ФЕОДОСІЯ – Сім років позбавлення волі. У підконтрольному Росії міському суді Феодосії оголосили вирок громадянській журналістці Ірині Данилович, яка висвітлювала політичні судові процеси і вела свою сторінку, присвячену проблемам охорони здоров'я на Кримському півострові. У чому її звинуватили, як судили і що пережила кримчанка у підвалах ФСБ – читайте у цьому матеріалі.
Викрадення
Про те, що громадянська журналістка Ірина Данилович зникла, стало відомо лише 2 травня. На зв'язок вона перестала виходити три дні до цього. Весь цей час її старі батьки не могли нікому повідомити про те, що сталося, бо того дня, 29 квітня, коли дочка не повернулася з роботи, співробітники ФСБ у них провели обшук та забрали всі мобільні телефони. Вони ж пообіцяли людям похилого віку, що відпустять Ірину за десять днів.
Але цього не сталося. Навпаки, за кілька днів у російському силовому відомстві навідріз заперечили, що мають будь-який стосунок до затримання Данилович. Тим часом родичі змогли отримати відео з камери спостереження, на якому видно, як жінку в одязі, як у Ірини Данилович, силоміць закидають у машину кілька людей. При цьому один із них демонструє випадковому свідку викрадення якесь службове посвідчення.
Катування
Про те, що викрадену журналістку утримують у слідчому ізоляторі, стало відомо лише через 13 днів, коли там прийняли для неї посилку, яку до цього відмовлялися приймати. Ще за кілька днів адвокату вдалося з нею зустрітися та дізнатися, що тиждень Ірина Данилович провела у підвалі ФСБ, де її перевіряли на причетність до діяльності українських спецслужб, зокрема за допомогою допиту на поліграфі. Коли причетність до української розвідки не підтвердилася, в сумку їй підклали вибуховий пристрій та затримали за статтею 222.1 КК РФ «Незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення чи носіння вибухових речовин чи вибухових пристроїв».
Пізніше сама Ірина Данилович на суді розповіла, що з нею відбувалося цими днями. Після викрадення її привезли до управління ФСБ та тримали у підвалі. Перед допитами на поліграфі душили, щоб залякати та зламати психологічно, довго не виводили до туалету, погрожували тортурами. За тиждень сказали, що відпустять після того, як вона підпише всі папери. Коли журналістка відмовилася, людина, яка її викрадала, пообіцяла, що вивезе її до лісу і там закопає.
«Липові» свідки
22 серпня розпочався судовий процес у справі Ірини Данилович. Усі докази звинувачення були побудовані на свідченнях співробітників ФСБ та двох «понятих», які нібито бачили, як у сумці Ірини Данилович знайшли вибуховий пристрій. Поведінка «понятих» у суді виявилася показовою – багато подробиць вони згадати не змогли чи дали різні свідчення.
При цьому один із них відмовлявся відповідати на питання захисту та відповідав, спираючись на копію протоколу, а не на власну пам'ять. Інший поскаржився, що нещодавно потрапив у ДТП, тож у нього бувають провали у пам'яті. Що прикметно, обидва старанно ховали обличчя за медичними масками, а Ірина Данилович заявила, що бачить цих людей вперше у житті. Пізніше з'ясувалося, що один із «понятих» є заступником начальника відділу міграції ОМВС Росії в Бахчисарайському районі.
Упереджена суддя
Суддя Наталя Кулинська, яка розглядала справу, є колишньою українською суддею, щодо якої Генпрокуратура України оголосила підозру за статтею за державну зраду. У цьому процесі вона запам'яталася не лише тим, що жодним чином не реагувала на всю цю «творчість» свідків, а й тим, що одним рішенням відмовила у допиті 15 свідків, а також відмовилася оглядати речові докази у справі.
30 листопада адвокати Ірини Данилович заявили суду відвід. Захист звернув увагу, що за чотири засідання, у які вклалося все судове слідство, суддя Кулинська допустила десять епізодів очевидних порушень законодавства або невмотивованих дій на користь сторони звинувачення. Своє відведення суд відхилив.
Ще тоді, коли суддя розмірковувала над заявленим відведенням, Ірина Данілович повідомила, що в неї отит. Хвороба з'явилася не просто так. Журналістка організувала масове звернення зі скаргами на дії адміністрації СІЗО, які обмежували права ув'язнених, і до установи приїжджала комісія. Натомість тюремники призначили їй камеру, де вона отримала отит.
15 грудня Ірина Данилович змогла передати, що її стан здоров'я різко погіршився, – вона майже втратила слух через відсутність медичної допомоги в СІЗО і страждала на сильний головний біль через запалення вуха. Незважаючи на цю заяву, медичну допомогу їй так і не надали. «Переріж собі вени, і нас не чіпай», – так журналістка описала відповідь на своє останнє звернення до медичної частини слідчого ізолятора.
27 грудня за кілька хвилин до початку судового засідання Ірині Данилович стало погано, їй викликали «швидку». Медики у госпіталізації відмовили, описали характер скарг як «вухо стріляє», стабілізували її стан, і конвой її у напівнесвідомому стані знову доставив до зали суду для участі у дебатах. Про те, що прокурор просить позбавити її волі на сім років, Ірина Данилович не чула. Вона взагалі нічого не чула та не розуміла, що відбувається, – неодноразово про це заявляла під час засідання, але суд не реагував.
Після виступу журналістки з останнім словом, в якому вона заявила, що «це показове покарання», суд пішов до нарадчої кімнати до 10 ранку наступного дня. Як зазначили судові спостерігачі, час з моменту видалення суду до нарадчої кімнати до часу оголошення вироку становив лише 17 годин, з яких робочого часу – 2 години.
«Цей час є недостатнім для повноцінного та всебічного вивчення всіх обставин кримінальної справи, оцінки допустимості доказів та ухвалення незалежного рішення. Такий короткий період перебування у дорадчій кімнаті може бути ознакою того, що вирок був судом підготовленим заздалегідь», – резюмують правозахисники.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
