Багатокілометрові затори на під'їздах до Керченського мосту, що виникали періодично щоліта з відкриттям туристичного сезону в Криму, влітку 2023 стали серйозною проблемою не тільки для російських туристів. Після початку повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну та вибуху на Керченському мосту в жовтні 2022 року транспортне сполучення через протоку набуло стратегічного значення в ланцюзі постачання російського угруповання. Що і як перевозять із Росії до Криму та які проблеми з логістикою з'явилися у російської влади та військових в останні місяці, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Посилені заходи безпеки, які Росія здійснила після вибуху, суттєво сповільнили трафік, а заборона на рух вантажного транспорту Керченським мостом позначилася на забезпеченні Кримського півострова продуктами та іншими товарами.
Поромна переправа, яка перевозить вантажівки, залежить від погоди. Часті штормові вітри в Керченській протоці регулярно зупиняють рух поромів. За словами водіїв вантажівок, середній час очікування проходження перевірки та навантаження на пором у липні 2023 року становить близько трьох діб.
Після вибухів у Керчі в неділю 9 липня кримські пабліки насамперед почали повідомляти читачам, що «міст цілий». Це зрозуміло: вибух на Керченському мосту продемонстрував уразливість інфраструктури, що пов'язує Кримський півострів із сусідньою Росією. Непокоять місцевих жителів і вибпочастішалі вибухи в Криму, і наближення лінії фронту.
Кримчани мають рацію, коли переживають за Керченський містПавло Лакійчук
«Кримчани мають рацію, коли переживають за Керченський міст, бо через окуповані українські території їздити до Росії абсолютно небезпечно. Переправа працює погано, Росія вже запускає великі десантні кораблі – це такий «гарний жест», тепер у Криму розвиватиметься «мілітарі-туризм». Жарти жартами, але очевидно, що Керченський міст продовжує залишатися основним засобом комунікації з Кримом. І турбуються за нього не так кримчани, як російські військові, логістику яких цей міст забезпечує для постачання через Крим», – пояснює керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
Не лише туристи
Більшість публікацій у кримських та російських ЗМІ показують ситуацію з чергами на Керченський міст як прикру, але вирішувану проблему для російських туристів, які запланували відпочинок у Криму. Однак вони часто замовчують, що Кримський півострів до російського вторгнення в Україну забезпечувався лише через Керченську протоку.
Спроби налагодити постачання «сухопутним коридором», як у Росії називають дороги через окуповані території півдня України, наразі не увінчалися успіхом: це дорого і небезпечно, стверджують як самі перевізники, так і незалежні експерти.
Через міст вантажівки не пускають. Їхати через Маріуполь, де «абсолютно безпечно», водії відмовляютьсяСайт «Керчь ФМ»
Складнощі доставки безпосередньо впливають на ціни. Влітку 2023 року в Криму різко подорожчали овочі та фрукти, м'ясо птиці, ліки. Керченські ЗМІ повідомляють, що у місцевих магазинах «м'ясо курки стало коштувати майже як свинина» і цитують продавців, які стверджують, що причина подорожчання – складнощі з доставкою.
«Через міст вантажівки не пускають. Їхати через Маріуполь (окупований Росією – авт.), де «абсолютно безпечно», водії відмовляються, а через багатоденні черги на пором вимагають «простійні» гроші. Водії або не хочуть їхати до Криму, або вдвічі збільшують вартість доставки», – пише сайт «Керчь ФМ».
Логістичні проблеми працюють в обидві сторони. Наприклад, керченський хлібозавод продавав свою продукцію в Краснодарському краї, проте заборона на рух вантажного транспорту Керченським мостом вдарила по виробнику.
Водії цілий день повертаються додому, чекаючи на перевірку в багатокілометровому заторіОлександр Кучеренко
Сайт «Керчь – мой город» цитує директора підприємства Олександра Кучеренка, який заявив, що водії перевозять хліб по Керченському мосту на невеликих машинах, але «змушені стояти з товаром у загальній черзі», а дорогою в Керч «цілий день повертаються додому, очікуючи у багатокілометровому заторі на перевірку» .
«Буває, приїжджають, криють мене лайкою з ніг до голови і звільняються», – заявив директор хлібозаводу керченським журналістам.
Постачання для армії Росії
Через Керченську протоку з Росії до Криму здійснюють поставки для російської армії – не лише для військових частин, розташованих у Криму та Севастополі, а й для російського угруповання на півдні України.
З початком повномасштабного військового вторгнення актуальність цього логістичного маршруту для російської армії значно зросла. Проте ЗСУ суттєво ускладнюють це завдання. Періодичні вибухи на аеродромах РФ у Криму, обстріл мосту на Чонгарі, вибух на Керченському мосту – кожен такий інцидент порушує російські військові постачання або затримує їх на деякий час.
Майже на шість годин Керченський міст зупинив роботу в обидва боки... На час ми змогли ускладнити їм логістикуПавло Лакійчук
І в тому, і в іншому випадку, як повідомив Крим.Реалії керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук, українські військові перешкоджають безперебійним постачанням боєприпасів чи палива для російської армії. Зокрема, після спрацювання російської ППО в Керчі 9 липня, рух Керченським мостом було зупинено на кілька годин.
«Я не знаю, чи влучили у розв'язку мосту, чи не влучили, точної інформації немає. Але після цього майже на шість годин Керченський міст зупинив роботу в обидва боки. Це плюс чи мінус? Однозначно плюс! На час ми змогли ускладнити їм логістику. То на Чонгарі, то на Керченському мосту. Це безумовні успіхи», – наголосив Лакійчук.
«Мілітарі-туризм» із Росії до Криму
Незважаючи на вибухи, що почастішали в Криму, росіяни продовжують їхати до Криму, годинами простоюючи в заторах перед Керченським мостом. Зведення про дорожню ситуацію на під'їздах до мосту та час очікування у черзі публікують щодня.
Російська влада визнала, що безсила вирішити проблему багатокілометрових заторів у Крим та пішла на кардинальні заходи – залучила до перевезення цивільного транспорту великий десантний корабель. За повідомленнями, автомобілі перевозять у танковому трюмі. Журналісти російського телеканалу «Звезда» у своєму репортажі назвали такий спосіб перевезення «пригодами», які «починаються ще дорогою на море». Повідомляється, що у трюмі великого десантного корабля вміщуються 12 танків, що в перерахунку на цивільний транспорт становитиме сорок легкових автомобілів.
Один із російських великих десантних кораблів напередодні прибув у Керченський морський рибний порт, фактично зробивши його легітимною військовою ціллю.
При цьому великої кількості туристів у Криму місцеві жителі так і не побачили, за їхніми словами, кафе, ресторани та пляжі на Кримському півострові або порожні, або з невеликою кількістю відпочивальників.
Обмежена пропускна спроможність Керченського мосту може стати проблемою не лише на в'їзді, а й на виїзді з Криму, особливо у разі позаштатної ситуації. Щоразу після вибухів у Криму фіксували масштабні затори в районі Керчі та Керченського мосту.
Наприклад, у серпні 2022 року після вибухів на російських складах боєприпасів у Джанкойському районі різко зросла кількість охочих залишити Крим, повідомляли у правозахисній організації «КримSOS». А після вибуху та пожежі на Керченському мосту в жовтні 2022 року затор на виїзді з Криму розтягнувся більш ніж на 10 кілометрів, зайнявши чотири смуги траси.
Напередодні заступниця міністра оборони України Ганна Маляр назвала «успішною операцією» ЗСУ удар по мосту через Керченську протоку торік у жовтні.
«273 дні як завдали першого удару по Кримському мосту, щоб зламати росіянам логістику», – написала Маляр у своєму телеграм-каналі.
У Головному управлінні розвідки Міноборони України неодноразово закликали кримчан не перебувати поряд із військовими об'єктами РФ на території Криму.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
