«Шторм і відключення електроенергії не мають критичного впливу на обороноздатність Криму», – заявив російський військовий експерт. Чи так це? За яких погодних умов здатне працювати озброєння, яке Росія тримає в анексованому Криму? І чи можуть ЗСУ під час негоди успішно атакувати Кримський півострів? Читайте про це у матеріалі Крим.Реалії.
Шторм і відключення електроенергії не мають критичного впливу на обороноздатність Криму: всі військові засоби, у тому числі системи протиповітряної оборони (ППО), мають автономні засоби живлення. Про це заявив російський військовий експерт, директор Музею військ ППО Росії Юрій Кнутов, пише російське видання «Лента.ру».
Негода має другорядний вплив на оборонуЮрій Кнутов
«Негода має другорядний вплив на оборону. Всі військові засоби мають автономне живлення, яке спрацьовує у разі відключення мережі. Вони забезпечені електроенергією та несуть бойове чергування», – сказав Кнутов.
Він також засумнівався у тому, що Україна наважиться запускати безпілотники чи ракети у шторм, адже за такої погоди вони легко можуть збитися з курсу.
«Звичайно, і нам такий удар відбити було б складніше, бо частина сил і засобів задіяна на ліквідацію наслідків урагану. Але всі засоби ППО у нас оснащені автономними генераторами, тож загалом це все одно не стало б критичним», – сказав військовий експерт.
Шторм у Євпаторії: екстрена евакуація людей із затопленої вулиці (фотогалерея)
Не зовсім усепогодне ППО
Російський експерт правий щодо забезпечення безперебійного електроживлення військових засобів – цю проблему було вирішено ще у 1950-х роках минулого століття й відтоді мало що змінилося: дизельні чи бензинові електроагрегати є в кожній військовій частині, а також у складі комплексів ППО.
Проте, з працездатністю засобів ППО в умовах високого вітрового навантаження не все так просто.
З військово-технічної літератури відомо, що більшість антен радіолокаційних станцій розроблено, щоб витримати навантаження вітру, котрий дме зі швидкістю 30 метрів за секунду – за відсутності обледеніння.
За даними супутникових сервісів погоди, вчора ввечері пориви вітру на західному узбережжі Криму сягали 130 км/год, що відповідає 36 метрам за секунду. А у Кримських горах – до 150 км/год, або 42 м/с. У таких умовах радіолокаційні станції, як правило, вимкнені, а антени повернуті «ребром» до вітру для зниження парусності – інакше їх може зламати або перекинути.
Буваючи на Ай-Петрі, багато кримчан бачили білі півсфери на плато – під цими радіопрозорими ковпаками заховані антени РЛС, що дозволяє захистити їх від вітру та криги. Але на звичайних РЛС на рівнині таких ковпаків немає.
Що ж до активної компоненти протиповітряної оборони – ракетно-артилерійської – вона, в принципі, всепогодна. Вітер може впливати на напрямок польоту снаряда або ракети, але ці параметри коригуються під час пострілу снаряда та під час польоту ракети. Але без радіолокаційних станцій ППО стає фактично сліпим.
Флот на приколі
Ще напередодні шторму в бухти були заведені всі кораблі та катери Чорноморського флоту РФ, оскільки переважна більшість із них не витримала б такого хвильового й вітрового навантаження.
Серйозні шторми можуть витримати хіба що сторожові кораблі проєкту 1135 «Буревісник», що входять до складу ЧФ, а також великі десантні кораблі проєкту 1171 «Тапір» та проєкту 775. Це все кораблі далекої морської зони.
З носіїв крилатих ракет типу «Калібр» стійкість до сильних штормів мають фрегати проєкту 11356Р «Буревісник», здатні діяти не тільки в далекій, а й у океанській морській зоні. На ЧФ три такі кораблі, з яких один перебуває у ремонті на верфі в Санкт-Петербурзі.
Інші носії КР «Калібр» не призначені для дій під час штормів понад 5 балів. Це корвет проєкту 20380 типу «Стерегущий», малі ракетні кораблі проєкту 21631 «Буян-М» і малий ракетний корабель проєкту 22800 «Каракурт».
Але навіть ті кораблі, які можуть перебувати в морі під час сильного шторму, зазвичай ховають у гавані, тому що у разі виходу з ладу рухової установки або кермового керування такий корабель стане некерованим і може вийти з ладу або затонути.
Тим часом, у минулі роки були випадки пошкодження кораблів під час шторму прямо в Севастопольській бухті, коли їх зривало з місця швартування та вдаряло об пірс чи інший корабель.
Чи може Україна атакувати військові об'єкти у Криму під час шторму?
Це питання є ключовим в оцінці обороноздатності російської армії у Криму в складних погодних умовах.
Останнім часом Україна проводила комбіновані атаки з використанням безпілотних літальних апаратів, ракет і морських дронів. В умовах сильного вітру та шторму обмежень на застосування не мають лише ракети. БПЛА, що мають велику парусність, просто здує. Характеристик розроблених в Україні безпілотних ударних катерів немає, але невеликий двигун навряд чи впорається із сильними хвилями.
Аналогічно ситуація виглядає і для російської армії – вона не атакує Україну «шахедами» під час негоди.
Якщо сильний вітер, це може впливати, бо може просто здувати безпілотники. Менше це впливає на крилаті ракетиЮрій Ігнат
«Якщо сильний вітер, це може впливати, бо може просто здувати безпілотники. Менше це впливає на крилаті ракети. А БПЛА – це фактично літак, який має свої льотні характеристики, потужність, дальність польоту, тому негода дещо впливає», – розповів речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.
За його словами, різкі перепади температури можуть призвести до зледеніння фюзеляжу, що ускладнює роботу літальних апаратів.
«Якщо зенітно-ракетні системи можуть без проблем знищувати літальні апарати, засоби повітряного нападу ворога, тобто крилаті ракети, дрони, то вже для мобільних вогневих груп погана видимість є дуже негативним чинником щодо ефективності їх роботи», – додав представник Повітряних сил ЗСУ.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
