Журналісти проектів проектів Радіо Свобода Крим.Реалії та «Схеми» опублікували оновлену інтерактивну мапу військових об'єктів Росії в анексованому Криму. Додані супутникові знімки фортифікаційних споруд, плани окопів та бліндажів. Також на карті позначені ті російські військові об'єкти, по яких вже завдавалися ударів. Тепер на ній 346 пунктів: 232 військові об'єкти, 63 геолокації фортифікаційних споруд, відзначено місця 51 «прильоту» по російських військових об'єктах та логістичній інфраструктурі в Криму. Все це розбито за 12 категоріями.
В ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин разом з одним з укладачів мапи, журналістом телевізійного проекту Крим.Реалії Ігорем Токарем та військовим експертом, співголовою громадянської ініціативи «Права справа» Дмитром Снєгирьовим говорили про фортифікації та «хлопки» (вибухи внаслідок ударів по військовим об'єктам – КР), важливості нової інформації та про те, наскільки вона може бути корисна жителям Криму і до чого готуються росіяни.
На оновлену карту журналісти додали 123 нових об'єкти. Тепер там можна побачити, де саме були вибухи через ймовірні удари ЗС України, що про це офіційно повідомляла російська влада та розповідали місцеві жителі. Також додані фото та відео цих інцидентів.
З'явилися місця розташування та супутникові знімки військової інфраструктури – окопів та фортифікаційних споруд. Журналістам вдалося виявити понад 60 геолокацій оборонних ліній, зведених у Криму. На Арабатській стрілці, наприклад, окрім окопів, з'явився новий військовий об'єкт на території зруйнованої фортеці, розповідає журналіст телевізійного проекту Крим.Реалії Ігор Токар.
«Якщо брати у комплексі фортифікаційні споруди, то російські військові роблять ставку на «сухопутний коридор». Хто подивиться на карту, той побачить, що материкову частину України з'єднує з Кримом три «сухопутні коридори». Це Арабатська стрілка, це дорога на Чонгар і це дорога, що йде на Красноперекопськ, Чаплинку та Каланчак. Ці три райони найбільш укріплені», – каже Ігор Токар.
Найбільша концентрація окопів та бліндажів уздовж траси, що веде від Красноперекопська до Джанкоя.
«Біля села Маслово (Джанкойський район – КР) видно, що мережа окопів довга та розгалужена, що може говорити про те, що побудовано першу та другу лінію оборони вздовж перешийка з материковою Україною, тільки з боку Криму. Ці окопи часто зустрічалися поблизу Північно-Кримського каналу. Сам Північно-Кримський канал є фортифікаційною спорудою. Ось ці місця поблизу каналу обладнані російськими військовими і вони це розглядають як оборонне розгалуження своїх фортифікацій», – розповідає Ігор Токар про результати розслідування.
Є окопи на пляжах. Особливо багато їх у Міжводному (прибережне село у Чорноморському районі Криму – КР). На думку журналіста, вони не мають серйозного оборонного значення, це більше схоже на піар-акцію.
«Вони близькі до вільного доступу не лише місцевих жителів, а й заїжджих туристів, їх вже всі сфотографували. Відомі їхня схема розташування, глибина і так далі, і мені здається, що жодної оборонної функції вони не несуть. Я не військовий експерт, але в цій темі давно і мені здається, що це піар-акція, розрахована на місцеве населення. Мовляв, дивіться, ми готуємось до війни, ми вас захистимо, обороняємось. Можливо, такі цілі переслідуються, можливо, інші, але дуже сумніваюся, що вони переслідують військові цілі», – заявив журналіст.
На інтерактивній карті позначені понад півсотні місць, де були вибухи. Повідомлення про «хлопки» на півострові з'являються щодня. Іноді кілька разів на день, але не всі вони потрапили на карту, каже Ігор Токар. Інформація про них позначалася тільки після того, як її вдавалося перевіряти ще раз з декількох джерел.
«За концентрацією – це, звичайно ж, Севастополь та аеродроми. Якщо, наприклад, про ці вибухи багато хто чув – у Новофедорівці, Саках, Бельбеку були вибухи – але не всі чули про те, що була серія вибухів біля аеродрому Гвардійське. Там і на початку, і наприкінці березня були серйозні «хлопки» та задимлення. Потрапити на територію ми не могли, за супутниковими знімками теж не видно пошкоджень, але оскільки був великий чорний дим, то розуміємо, що було спалах, що це не просто робота ППО», – розповів Ігор Токар.
Російська влада розуміє, що у разі успішного настання ЗСУ на Запорізькому напрямку, військове угруповання російської армії, зосереджене в Криму, опиниться у пастці. Тому Росія готується до тривалої оборони Кримського півострова, вважає військовий експерт, співголова громадянської ініціативи «Права справа» Дмитро Снєгирьов.
«Якщо ЗСУ візьмуть під вогневий контроль як Чонгарський, так і Кримський міст, то російська окупаційна армія фактично залишається без можливості передислокації особового складу, боєкомплекту і, відповідно, буде поставлено питання або евакуації російської окупаційної армії або здачі в полон. Розуміючи ментальність російських військовослужбовців, мабуть, російське військово-політичне керівництво Росії готує їх як знакові жертви. Швидше за все, буде ухвалено рішення Крим тримати до останнього», – вважає Дмитро Снєгирьов.
Вивчивши карту, експерт відзначив велику кількість військових об'єктів, розташованих поряд із населеними пунктами. Дмитро Снєгирьов вважає, що російські військові роблять це спеціально – прикриваються громадянським населенням від ударів ЗСУ.
«Застосовується улюблена тактика російських окупантів – використання цивільного населення як «живий щит». Йдеться про те, що російські окупанти будуть використовувати цю тактику в момент запобігання можливому прориву української армії – спробують нав'язати нам вуличні бої», – заявив Дмитро Снєгирьов.
Крім того, вважає військовий експерт, так російські військові намагаються захистити себе від ударів БПЛА та крилатих ракет Storm Shadow. Атака цими ракетами щодо об'єктів військової інфраструктури – перший етап каскадної наступальної операції, пояснює Снєгирьов. За стандартами НАТО, перш ніж розпочати наступальну сухопутну операцію, українські військові мають знищити ракетами місця постійної дислокації російських військ, а також склади з боєкомплектами та паливно-мастильними матеріалами.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
