Доступність посилання

ТОП новини

Курортний потенціал Криму зменшився до Південного узбережжя


Вигляд на набережну Гурзуфа, листопад 2023 року
Вигляд на набережну Гурзуфа, листопад 2023 року

За інформацією російської влади анексованого Криму, понад 180 тисяч відпочивальників відвідали Кримський півострів у період новорічних і різдвяних свят. Які кримські регіони стали найбільш затребувані туристами та наскільки була підготовлена місцева інфраструктура до прийому відпочивальників, читайте у матеріалі Крим.Реалії.

У новорічні свята (з 27 грудня 2023 року по 8 січня 2024 року включно) 181,3 тис. туристів відвідали Крим, що на 2% вище, ніж за минулий період. З них 50% прибули через Керченський міст автомобілями і автобусами; 31% – за допомогою залізничного сполучення, 19% – через так званий сухопутний коридор по новоокупованих регіонах. Середнє завантаження місць розміщення, що працюють у ці дні, склало більше 60%, завантаження провідних курортних комплексів – 95% і вище.

«Цього року багато хто відзначав те, що Новий рік вийшов теплим, сімейним, по-справжньому затишним, як ми і хотіли. Зберігається досить пристойне завантаження на зиму та весну, радує досить активне бронювання та оплати літнього відпочинку в Криму», – повідомив міністр курортів і туризму російського уряду Криму Вадим Волченко.

Міністр курортів і туризму російського уряду Криму Вадим Волченко
Міністр курортів і туризму російського уряду Криму Вадим Волченко
Недопрацювання в підготовці новорічного міні сезону завжди будуть присутні, без них у наших умовах поки не обійтися
Олександр Русаков

Як виявилося, основна маса туристів провела свій відпочинок у великій Ялті та Алушті, тоді як інші кримські курорти практично були порожні. Ялта увійшла у топ-10 регіонів, куди росіяни планували свій відпочинок у січні.

Активіст із Алушти Олександр Русаков у коментарі Крим.Реалії розповів, що спостерігалася велика кількість туристів на ПБК.

«Недопрацювання в підготовці новорічного міні сезону завжди будуть присутні, без них у наших умовах поки не обійтися. За моїми спостереженнями, в Алушті, Ялті та на ПБК було дуже багато відпочивальників. Туристичний потенціал цього регіону Криму використали ефективно за поточних умов», – розповів активіст.

Кримський громадський діяч із Ялти Рагім Гумбатов більш стримано оцінює озвучену кількість туристів, які відвідали Крим.

Не всі, хто приїхав до Криму, є «чисто» туристами
Рагім Гумбатов

«Озвучена кількість туристів, звісно, за нинішніх умов досить велика. Якщо влітку в період курортного сезону готельєри скаржилися на відсутність туристів, то в зимовий період така їх «навала» не може не здивувати. Але певне пожвавлення на новорічні канікули таки було. Але тут, швидше за все, не всі, хто приїхав до Криму, є «чисто» туристами. Частина людей – це ті, хто виїхав на заробітки в регіони РФ, які скористалися новорічними канікулами, щоби побувати вдома. І частина з цих «туристів», ймовірно, студенти, які навчаються у вишах російських регіонів, які також приїхали до батьків. У всякому разі, шашличні, які відкрилися в очікуванні новорічних туристів, закрилися досить швидко», – поділився своїми спостереженнями з Крим.Реалії громадський діяч.

У Керчі кореспонденту Крим.Реалії розповіли, що на новорічні свята заповнюваність місць розміщення була невелика, тому що в місті діє «високий рівень терористичної небезпеки», заборонено запуск феєрверків і проведення масових заходів, тому туристи обирали міста з ширшими можливостями для відпочинку та розваг.

Активіст із Феодосії Осман Османов у коментарі Крим.Реалії зазначив, що «якогось помітного збільшення кількості відпочивальників у місті не відчувалося».

Популярний влітку кримський курорт Судак також зустрів новорічні свята закритими закладами та розбитою набережною.

Кримська проросійська громадська діячка Катерина Горєлкіна на своїй сторінці у «ВКонтакте» розповіла, що у новорічні свята туристичний ресурс приморських селищ простоював.

Коли наші приморські селища оживуть? Такий ресурс і все простоює
Катерина Горєлкіна

«Були в Миколаївці, штормить, вітряно, все зачинено, кафе не працюють, похмуро, немає жодного натяку на Новий рік і Різдво... Коли наші приморські селища оживуть? Такий ресурс і все простоює», – обурилася активістка.

Кримчанин Артур Карім у коментарі до посту громадської активістки зазначає, що профільні чиновники системно недопрацьовують у цьому напрямку.

«Головне – щоразу всім чиновникам як мантру (особливо з Мінкурортів) повторювати про розширення туристичного сезону в Криму. Про те, що банально немає ніяких зручностей і сервісу (туалетів, не працюють усі заклади, у багатьох приморських селищах банально проблеми з освітленням та прибиранням, а де-не-де взагалі тече каналізація) вирішувати не хочуть», – зазначає кримчанин.

Російський блогер Олександр Сергєєв (Горний), який переїхав після анексії Криму Росією до Коктебеля, також не помітив напливу туристів на Новий рік у Криму.

«У Криму за рік найбільше вихідних та свят, і це у глибоко дотаційному регіоні. Що там із цілорічним туризмом? Чи багато туристів на Новий рік приїхало? Як я розумію, – ні», – написав блогер.

У Міністерстві курортів і туризму російського уряду Криму за підсумками 2023 року повідомили, що 54% туристів отримують інформацію про відпочинок у Криму через ЗМІ, 32% опитаних обирають півострів за порадами знайомих. 31% туристів обрали Крим через санаторно-курортне лікування, 28% – через пляжний відпочинок, приваблює відпочивальників і культурно-пізнавальний та активні види відпочинку – їх обрали 18% і 15% відповідно. Понад тиждень у Криму провели 78% туристів, 36% – понад 14 днів.

За період із 29 грудня до 8 січня російські потяги «Таврія» привезли на Кримський півострів понад 90 тисяч людей.

Кримські експерти скептично оцінюють перспективи курортного сезону 2024 року в Криму.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG