Президент Росії Володимир Путін 18 жовтня на пресконференції в Китаї заявив, що літаки ВКС РФ МіГ-31 почнуть «постійне патрулювання» у нейтральному повітряному просторі над Чорним морем. Він уточнив: літаки мають на озброєнні гіперзвукові ракетні комплекси «Кинджал». Таке рішення російський президент пояснив двома причинами: США дедалі більше втягуються у конфлікт в Україні, а також відправили у Середземного моря два авіаносні угруповання у зв'язку з конфліктом між Ізраїлем та угрупованням «Хамас». «Ми здійснюватимемо візуальний контроль, контроль за допомогою зброї за тим, що відбувається у Середземному морі», – сказав Путін. Чим відомі винищувачі МіГ-31 та наскільки реальна загроза – з'ясовували Крим.Реалії.
«Нічого не змінює для України»
Так 19 жовтня прокоментував «кинджальну» заяву Путіна речник українських Повітряних сил полковник Юрій Ігнат.
«Для України тут особливо нічого не змінюється щодо атак. Якщо він (противник – КР) атакуватиме «Кинджалом» із цього напрямку, ну, з цього напрямку… Нічого не змінює для України. Адже окупанти можуть запускати ці ракети з будь-якого напрямку», – сказав Ігнат.
За його словами, аеробалістична ракета Х-47 «Кинджал» може бути носієм тактичного ядерного боєзаряду і летить на тисячу кілометрів. І це, можливо, така від Путіна страшилка для Заходу.
Такої ж думки про «страшилку» авіаційний експерт, колишній інженер з випробувань конструкторського бюро «Антонов» Костянтин Криволап. У коментарі «РБК-Україна» він зазначив, що для виведення «Кинджалів» на траєкторію носій, тобто МіГ-31К, має розігнатися та запустити цю ракету. Сама ракета набирає швидкість, залітає у стратосферу і тільки звідти б'є по цілі.
«Мінімальна дистанція від точки, в якій було ухвалено рішення про запуск із МіГу «Кинджала», до цілі, яку він може вразити, становить кілька сотень кілометрів. За певними оцінками – близько 700 км. Тобто навіть при патрулюванні винищувача з «Кинджалами» у Чорному морі він не зможе вразити ними будь-які цілі у цьому морі – надто мала зона», – пояснив Криволап. Експерт не виключає, що такими заявами Путін хотів вплинути на експорт української продукції Чорним морем, залякавши екіпажі суден, які цю продукцію возять.
На «бетонці» над краєм моря
У Криму тією чи іншою мірою російськими військовими сьогодні задіяно близько десяти аеродромів. І лише на одному з них, до речі, ще з часів СРСР дислокувалися винищувачі-перехоплювачі ППО. Йдеться про севастопольську авіабазу «Бельбек», літаки якої разом із зенітно-ракетними та радіотехнічними військами оберігали головну базу Чорноморського флоту російського ЧФ.
Після російської анексії 2014 року там базується 38-й винищувальний авіаполк ВКС РФ. На його озброєнні – 12 Су-27, 12 Су-27СМ, 3 Су-27 УБ та 5 Су-30 М2.
За деякими даними, минулої осені там же з'явилася окрема ланка, що не входить до штату того ж 38-го полку, з чотирьох винищувачів МіГ-31. Простіше кажучи, вона відряджена до полку. Можливо, ланка складається з МіГ-31К, тобто носіїв «Кинджалів». Такий варіант цілком можливий, вважає керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
«Схоже, після наших ударів по Севастополю, і особливо штабу ЧФ, часткового знищення зенітно-ракетних комплексів наземного базування коридор, який веде до головної бази ЧФ, прикриватимуть саме цими МіГ-31», – розповів Лакійчук Крим.Реалії.
Наявність на «Бельбеку» винищувачів цього типу тепер підтвердилася на супутникових знімках, опублікованих OSINT-аналітиком MT Anderson у соціальній мережі Х(Twitter).
Слід також уточнити, що 1 жовтня 2022 року парк винищувачів-перехоплювачів на «Бельбеку» внаслідок «позаштатної ситуації», як назвав те, що сталося, російський глава Севастополя Михайло Розвожаєв, зменшився на одну одиницю. Развожаєв тоді заявив, що «при посадці літак викотився за межі злітно-посадкової смуги та спалахнув». Згодом чиновник визнав, що в аеропорту «відбувся частковий підрив боєкомплекту». Офіційно про загиблих чи поранених не повідомляли. Развожаєв заявляв, що пілот встиг евакуюватися. Пізніше з'ясувалося, що штурман літака отримав поранення під час катапультування, а льотчик загинув.
Загиблого 48-річного льотчика 1-го класу у званні полковника звали Роман Вдовіченко. З 2020 до грудня 2021 року він був у Сирії, а за час повномасштабного вторгнення в Україну нібито вразив дев'ять літаків ЗСУ. Такі деталі згодом у грудні 2022 року повідомило російське видання «Усинск-новости».
Застарілий літак
На початок 2021 року ПКС Росії налічували 131 перехоплювач МіГ-31. Це радянський двомісний надзвуковий винищувач-перехоплювач далекої дії, перший бойовий літак 4-го покоління.
Спочатку МіГ-31 вагою понад 46 тонн призначався для перехоплення крилатих ракет та інших складних повітряних цілей. Його швидкість досягає до 3400 кілометрів на годину, стеля – 20 кілометрів, радіус дії – 720 кілометрів.
Різні модифікації МіГ-31 використовувалися як носії перспективних озброєнь і навіть для виведення на орбіту супутників. На початку 2010-х років обговорювалося питання про припинення експлуатації МіГ-31, але було вирішено залишити літак як модернізований перехоплювач МіГ-31БМ, а пізніше модифікувати в МіГ-31К.
Український військовий портал Defence Eхpress, аналізуючи російську військову авіацію, написав, що в Росії налічується близько 20 МіГ-31К і всього три екіпажі, здатні застосовувати на них ракети «Кинджал».
Виробництво МіГ-31 закінчилося 1994 року. Більшість із них служить понад 30 років і можливості їх подальшої експлуатації вичерпані. Потенційно на заміну цим літакам нібито має прийти МіГ-41.
Про те, що МіГ-31 вже застарів, свідчать катастрофи та аварії за його участі. Наприклад, у 2022 році сталося, окрім згаданого на севастопольському «Бельбеку», чотири такі інциденти. Ще два були вже цього року.
Вперше про МіГ-31К як про носія нових ракет Х-47М2 «Кинджал» повідомив президент РФ Володимир Путін у посланні Федеральним зборам у 2018 році.
Цей літак є носієм ракет великої дальності класу «повітря – повітря» Р-37М, яку вважають авіаційною ракетою з однією з найбільших дальностей ураження. Вважається, що під час польоту ракета набирає висоту 20 кілометрів і розганяється до 10 Махів. На 20 тисяч метрів при температурі 50 градусів Цельсія це відповідає приблизно 11 000 км/год. Вона нібито здатна вражати цілі на відстані до 300 кілометрів.
Defence Express зазначає, що реальну загрозу ракети «Кинджал» почнуть становитив лише тоді, коли їх можна буде пускати з літаків МіГ-31І, а не МіГ-31К.
Донедавна ЗСУ не мали засобів боротися з гіперзвуковими ракетами типу «Кинджал». Але ситуація змінилася після того, як партнери у квітні 2023 року передали Україні ЗРК Patriot. Незабаром у ніч проти 4 травня над Києвом вперше український розрахунок збив з цього комплексу російський «Кинджал». Крім ЗРК Patriot, потенційно «Кинджали» може збивати система FSAF SAMP/T, яку також має отримати Україна.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
