У вересні анексований Крим відвідала делегація з Китаю, що складалася з представників ЗМІ та ділових кіл. Російська влада Криму повідомляє, що «під час зустрічі обговорювався розвиток взаємодії у сферах туризму і культури, варіанти розширення ділових зв'язків, а також висвітлення ситуації в Криму на китайських інформаційних ресурсах». Після цього візиту в кримському медіапросторі лунаютьс надії на масовий приплив китайських туристів до Криму. Чи мають ці надії шанс реалізуватися, Крим.Реалії вирішити дізнатися у кримських активістів і незалежних експертів.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що «органи влади Криму налаштовані на плідну та конструктивну роботу і розвиток двосторонніх відносин із Китайською Народною Республікою».
З боку китайської делегації також продунала зацікавленість у розвитку туристичних зв'язків із Кримом.
«За допомогою туризму і культурного обміну ми можемо налагодити відносини між нашими народами, допомогти їм зрозуміти одне одного. Тому мета нашого візиту – дізнатися якнайбільше про те, як живе Крим. Крім того, ми хочемо дізнатися про його туристичні можливості, які можуть зацікавити китайських громадян», – запевнив керівник китайської делегації, генеральний директор медіакомпанії «Квітень-Медіа» Жао Цзінь та запросив делегацію від Криму до Китаю.
Якщо Китай «розпробує» Крим, то проблему з наповненням наших оздоровниць в взагалі курортного сезону буде раз і назавжди вирішеноАндрій Нікіфоров
Проросійський політолог Андрій Нікіфоров налаштований оптимістично та говорить про швидке наповнення кримських готелів і оздоровниць за рахунок китайських туристів.
«До всіх цих подій китайці були головними туристами світу. Навіть за Полярним колом зустрічали китайські делегації. У принципі, якщо Китай «розпробує» Крим, то проблему з наповненням наших оздоровниць в взагалі курортного сезону буде раз і назавжди вирішено. Я не знаю, як ми тут уміщуватимемося, але Китаю не важко запустити це в такому режимі, який ми раніше і не бачили», – вважає політолог.
Подібну думку поділяють далеко не всі у Криму. Кримський активіст із Ялти Рагім Гумбатов у коментарі Крим.Реалії скептично оцінив перспективи китайського туристичного потоку до Криму.
Говорити про «вирішення назавжди проблеми із заповненням кримських оздоровниць» не доводиться, навіть якщо китайцям у Криму дуже сподобаєтьсяРагім Гумбатов
«Напевно, треба остерігатися таких фраз, як «вирішити раз і назавжди», оскільки вічного під недоступним Роскосмосу Місяцем нічого немає. Якщо серйозно, ще живі ветерани останнього китайсько-радянського конфлікту. Тому говорити про «вирішення назавжди проблеми із заповненням кримських оздоровниць» не доводиться, навіть якщо китайцям у Криму дуже сподобається. А що може сподобатися іноземцю на нашому півострові? Інфраструктура не дуже розвинена, рівень сервісу низький, ціни високі... До того ж, нині час від часу то там, то тут щось горить, вибухає, сходить з рейок. Думаю, що члени цієї делегації отримали гарне фінансування, щоби приїхати до Криму. Безперечно, їм оплачено дорогу, проживання, екскурсії, зрозуміло, безкоштовні. І плюс ще отримали гроші на кишенькові витрати. За таких умов, напевно, якась кількість екстремалів у Китаї знайдеться. Але щоб назавжди вирішити проблему заповнюваності оздоровниць, здається, що ні. Як мінімум, поки тривають військові дії, про це доведеться забути», – прокоментував ситуацію громадський діяч.
Кримська активістка з Ялти Олена Гукова зазначає, що під час військових дій говорити про залучення іноземних туристів до Криму недоречно.
Забезпечені китайці мають можливість їздити і їздять на найкращі курорти світу, а до Криму точно не поїдуть, поки не закінчиться «СВО»Олена Гукова
«Під час проведення так званої «СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР), гадаю, що неможливо чекати китайських туристів. Може, якісь екстремали приїдуть, але нормальна людина зачекає на закінчення бойових дій. У мирний час – можливо. Китайці всюдисущі. Щодо того, чи зацікавлені кримчани в китайцях: ті, хто живе за рахунок здачі житла, готелів для відпочивальників, їм абсолютно байдуже, хто до них приїжджатиме і платитиме гроші. Ці люди аполітичні, подіями у світі мало цікавляться, їм важливий прибуток, який вони одержують за рахунок своєї нерухомості. Щодо Китаю, то забезпечені китайці мають можливість їздити і їздять на найкращі курорти світу, а до Криму точно не поїдуть, поки не закінчиться «СВО», – поділилася своїм баченням питання з Крим.Реалії активістка.
Громадська активістка та архітекторка Ольга Вечер, яка має досвід роботи у Громадській палаті Росії, впевнена, що кримські місця розміщення можна заповнити і без китайців.
«А наших дітей, людей із хронічними захворюваннями, де збирається Аксьонов приймати? У зруйнованих дитячих таборах і розпроданих санаторіях? З російського бюджету виділили цього року 2,5 млрд рублів на підтримку кримської туристичної сфери, влада Криму вирішила роздати ці гроші підприємствам місцевого турбізнесу, щоб нібито зберегти трудові колективи! Та на ці гроші можна було придбати сорок тисяч безкоштовних путівок, а за пільговою ціною втричі більше і заповнити санаторії, оздоровивши десятки тисяч тих, хто цього потребує! Але хто думає про своїх людей?» – поділилася своєю точкою зору з Крим.Реалії громадська активістка.
Експерт у сфері туризму, колишній головний спеціаліст відділу курортів і туризму Євпаторійської міськради Сергій Вікарчук розповів Крим.Реалії, що очікування російської влади стосовно китайських туристів нереалізовані з низки причин.
Найбільша загроза для китайських туристів – це те, що Крим є зоною бойових дійСергій Вікарчук
«Китайські туристи справді можуть суттєво вплинути на заповнюваність місць розміщення Криму. На міжнародних курортах спостерігаються великі групи китайських туристів, але в Криму немає потрібної бази, як і відповідної інфраструктури, також відсутня й авіалогістика. Найбільша загроза для китайських туристів – це те, що Крим є зоною бойових дій. Наші війська (ЗСУ – КР) поки що винищують військові бази та логістику (російської армії – КР). У який момент увесь вогонь війни увірветься до Криму – невідомо, тобто окупаційний режим хоче створити з китайських туристів «живий щит», щоб використати у своїх цілях. Важливо додати, що вони можуть навмисне влаштувати терористичні акти, спрямовані на китайських туристів, щоб провокувати Китай на свою підтримку. І це не торкаючись теми про злочинний в'їзд на територію України в Криму», – розповів експерт.
2015 року в Криму побувала представницька делегація туристичних операторів з десяти провінцій Китаю. Російська влада Криму тоді теж озвучувала високі очікування, які ніяк не справдилися – китайські туристи до анексованого Криму не поїхали.
Російська влада Криму регулярно заявляє про бажання зробити Крим цілорічним курортом, але наразі це залишається на рівні нереалізованих заяв. Кримські незалежні активісти та експерти вважають, що Крим стане цілорічним курортом лише після деокупації півострова.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
