У Криму помітили перекидання спеціалізованої військової техніки, призначеної для наведення понтонних мостів. Повідомлення про це з'явилися після того, як у неділю ЗСУ завдали ударів по Чонгарському мосту і мосту через протоку Промоїна, що з'єднує райцентр Генічеськ з Арабатською стрілкою. Що це за техніка, і чи допоможуть понтонні мости вирішити проблеми логістики для російської армії у Криму, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Після завдання ЗСУ ракетних ударів по двох автомобільних мостах – через Чонгарську протоку на адмінкордоні Джанського району Криму з Генічеським районом Херсонщини та через протоку Промоїна, що з'єднує райцентр Генічеськ з Арабатською стрілкою, підконтрольна РФ місцева влада оголосила про деякі вжиті заходи для відновлення транспортного сполучення.
Зокрема, призначений Росією «голова» окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо написав 7 серпня у телеграм-каналі, що проїзд мостом дозволено лише легковим автомобілям у реверсному режимі, а регулярне автобусне сполучення за маршрутом Сімферополь – Генічеськ буде зупинено до відновлення Чонгарського мосту. За його словами, через збільшення трафіку на цьому напрямку підприємство «Херсон Автодор» прискорило проведення ямкового ремонту дороги на Чаплинку. Туди, через КПП «Чаплинка», перенаправлені з Криму і назад вантажні машини та фургони, а через КПП «Каланчак» – легкові автомобілі та рейсові автобуси.
Автомобільний міст завдовжки 100-150 метрів через Арабатську протоку, або протоку Промоїна (Сальдо помилково називає його мостом через протоку Тонку, яка насправді не зазнавала обстрілу – КР), крім того, що зв'язує курортну зону району з Генічеськом, має ключове значення для логістики військ РФ на півдні України: через нього та Арабатську стрілку пролягає найкоротше сухопутне плече постачання з Керчі. Крім того, після минулорічного відходу з правого берега Дніпра у згаданих селах на косі розмістилися органи управління російського оперативного угруповання «Дніпро» з частин дивізій і бригад російських ВДВ, морської піхоти та спецназу. «Дніпровці» зайняли практично всі пансіонати, будинки відпочинку, дитячі оздоровчі табори у тих курортних селах за мостом.
Саме міст через Арабатську протоку, перший на шляху з Криму на материкову Україну, 24 лютого 2022 року підірвав ціною свого життя матрос Віталій Скакун, сапер інженерно-саперного відділення 137-го окремого батальйону морської піхоти (35-а окрема бригада морської піхоти ВМСУ). Через два дні президент України Володимир Зеленський повідомив, що надав Віталію Скакуну звання Героя України.
Російська влада почала відновлювати цей пошкоджений міст лише у вересні минулого року. Ближче до Генічеська (за кілометр на північ від Арабатського мосту) розташований міст через протоку Тонку. На ньому після окупації регіону Росгвардія встановила блокпости для перевірки документів та автомобілів. А ось історичний залізний міст через цю протоку використовується виключно для піших переходів.
Вдруге після 22 червня 2023 року зазнали ракетного удару два автомобільні мости через Чонгарську протоку. Це головний логістичний ланцюжок постачання російських військ з Криму, а також основний маршрут цивільного автотранспорту «сухопутним коридором» на анексований півострів. 23 червня російські військові, як у випадку з Антонівським мостом на Дніпрі, поряд із пошкодженим автомобільним мостом встановили понтонну переправу та розпочали ремонт пошкодженого мосту.
Не виключено, що до подібної практики російська влада Криму у взаємодії зі спеціалістами інженерних військ МО Росії вдасться і в нинішньому випадку. Про це свідчить факт появи у Джанкойському районі спеціальної військової техніки.
Її помітили 7 серпня на автодорозі Сімферополь-Джанкой, біля сіл Рощине та Краснодольне, а ще раніше – у селищі Новоозерному поблизу Євпаторії.
Йдеться про ПМП (понтонно-мостовий парк) на базі автомобіля КрАЗ-255Б – комплект наплавного мосту, який є на озброєнні інженерних та дорожніх військ ЗС багатьох держав світу. З таких комплектів збирають мостові переправи вантажопідйомністю 20 і 60 тонн, а також поромні переправи вантажопідйомністю 20-170 тонн. Основними перевізними поромами є: 40-, 60-, і 80-ти тонні (з річкових ланок) і 110-, 150-ти тонні (з річкових та берегових ланок). Наприклад, наплавний міст вантажопідйомністю 60 тонн має ширину проїжджої частини 6,5 метра, а граничну довжину – 227 метрів. За існуючими нормативами вдень він збирається за 50 хвилин.
Які з'єднання армії РФ у Криму зараз мають чи можуть експлуатувати такі ПМП? Їх два – 133-а окрема бригада матеріально-технічного забезпечення ОБрМТО (в/ч 73998) та 101-а ОБрМТО (в/ч 11388). Перша входить до складу Чорноморського флоту РФ і з 2014 року дислокується в Бахчисараї, Сімферополі та Краснокам'янці біля Феодосії. Друга в березні 2023 року була перекинута з російського Хабаровська та розміщується у тимчасовому містечку в селі Широке Сімферопольського району. Саме до структури таких з'єднань входять штатні окремі мостові батальйони, у яких одне завдання – облаштування наплавних залізничних, автомобільних мостів та поромних переправ.
Зняли в селищі Новоозерне таку техніку, причому десять ПМП, мабуть, не випадково. Кілька років тому один із місцевих жителів розповів кореспондентові Крим.Реалії, що на територію однієї з колишніх військових частин ЗСУ на березі озера Донузлав, на північно-східній околиці Новоозерного, російські військові звозять для зберігання просто неба сухопутну військову техніку (танки, бронетранспортери, інженерні машини). Припустимо, що саме ці екземпляри ПМП на старому, ще радянському КрАЗі, і зняли з тривалого зберігання в Новоозерному для «аврального випадку» на Чонгарі. Варто зазначити, що ця база зберігання зафіксована на оновленій мапі мілітаризації Криму, яку створили журналісти Крим.Реалії.
Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук, коментуючи інформацію про появу на дорогах Криму машин, необхідних для створення понтонних мостів, зазначив, що російські військові можуть їх використати, проте це не вирішить проблему повністю.
Це ерзац стаціонарної переправи. Вони не можуть забезпечити ту пропускну спроможність, яку забезпечує стаціонарний містПавло Лакійчук
«Звісно, понтонний міст навести там можна. Понтно-мостові переправи частково вирішують проблеми блокування логістики. Але треба розуміти, що понтонно-мостовий парк (це машини ПМП, які бачили в Криму) – це ерзац стаціонарної переправи. Вони не можуть забезпечити ту пропускну спроможність, яку забезпечує стаціонарний міст. Вони ще більш уразливі для ударів, а також впливу погодних умов. Знову з'являються аналогії з епопеєю Антонівського мосту. А ще більше – з торішньою епопеєю щодо форсування російськими військовими Сіверського Донця під Білогорівкою», – зазначив Лакійчук.
Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив», у коментарі Донбас.Реалії (проєкт української служби Радіо Свобода), висловив думку, що об'їзний маршрут через Армянськ, який зараз використовує російська влада Криму, навряд чи «довго зможе обслуговувати російські логістичні колони, оскільки і на цей переїзд є засіб виведення його з функціонування».
Якоїсь миті мости будуть виведені з ладу, і росіяни будуть змушені використовувати понтониОлександр Коваленко
«Система буде така сама, як і при Антонівських мостах. Мости добиватимуться – як Антонівський автомобільний, залізничний і Каховський. Тільки там були системи залпового вогню, а тут працюватимуть крилаті ракети. Якоїсь миті мости будуть виведені з ладу, і росіяни будуть змушені використовувати понтони, щоб переправляти техніку. Але, по-перше, це значне зниження вантажопотоку, а друге – навіть якщо об'їжджати цей напрямок через Армянськ, то плюс 150-170 км об'їзду – це зовсім не ефективне логістичне плече підвезення», – заявив Коваленко.
У понеділок 7 серпня українські військові офіційно заявили, що завдали ударів по Чонгарському і Генічеському мостах. Експерти стверджують, що ці удари є частиною складної наступальної операції української армії.
В американському Інституті вивчення війни заявили, що ЗСУ завдали ударів у Криму по двох ключових для постачання російських військ автомобільних мостах, і в результаті армія РФ перенаправила дорожній рух з більш коротких східних маршрутів на довші західні, що може створити значні збої в логістиці.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.