Національна спілка журналістів України в партнерстві з Європейською федерацією журналістів започаткувала онлайн-курс для журналістів «У фокусі – Крим» про досвід і методику висвітлення проблем анексованого Криму. Курс складається з десяти навчальних вебінарів, учасники дізнаються про ситуацію та роботу журналістів в окупованому Криму, а також про досвід і нові підходи до пошуку й поширення інформації про життя на півострові для аудиторії різних ЗМІ з усіх регіонів України.
Курс розроблений фахівцями НСЖУ спільно з Європейською федерацією журналістів. На роль спікерів і медіатренерів запрошені досвідчені журналісти, які мають досвід роботи в Криму і підготовки матеріалів про окупацію; фахівці постійного представництва президента України в АРК та офісу «Кримської платформи»; юристи в галузі міжнародного права; експерти з проведення спеціальних інформаційних кампаній; журналісти видань, що спеціалізуються на кримській проблематиці; активісти правозахисних організацій.
На заняттях розглядають специфічні аспекти роботи журналістів: збір і перевірка інформації та матеріалів в умовах обмежених можливостей; пошук, створення та підтримання зв'язків з джерелами інформації; створення баз даних про проблеми Криму; проведення журналістських розслідувань та створення тематичних циклів журналістських матеріалів, фільмів, спеціальних програм.
Слухачами навчального курсу стали і ще можуть стати журналісти інтернет-медіа, газет, радіо і телебачення, студенти факультетів журналістики українських вишів, блогери. Проєкт реалізується в партнерстві з факультетами і кафедрами журналістики українських університетів. Слухачі, які візьмуть участь у вебінарах і пройдуть фінальне тестування, отримають сертифікат. Модератор вебінарів – голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Практика показує, що вебінари викликають великий інтерес серед журналістів і студентів журналістських факультетів. Як учасники на кожному з них реєструються по 150 і більше людей, проте через обмеження програми ZOOM 100 підключеннями, решта учасників мають можливість перегляду вебінарів у трансляції на сайті НСЖУ або ж у запису на YouTube.
В першу чергу організатори вебінарів приділили увагу темі пошуку джерел інформації, їх надійності та перевірці масиву отриманої інформації. Медіатренери разом зі слухачами розглянули практику створення та використання баз даних інформації про Крим.
Перша секретар НСЖУ, журналістка з 30-річним стажем Ліна Кущ, яка до 2014 року працювала в Донецьку, займалася контактами з журналістами, які працювали в окупованому Криму, контактами з джерелами в окупованому Криму та на окупованій частині Донбасу. І зараз контактує з журналістами та громадськими активістами, отримує звідти інформацію. На підставі свого досвіду Ліна Кущ розповіла про роботу з джерелами. Вона переконана, що журналіст працює настільки якісно, наскільки якісні його джерела інформації. Для журналіста, вважає медіатренерка, всі джерела рівноцінні, але найнадійнішими є його власні очі й вуха.
Ліна Кущ закликає культивувати власні джерела інформації. Журналіст повинен приділяти увагу пошуку людей, які готові тримати його в курсі проблем, встановлювати з ними хороші контакти. Таких людей треба постійно і наполегливо шукати. Людей, які готові поділитися інформацією насправді багато, головне, щоб вони бачили щиру зацікавленість журналіста.
«Дуже важливі контакти з неурядовими організаціями, що працюють з тією аудиторією, яка цікавить журналіста. У плані написання матеріалів про Крим для журналіста є важливими ті неурядові організації, які працюють з усіма аспектами життя в окупованому Криму; з людьми, які живуть там, або виїхали з тієї території на материкову Україну», – зазначила Ліна Кущ.
На одному з вебінарів розглянули питання про те, як журналістам слід працювати з «Кримською платформою» і використовувати моніторинги аналітичних центрів щодо порушень режиму санкцій, під яким перебуває Крим. Заступниця постійного представника президента України в АРК Таміла Ташева розповіла про порядок використання журналістами можливостей офісу «Кримської платформи», її інформаційних ресурсів для висвітлення проблем Криму.
Економічний аналітик, головний редактор сайту BlackSeaNews та Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко та експерт Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Тетяна Гучакова розповіли про експертні моніторинги ефективності режиму санкцій та використання журналістами даних їхніх аналітичних центрів.
Вони звернули увагу журналістів на те, що Україна тільки тоді зможе домогтися успіху, якщо гібридній війні Росії протиставить скоординовані політичні та інформаційні зусилля з інформаційної деокупації та реінтеграції Криму. Цій темі присвятили свої лекції докторант Інституту журналістики Київського Національного університету імені Т. Г. Шевченка, кандидат філологічних наук, доцент Гаяна Юксель, і журналіст і письменник Юрій Луканов.
Гаяна Юксель зробила акцент на тому, що російська інформаційна експансія на Крим не припинялася всі тридцять років незалежності України. Тільки «раніше вона була прихована, а тепер пішла в лобову атаку». Гаяна Юксель поділилася історією окупації Криму, де важливе місце відводилося і зараз приділяється питанням інформаційно-ідеологічної обробки місцевого населення, експансії в гуманітарній сфері, процесам міфологізації історії, примусовій трансформації медійного ландшафту Криму в інтересах «русского міра».
Письменник і журналіст Юрій Луканов, автор матеріалів про окупацію Криму та війну на Донбасі, а також документальних книг і посібників з безпеки журналістів, займається захистом прав журналістів у співпраці з ОБСЄ, Міжнародною та Європейською федераціями журналістів. Луканов поділився секретами роботи над книгами «Пресувальна машина» («Прессовальная машина»)про ліквідацію Росією свободи преси в Криму, і «Журналіст Волковський» про проблеми окупації Донбасу.
Журналіст Антон Наумлюк, головний редактор сайту «Ґрати» був цікавий слухачам як представник специфічної судової журналістики. У цій галузі, незважаючи на її важливість для формування громадянського суспільства, сьогодні працюють лише окремі засоби масової інформації. Тоді як це видання спеціалізується на висвітленні судових процесів у Криму і на материковій частині України. Антон Наумлюк поділився досвідом отримання інформації з судових засідань у Криму, розповів про використання рідкісних у наші дні жанрів судового нарису і судового репортажу.
На думку Антона Наумлюка, сьогодні в Криму особливого захисту потребують діти багатьох активістів, заарештованих російськими органами за політичними мотивами. Кримські татари були змушені створити громадську організацію «Бызым балалар» («Наші діти» – КР) для допомоги дітям заарештованих мусульман у Криму. Зараз таких дітей у Криму близько двохсот, тридцять з них потребують лікування.
Тисячі людей у Криму страждають через тиск і репресії, які не припиняє російська влада. Затримують навіть за пости в соціальних мережах. Штрафи у таких справах досягають мільйонів рублів. Росія при цьому створює перепони для поширення інформації про порушення закону на окупованій території. Тому вивести ці території та ці проблеми з інформаційної тіні – найважливіше завдання українських журналістів сьогодні.
Микола Семена, кримський журналіст, секретар НСЖУ, куратор проєкту «У фокусі – Крим»
Думки, висловлені в рубриці «Блоги» передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
