Уже більше ніж шість років санкції Європейського союзу забороняють компаніям із країн-членів мати справи з фактичною російською владою, насадженою на окупованому Кримському півострові. Але участь компанії з Австрії в будівництві оперного театру в Криму стало плювком в обличчя цьому санкційному режимові.
Так званий «Севастопольський державний театр опери і балету», спроєктований авангардистською австрійською архітектурною фірмою Coop Himmelb(l)au, який сподіваються відкрити 2023 року, є частиною великого культурного комплексу, який будують за наказом Кремля в південній частині півострова.
Він має постати над Севастопольською бухтою разом із одним із найбільших воєнних меморіалів радянських часів і стати найбільшим наразі символом того, як Росія не зважає на суворі санкції, накладені після її окупації українського півострова в Чорному морі 2014 року і подальшої гібридної агресії на сході України.
«Ніколи не забудемо»
Київ, Вашингтон і Брюссель посилюють свої вимоги до Росії поважати територіальну цілісність України і повернути Крим під український контроль.
Президент України Володимир Зеленський у зверненні з нагоди сьомих роковин російського вторгнення в Крим заявив 26 лютого, що «Крим був серцем України», але «сім років тому у нас його вирвали». «Ми ніколи не забудемо того, хто це зробив, і ніколи не забудемо того, хто дозволив це зробити», – сказав він – так і не промовивши вголос, хто ж це захопив український Крим.
Президент США Джо Байден повторив у заяві того ж дня незмінну позицію Вашингтону, що «Крим – це Україна» і що США «не визнають і ніколи не визнають заявлену Росією анексію півострова».
Але хоча Зеленський останнім часом дещо посилив свої заяви проти втручання Москви в Україні, а США і ЄС суттєво посилили свої санкційні режими в намаганні змусити Кремль змінити курс, Росія знаходить усе нові шляхи, як оминути ці обмежувальні заходи, що забороняють юридичним і фізичним особам працювати в Криму.
Серед найвідоміших прикладів таких улюблених проєктів Кремля, які скористалися західним досвідом і технологіями, попри санкції, стали Керченський міст, який поєднує Крим із сусідньою Росією, і будівництво енергогенерувальних потужностей із використанням турбін, вироблених німецькою промисловою компанією Siemens.
Залучення семи компаній із Нідерландів до проєкту будівництва мосту спричинило 2018 року розслідування прокуратури країни, але станом на кінець 2020 року його результат усе ще був неясний.
«Сіменс» тим часом заявив, що «шкодує» про той факт, що кілька його турбін, проданих 2015 і 2016 року Росії, опинилися в Криму, але заявляє, що це «окремо взята» помилка. Та 2019 року керівник компанії Джо Кезер заявив в інтерв’ю, що компанія планує збільшувати інвестиції в Росії, тому перспективи посилення санкцій проти цієї країни його «завжди глибоко хвилюють».
Масштабний сигнал
Але в питанні про те, як Кремль обходить санкції, ультрамодерна будівля оперного театру, яка має сп’ястися на вершині мису Хрустальний, вирізняється своїм масштабом і значенням.
Макети будівлі, для підвалин якої вже копають ями, дають знати, що вона має перевищити навіть сусідній меморіал «Солдат і матрос», пам’ятник радянській обороні Севастополя від нацистських військ у Другій світовій війні.
Загалом проєкт комплексу передбачає також художній музей, освітній центр, люкс-готель і вілли, що разом мають зайняти майже 40 гектарів давно занедбаної прибережної території. Так там виконують заклик президента сусідньої Росії Володимира Путіна значно поліпшити культурну й туристичну інфраструктуру Севастополя.
Оперний театр спроєктувала австрійська фірма Coop Himmelb(l)au (назва ґрунтується на грі слів: Himmelbau – «небесне будівництво», Himmelblau – «небесна блакить» – ред.), відома своїми будівлями в стилі «деконструктивізму», серед яких і деякі з найразючіших на вигляд будинків світу. Тепер вона має допомогти Москві здійснити її намагання зробити півострів привабливішим для відвідувачів і одночасно поставити своє тавро на окупованій території.
Те, яким чином відома компанія, що має штабквартири в ЄС і США, могла бути втягнена в такий проєкт попри чинні санкції, є предметом юридичних і етичних дебатів.
Керівник і головний проєктант компанії Coop Himmelb(l)au Вольф Прікс твердить, що робота його фірми над цим проєктом цілком легальна. У коментарях австрійській і німецькій пресі він заявляв, що культурні об’єкти не потрапляють під санкційний режим.
Після того, як наприкінці листопада 2020 року планований культурний комплекс представили мешканцям Криму і стало відомо про участь його компанії, Прікс заявив німецькому щоденникові Süddeutsche Zeitung, що він, «звичайно ж, не схотів би будувати для Гітлера чи диявола, і, між іншим, і не для Сталіна».
Але цей проєкт, твердив він, призначений для Росії, не для Путіна. «Доки я можу здійснювати те, що хоче збудувати Coop Himmelb(l)au, а не Путін, я буду робити це», – заявив він. Але ці слова не дають прямої відповіді на питання про санкції, які були накладені через захоплення українського регіону саме Росією, а не через дії Путіна як приватної особи.
Прікс, фірма якого також бере участь у Росії в культурному проєкті в сибірському місті Кемерові, додав при цьому: «Хотів би я побачити того, хто не прийме замовлень у Криму й Сибіру».
Київ, який останнім часом посилив свої зусилля з метою притягти до відповідальності юридичних і фізичних осіб, відповідальних за ведення бізнесових справ в окупованому Криму, вважає цілком інакше.
Наприкінці листопада 2020 року посол України в Австрії Олександр Щерба писав у фейсбуці, що телефонував Пріксові і «намагався переконати його не руйнувати свою репутацію участю в цій непрямій і в той же час однозначній легітимізації анексії». «На жаль, він не прислухався до моїх аргументів», – додав тоді посол.
2 березня Міністерство закордонних справ України підтвердило у відповіді на запит Радіо Свобода, що Київ започаткував «внутрішньодержавні процедури кримінального переслідування австрійського архітектурного бюро» і започаткував запровадження неуточнених санкцій проти компанії й її керівництва за «співробітництво з російською окупаційною адміністрацією та пособництво у спробі легітимізації Росією анексії Криму».
На запит Радіо Свобода про коментар щодо участі фірми Coop Himmelb(l)au в проєкті в Севастополі її представник відповів електронним листом 3 березня, що компанія «повністю усвідомлює це питання», – але коментувати відмовився.
Значний вплив
Загалом санкції мають свій вплив на ведення бізнесу з Кримом.
Європейський союз заборонив імпорт більшості продуктів із Криму, США запровадили заборону на експорт американських товарів до регіону. І Вашингтон, і Брюссель також накладають санкції на дедалі ширше коло осіб у зв’язку з окупацією Криму.
Круїзним суднам із Європейського союзу заборонено заходити в кримські порти (хіба за винятком аварійної ситуації), фізичним і юридичним особам із країн ЄС заборонено інвестувати в Криму й Севастополі чи набувати там нерухоме майно.
Ці дії унеможливили чи принаймні утруднили для окупованого Криму доступ до багатьох міжнародно визнаних світових сервісів, таких, як Zoom, Tinder чи Booking.com, фінансових послуг, таких, як від компаній Visa й Mastercard, – хоча потім багато з них послабили свої обмеження чи знайшли обхідні шляхи.
І навіть низка російських компаній – наприклад, інтернет-провайдери, компанії мобільного зв’язку з Росії, чи й «Яндекс-таксі», уникають працювати на півострові, щоб не потрапити під вторинні санкції.
Політолог Антон Шеховцов, сам родом із Криму, сказав у січні Російській службі Радіо Свобода, що загалом міжнародні санкції «є серйозною перешкодою для тих компаній, які не цураються працювати в анексованому Криму».
Але обхідні шляхи існують, наприклад, такі, як створення підставних компаній. Є й інакші способи, як свідчить культурний проєкт у Севастополі.
«Схоже, що для такої діяльності ніяких законних перешкод не існує, – написав у коментарі Радіо Свобода 1 лютого Ганнес Свобода, президент віденської неурядової організації «Міжнародний інститут миру» і колишній депутат Європарламенту, про участь західних фірм у культурних проєктах у Криму. – У принципі, було потрібно внести й таку діяльність у санкційний режим».
Міністерство закордонних справ Австрії, відповідаючи на запит Радіо Свобода щодо ситуацію з розслідуванням у цій країні щодо того, чи діяльність Coop Himmelb(l)au в Севастополі порушує обмежувальні заходи ЄС, відповіли, що Генеральна прокуратура країни «вирішила не починати досудового розслідування».
Пояснень міністерство не подало. Але схоже, що це рішення випливає з погляду, що участь Coop Himmelb(l)au в культурному проєкті ніяких санкцій не порушує.
Не послаблювати тиск
Та Київ продовжує протистояти російському впливові на Кримському півострові.
У лютому Служба безпеки України оголосила, що запроваджує санкції щодо двох іноземних авіакомпаній «за здійснення польотів до Російської Федерації та на тимчасово окуповані території України з порушенням чинного законодавства».
Літаками цих компаній, зареєстрованої в Молдові JET4U SRL і зареєстрованої в Португалії JET4U LDA, за повідомленнями, користувався проросійський народний депутат Віктор Медведчук і його партнер Тарас Козак для польотів до Криму.
І Медведчук, і Козак, як і пов’язані з ними телеканали, стали цілями сумнівних санкцій, які оголосив Зеленський із метою обмежити інформаційний вплив Росії в Україні.
Неурядові організації, такі, як «Майдан закордонних справ» чи «Санкції-2020», також не дають Росії спокою, визначаючи фізичних і юридичних осіб, які, на їхню думку, порушують санкції.
Москва відповідає на ці кроки тим, що сама запроваджує санкції проти осіб і компанії з Заходу і пропагує думку, що ці обмежувальні заходи проти Росії, мовляв, ідуть їй на користь, – і продовжує вкладати в Крим усе нові кошти.
Російська влада, насаджена на окупованій території, як очікують, витратить 45 мільярдів рублів (610 мільйонів доларів) із коштів російського загальнодержавного («федерального») бюджету, тобто коштів російських платників податків, протягом 2021 року. На півострові нині будують чи проєктують близько 1700 об’єктів – більшість у галузях охорони здоров’я, будівництва житла, комунальних послуг і будівництва доріг, заявляв Михайло Храмов, чільний посадовець, відповідальний за будівництво й архітектуру, російської влади в Криму.
Крім того, російські законодавці готують закон, що має полегшити інвесторам анонімні інвестиції в Криму.
«Законопроєкт, покликаний вирішити питання конфіденційності, має особливе значення для Криму як інструмент для ліквідації чинників, що обмежують інвестиційний потенціал нашого регіону», – написав на початку лютого в російській соцмережі «ВКонтактє» поставлений Москвою голова російської влади в Криму Сергій Аксенов.
І Ганнес Свобода з віденського «Міжнародного інституту миру», оцінюючи нинішню реакцію, сказав Радіо Свобода: «Санкції – це оборонні заходи, і ми з досвіду знаємо, що вони зазвичай не змінюють поведінки підсанкційної країни – особливо великої країни».
А в випадку з севастопольським оперним театром, додає він, санкції проти культурних проєктів «не змінили б позиції Росії і анексії Криму».
У підготовці матеріалу також брали участь Антон Меснянко (Російська служба Радіо Свобода) і Юлія Турчинська (стипендіатка Української служби Радіо Свобода)
