Доступність посилання

ТОП новини
Війна Росії проти України

Кримська «Чауда» – нова російська база іранських безпілотників?


Полігон «Чауда» у Криму, архівне фото
Полігон «Чауда» у Криму, архівне фото

У ніч на 18 і 19 липня масованих атак російських крилатих ракет морського, повітряного та сухопутного базування, а також іранських дронів Shahed-136 зазнали Одеса й Одеська область. Як повідомили українські військові, більшість випущених російськими військовими ракет і безпілотників було збито. Що відомо про кримський полігон «Чауда», звідки, як повідомляють Повітряні сили ЗСУ, запускали дрони по Україні, читайте у матеріалі Крим.Реалії.

За інформацією пресслужби командування Повітряних сил ЗСУ, пуски ракет були здійснені з акваторії Чорного моря або з Кримського півострова. Зокрема, 6 крилатих ракет «Онікс», яких українським зенітникам не вдалося збити, запускали з російського берегового ракетного комплексу «Бастіон».

Найближчий до Одеси «Бастіон» під прикриттям підрозділу російської ППО розташований на заході Криму, в прибережній зоні мису Тарханкут (інформація про це – на мапі російських військових об'єктів у Криму, яку підготували журналісти Крим.Реалії).

Системи РЛС та ППО на Тарханкутському півострові (2016 рік)
Системи РЛС та ППО на Тарханкутському півострові (2016 рік)

Іранськими дронами росіяни атакували Одесу з полігону «Чауда» (Крим) та Приморсько-Ахтарська (Ростовська область РФ).

Кримський полігон «Чауда», як місце запуску ударних іранських БПЛА, фігурує в таких зведеннях вперше з початку цього року.

Минулого року аж до деокупації правобережної частини Херсонщини Росія атакувала дронами Shahed-136 південні та центральні регіони України, як правило, з північного Криму, точніше – з Джанкоя. За повідомленням New York Times (пізніше це підтвердили у Білому домі), у Джанкої працювали іранські інструктори, які допомагали російським військовим запускати БПЛА-камікадзе з Криму на материкову Україну.

Політ безпілотника-камікадзе під час атаки у столиці України. Київ, 17 жовтня 2022 року
Політ безпілотника-камікадзе під час атаки у столиці України. Київ, 17 жовтня 2022 року

Наразі немає відомостей, чи присутні іранські інструктори цього разу, щоб сприяти російським військовим при запусках дронів.

Полігон «Чауда» розташований на однойменному мисі на південно-східному узбережжі затоки Феодосії. Мис мальовничий, він привабливий для місцевих жителів та приїжджих туристів. Однак у період з 1 червня до 31 жовтня вхід цивільному населенню на цю територію суворо заборонено.

Така заборона діє у літньо-осінній період регулярно протягом останніх кількох років після російської анексії Криму. Цього разу, як сказано в офіційному повідомленні російської влади Криму, на полігоні проводитимуться «заходи щодо забезпечення випробувальних робіт і підготовки авіаційних частин із застосуванням авіаційних засобів ураження».

Заборонено також на «Чауді» збирати уламки бомб, снарядів, запальних баків, ракет і підривників, торкатися нерозірваних боєприпасів, косити траву, пасти худобу, збирати гриби, ловити рибу, полювати.

Полігон «Чауда», архівне фото
Полігон «Чауда», архівне фото

Ймовірно, на цьому режимному об'єкті працюватимуть військові льотчики-випробувачі місцевої філії російського державного льотно-випробувального центру імені Чкалова ЗС РФ. Цей центр дислокується в Ахтубінську Астраханської області РФ, а його кримська філія (в/ч 38651) – у селищах Приморське (штаб) та Кіровське (аеродром).

2016 року тодішній головнокомандувач російських ВКС генерал-лейтенант Віктор Бондарев визначив перспективи полігону «Чауда» у Криму.

«Тут проводитимуть випробування нової авіатехніки», – заявив генерал.

Полігон «Чауда» мав стратегічне значення задовго до російської анексії Криму. На початку 50-х років минулого століття, після приєднання Туреччини до НАТО, військове відомство СРСР почало активно облаштовувати мис Чауда, як і інші віддалені приморські та гірські місця півострова (Ай-Петрі, Фіолент) для своїх спеціальних потреб. Згодом суцільну мілітаризацію Криму в період «холодної війни» назвуть перетворенням півострова на «непотоплюваний авіаносець».

Для мису Чауда було відведено роль полігону для випробувань літальних апаратів морської авіації. Зокрема, там свого часу пройшли повний цикл випробувань і отримали добро на запуск у серійне виробництво гелікоптер-вагон Як-24, гідролітак Бе-12 «Чайка», протичовнові літаки Іл-38 і Ту-142, літак з вертикальним зльотом та посадкою Як-38, вертольоти морської авіації Ка-24,2 КР, МіГ-29К, Іл-76МДПС. На полігоні також тренувався на виживання у разі морського приводнення перший загін радянських космонавтів.

Авіабаза біля мису «Чауда», архівне фото
Авіабаза біля мису «Чауда», архівне фото

З моменту здобуття незалежності України у 1991 році аж до російської анексії полігон задіяли на користь державного науково-випробувального центру, а також зенітно-ракетних військ ЗС України. На «Чауді» також проводили спільні російсько-українські навчання зенітників, за якими спостерігали тодішні міністри оборони України Олександр Кузьмук та Росії Ігор Сергєєв.

Востаннє увагу кримських і російських медіа полігон «Чауда» привертав у 2019 році, коли там відбувся заключний етап російських змагань екіпажів військових літаків та гелікоптерів «Авіадартс-2019».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Данило Безручко

    Кримчанин, журналіст, військовий експерт. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року. З міркувань безпеки публікується під псевдонімом.

XS
SM
MD
LG