.
Служба зовнішньої розвідки України на інформацію ФСБ про співпрацю Владислава Єсипенка з українськими спецслужбами повідомила Крим.Реалії, що «не коментує провокації російських спецслужб». Прокуратура АРК порушила кримінальне провадження за фактом затримання й арешту в Криму Владислава Єсипенка.
Офіційної інформації від російських силових структур про слідчі дії щодо Владислава Єсипенка немає.
Міністерство закордонних справ України, український омбудсмен, Європейська і Міжнародна федерації журналістів закликали до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Владислава Єсипенко.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Джеймі Флай вимагав негайно звільнити Єсипенка з-під варти і заявив, що РВЄ/РС обурене тортурами, про які повідомив затриманий в Криму фрілансер Крим.Реалії.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
