Відібрати у «нелояльних». Кримська нерухомість без гарантій для українських власників

У прифронтовому Криму та Севастополі призначені Москвою місцеві суди та прокурори активізують розгляд справ про примусову конфіскацію земель та власності іноземних громадян у прибережних і прикордонних районах. Йдеться про громадян України. Водночас російська влада Кримського півострова заявляє про розширення списку позовних претензій до України: до місцевих судів подано позови про компенсацію нібито завданих збитків Криму «водною і транспортною блокадою», а також право вимагати відшкодування нематеріальних активів. Незалежні спостерігачі вважають зазначені позови нікчемними. При цьому кримчан не інформують про перебіг розгляду та кількість позовів України до Росії, у тому числі в міжнародних інстанціях.

Як використовують «заборону іноземним громадянам володіти землею» на Кримському півострові, де експерти бачать у цьому зв’язок із мілітаризацією та мобілізацією, чому рекомендують класифікувати українську власність у Криму та права на неї, як бути кримським українцям і де в сучасних військових умовах можна зафіксувати факт порушення прав власників-кримчан – про це у матеріалі Крим.Реалії.

Українську власність у Криму конфіскують і продають на аукціонах

2014 року після анексії Кримського півострова Росією кримський підрозділ Фонду держмайна України було закрито. Згодом доступ до різних кримських реєстрів та обліків українська влада обмежила. Питаннями ведення права власності на об’єкти в Криму російська влада наділила окреме «міністерство майна» у складі призначеного Кремлем російського уряду півострова. Там вважають, що у більшості випадків до 2013 року оформлення земельних ділянок членами садівничих товариств та іншими суб’єктами на півострові не проводилося.

До анексії в Криму продовжувало діяти право громадян України безкоштовно отримати землю у будь-якому куточку країни, з цією метою претенденти формували садівничі та інші товариства, масово подавали заяви на виділення та отримання землі.

У 2014 році лібералізацію ринку землі в Криму та Севастополі було припинено.

«Націоналізовану» українську нерухомість почали розпродавати на аукціонах. Про це нагадав спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов: у Криму вже провели вісім аукціонних процедур з реалізації націоналізованої нерухомості та уклали договори купівлі-продажу на суму понад 815 млн рублів. Гроші від продажу українського майна «підуть на витрати, пов’язані зі СВО» (так російська влада називає повномасштабну війну проти України – КР), заявив Константинов.

20 березня 2021 року набув чинності указ президента Росії Володимира Путіна, що заборонив «іноземним громадянам» володіти землею у більшості районів Криму.

Як пояснив на прохання Крим.Реалії експерт з питань тимчасово окупованих територій та економіки, співзасновник БО «Інститут чорноморських стратегічних досліджень» (Київ) Юрій Смелянський, тоді це рішення стосувалося всіх прикордонних територій РФ. Насамперед, як заявив експерт, воно було спрямоване на «стимулювання лояльності» до Кремля з боку громадян України, які мають власність на території окупованих Криму та Севастополя. Їм виставляли умови: хочете, щоб ми не чіпали вашу власність, не виступайте проти Росії, «російського статусу Криму», особливо якщо ви обіймаєте якісь посади.

«Сьогодні ситуація змінилася. І цей інструмент уже використовується з іншою метою. По-перше, з погляду окупантів: усі громадяни України, які постійно жили в Криму до 2014 року і продовжують залишатися на окупованій території, незалежно від того, отримували вони чи не отримували російський паспорт, а також належать до «проукраїнських» чи «проросійських», всі вони є «потенційно нелояльними до окупаційного режиму». По мірі просування Збройних сил України у південному напрямку та наближення фактичної деокупації Кримського півострова агресор дедалі гостріше це відчуває. Так, на територіях, де сьогодні в Криму облаштовують оборонні споруди, згадаймо розмови про окопи на пляжах і мінування узбережжя, присутність нелояльного населення є небажаною та зайвою. Саме так, за допомогою таких штучних аргументів, вони намагаються доводити своє право на територію українського півострова», – зазначив Юрій Смелянський.

Він додав, що другий аспект сучасного прочитання указу передбачає для Кремля додаткове створення «ілюзії» «дійсної приналежності Кримського півострова Росії», русифікації об’єктів української власності, а Володимир Путін так намагається створити враження повної ліквідації української присутності на окупованій території.

Кримський міст і траса «Таврида»: від конфіскації до мобілізації

Підконтрольна Кремлю влада півострова у 2017 році вилучила понад тисячу земельних ділянок для будівництва автомобільної траси «Таврида», що зв’язує півострів із Кримським мостом. У 2018 році заради траси вилучили два житлові будинки. У 2019 році з цією метою і в перебігу забезпечення функціонування Кримського мосту у севастопольців вилучили 30 земельних ділянок.

Юрій Смелянський вважає, що сьогодні, після завершення агресором будівництва зазначених військово-стратегічних об’єктів і всієї військової бази Росії в Криму в цілому, процеси конфіскації кримською владою української власності вже не мають до мілітаризації півострова прямого стосунку, але прив’язуються до механізмів прихованої та насильницької мобілізації.

«Якийсь час тому в Криму окупанти почали проводити перевірки щодо законності та об’єктивності отримання російського громадянства. Називалася цифра до кількох сотень тисяч паспортів тих, які нібито зайві. Це дозволяє побачити алгоритм у логіці російської влади на півострові, де потенційно нелояльна особа може бути «маркована» залежно від визначення «законності» здобуття нею російського громадянства. І тоді таку особу ставлять перед вибором: втратити право власності або «йти вмирати за російський Крим». На мою думку, це не є ознакою посилення мілітаризації. Це ознаки спроб створення кругової поруки, такої спільної відповідальності через кров і вбивства на території окупованого Криму чи інших окупованих територіях України. Схожий зворотний алгоритм уже має практичне втілення: йдеш помирати за Росію – дамо тобі земельну ділянку у Криму чи Підмосков’ї. А де взяти ці ділянки – відібрати у «нелояльних». Це відпрацьована російська практика з часів Російської імперії та Радянських часів!» – зазначив експерт.

Класифікація як основа систематизації та подальшої реінтеграції Криму

Юрій Смелянський наголосив, що для об’єктивного розуміння втрат, які Україна як держава та громадяни України як особи, які мають певні права, зазнали внаслідок незаконних дій Росії у Криму, необхідно запровадити класифікацію прав власності не лише на кримській окупованій території.

«Класифікація, залежно від застосованої ознаки, виходить досить об’ємною, оскільки розглядати право власності – це означає розглядати його стосовно всіх окупованих територій! На мій погляд, можна запропонувати спрощену схему класифікації власності за декількома ознаками, які найбільше підходять до окупованого півострова і дозволяють у разі її використання охопити весь масштаб втрат від дій окупантів», – запропонував Юрій Смелянський.

Отже, схема класифікації прав на кримську власність за Юрієм Смелянським:

• за групами поширення: земля, нерухомість, інтелектуальна власність, природно-кліматичний потенціал;
• земля за призначенням: сільськогосподарська, непромислова, побутового призначення, природоохоронні та природно-кліматичні зони;
• нерухомість за призначенням: житлова, промислова, адміністративна, бізнес-нерухомість, культурно-історична, політична;
• нерухомість за власником або користувачем: державна, власність територіальних громад, приватна, громадських організацій та політичних сил;
• інтелектуальна власність за видами: об’єкти промислової власності або технології, авторське право, винаходи, спільні права, корисні моделі, географічні походження назв, комерційна таємниця, сорти рослин, види тварин, культурна спадщина та інше;
• інтелектуальна власність за напрямом використання: наукова база, марки чи бренди та інше.

«Потрібно враховувати, що класифікація – це лише інструмент систематизації. А систематизація у цьому питанні – це якраз реєстри, а також протоколи та алгоритми дій у процесі відновлення справедливості та законних прав власників, як частини реінтеграції Криму. На жаль, такого комплексу в нас сьогодні влада не має та не створює, і взагалі не було практики створення реєстрів на підприємствах та в установах. За деякими винятками, де створювалися вузькопрофільні реєстри. Все це має бути зведено до одного загального реєстру! Кожен об’єкт має еквівалент вартості. Методики оцінки існують, але їх ніхто не робив, бо не виділялися на це бюджетні кошти, і всі мовчали…», – сказав співрозмовник кореспондентові Крим.Реалії.

Римський статут: масштабна конфіскація майна – воєнний злочин

Юрій Смелянський додав, що у процесі будівництва військово-стратегічних об’єктів було змінено призначення низки земельних ділянок у Криму та завдано шкоди прибережній території держави Україна як власнику. Однак реєстру, який містив би всю необхідну інформацію, не існує. Хто постраждав і яким чином – нічого не відомо, а зі збитками досі так і не визначилися.

На думку представника президента України в АР Крим (2017-2018), експерта міжнародного права, професора Бориса Бабіна, заперечення правомірного володіння майном фізичними та юридичними особами на окупованій території становить порушення не лише відповідних прав людини, а й вимог IV Женевської конвенції.

«Незаконна конфіскація такого майна, якщо вона відбувається «масштабно та безглуздо», є воєнним злочином відповідно до вимог Римського статуту. Наразі жертви незаконної конфіскації майна в Криму обмежені у виборі міжнародних механізмів реагування, оскільки випадки конфіскації після 16 вересня 2022 року не охоплюються юрисдикцією Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). А в межах комітетів ООН питання власності можна оскаржити лише щодо фізичних осіб та у вимірі дискримінації українців чи кримських татар, а також, якщо це стосується власності дітей чи жінок. Втім, жертви мають звертатися до українських правоохоронців для реєстрації злочину та набуття статусу потерпілого і, крім того, можуть звертатися до Міжнародного кримінального суду з індивідуальним повідомленням», – підсумував Борис Бабін.

Раніше компанія зі США приєдналася до позову «Нафтогазу України» щодо стягнення 5 млрд доларів США з Російської Федерації за майно в Криму.

9 червня Верховний суд Нідерландів ухвалив, що «скіфське золото» має бути повернене Україні. «Скіфське золото» – експонати з кримських музеїв, які передавалися на виставку до Амстердама в 2014 році. Всі ці роки колекція зберігалася в музеї Алларда Пірсона.

17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна, а також уповноваженої з прав дитини при президенті РФ Марії Львової-Бєлової. За версією суду, Путін та Львова-Бєлова особисто відповідальні за примусову депортацію дітей з окупованих українських територій до Росії.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.