Інвестори з примусу: чи очікувати Криму трильйони приватних інвестицій

Близько одного трильйона рублів на розвиток анексованого Криму з приватних інвестицій очікує віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін, про це він повідомив в ефірі телеканалу «Россия 24». За його словами, якщо залучити на півострів близько трильйона рублів, «Крим буде розвиватися на зовсім іншому рівні». А гендиректор МИА «Россия сегодня» Дмитро Кисельов сказав, що великому російському бізнесу давно час зайти на півострів й не боятися санкцій, адже Захід навряд чи послабить запроваджені заходи.

Як російські чиновники планують залучати в анексований Крим приватні інвестиції? Чи вигідно інвесторам працювати в Криму? Наскільки Крим залежний від державних вливань з боку сусідньої Росії?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорював ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: російський економічний оглядач Максим Блант; український економічний журналіст із Криму, голова Центру вдосконалення економічної журналістики при Київській школі економіки Андрій Яницький; ексміністр курортів і туризму АР Крим Олександр Лієв; український політолог Вадим Трюхан.

Окрім анонсування потоку приватних інвестицій, заступник голови уряду Росії Марат Хуснуллін нагадав, що російська Федеральна цільова програма соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя була продовжена до 2025 року, а обсяг фінансування збільшений на 600 млрд рублів.

«Що це таке? Це міст, який зв'язав Крим з материковою частиною Росії, дорога «Таврида», підведення основних енергетичних потужностей, газ, можливості зв'язку ‒ це все вкладення, які працюють за програмою. Це база, на яку можна залучити ще трильйон приватних інвестицій, і тоді Крим буде розвиватися зовсім по-іншому», ‒ вважає Хуснуллін.

Чиновник не конкретизував, у яких саме галузях уряд сусідньої Росії планує залучати приватних інвесторів та як він планує це робити. Адже в Криму після російської анексії 2014 року так і не стали працювати ні російські оператори мобільного зв'язку, ні Сбербанк Росії, ні пошта Росії, і навіть Російська залізниця не заходить на анексований півострів.

При цьому російський віцепрем'єр побічно дав зрозуміти, що найбільші надії він пов'язує з будівництвом нового житла на півострові.

«Житло в Криму будуватиметься, попит великий, й адміністрація Криму, Севастополя над цим питанням дуже активно працюють. Я переконаний, що упродовж двох-трьох років ми вийдемо на ці загальноросійські показники. А до 2029 року плануємо вийти на будівництво 20 мільйонів квадратних метрів житла на рік», ‒ сказав Хуснуллін.

Трильйон рублів ‒ це не така велика сума, якщо порівнювати з обсягом коштів, які вже зайшли в Крим. Про це в ефірі Радіо Крим Реалії говорив російський економічний оглядач Максим Блант.

‒ Хочу нагадати, що відразу після анексії уряд виділив на Крим більше ніж пів трильйона рублів і це до початку будівництва мосту, до вирішення питань з електрикою. Тому трильйон рублів за сім років не виглядає гігантською сумою. Якісь компанії залучать, давши їм певні преференції, але під санкції ніхто не хоче потрапляти.

Крим ‒ це не єдиний регіон, пріоритетний для російської влади, багато розмов про Арктику, про Далекий Схід, а там теж потрібно вкладати в інфраструктуру, забезпечувати людей водою тощо. Путін захопився ідеєю північного морського шляху, а щоб освоювати цей шлях, потрібні порти, потрібно облаштовувати території, потрібні люди. Ці проєкти мали б сенс, якби в Росії було перенаселення й нестача територій, а населення у нас тільки скорочується.

Якщо говорити про Крим, то поки ця територія має невизначений правовий статус, вкладати туди багато грошей немає сенсу. У Криму є успішні проєкти, переважно фермерські, але, якщо згадати історію з масовим вилученням земель, це був гучний скандал, і це стало фактором-нагадуванням тим, хто хотів вкласти в Крим.

Якщо правовий статус Криму визначиться, наприклад, російський бізнес буде працювати з Кримом як з територією України, то це буде цікаво, а поки я не знаю великого бізнесу, який став би туди відкрито інвестувати.

А ось генеральний директор МИА «Россия сегодня» Дмитро Кисельов упевнений, що російським бізнесменам боятися санкцій безглуздо, на послаблення з боку країн Євросоюзу розраховувати не варто й пора заходити на півострів.

«Потрібно перестати думати про санкції й просто розвивати Крим... Крим має бездонні можливості ‒ це ідеальне місце, щоб пізнавати російську історію, проводити фестивалі, знімати кіно, тут потрібно будувати яхтові марини, займатися велосипедним спортом. Окрім того, півострів має стати артрезиденцією, куди приїжджатимуть художники й письменники, і розповідати про це на весь світ... Було б гарно, якби великий бізнес сюди прийшов, навіть через якісь проміжні структури», ‒ сказав Кисельов.

Український економічний журналіст з Криму, голова Центру вдосконалення економічної журналістики при Київській школі економіки Андрій Яницький в ефірі Радіо Крим.Реалії нагадує, що проєкт залучення коштів розрахований на сім років уперед, а трильйон рублів у доларовому еквіваленті за цей час може знецінитися.

‒ Приватними ці інвестори можуть називатися в переносному сенсі, швидше, йдеться про російських олігархів, які отримали свої кошти через дуже близьку дружбу з кремлівськими начальниками. Чи можуть ці гроші прийти в Крим? Так, оскільки на Заході їх не дуже й чекають, а гроші мають працювати. Чи буде користь для кримчан? Сумніваюся, бо кошти ці створять проблеми, спричинять здорожчання продуктів, послуг, знищення локального бізнесу, оскільки інвестори мають великі зв'язки, їм нічого не варто придушити місцевий бізнес.

Якщо згадати 2014 рік, коли Крим залили російськими грошима, то ефект від підвищення зарплат, пенсій зник уже до 2016 року: ціни зросли настільки, що з'їли все підвищення. До того ж усі масштабні інфраструктурні проєкти, створені Росією, вимагають коштів на їх утримання. Крим не зможе їх утримувати сам, таким чином, Росія робить півострів залежним від себе, у разі припинення фінансування, Крим опиниться у складній ситуації.

Я читав декілька історій про компанії, які, дійсно, щось намагалися розвивати в Криму. Виробництво взуття, наприклад: бізнес зіткнувся з тим, що мало мати якісь пільги з оподаткування, потрібно ще й мати верховенство права, чесні суди, чого в Криму й чекати не варто. Також має бути ринок збуту, адже те, що вироблене в Криму, неможливо продати в Європі через санкції.

Російський віцепрем'єр Марат Хуснуллін говорив і те, що «Крим може стати перлиною не тільки Росії, але й усього світу з точки зору туризму». Це, на його думку, ідеальне місце як для морського відпочинку, так і для пізнавального туризму, екстремальних видів спорту, потрібно тільки правильно розвивати регіон.

«Інфраструктура Криму багата та різноманітна, якщо ми створимо всі умови для залучення інвестицій, Крим ‒ це перлина світу, тут все є», ‒ вважає Хуснуллін.

З таким твердженням не сперечається ексміністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв, з одним лише застереженням, яке прозвучало в ефірі Радіо Крим.Реалії.

‒ Коли Крим буде звільнений від окупантів, він дійсно стане туристичною перлиною світу. А сьогодні погугліть фразу «продаж готелю Крим», ви побачите, що їх продають сотнями. Подивіться також «купити готель у Сочі, у Києві, у Львові», ви побачите, що пропозицій мало. Це свідчить про те, що бізнес у сірій зоні неможливий, і перлина світу в окупації тьмяніє.

Призначати приватних інвесторів будуть добровільно-примусово, черги не буде, очевидно, що бізнес, який зайде до Криму, піде під санкції. Системного бізнесу в Росії, який не пов'язаний з глобальним світовим, немає. А зв'язок зі світом припиниться, як тільки бізнес зайде до Криму, тому великого бізнесу в Криму немає.

Заяви про великі інвестиції в Крим з боку російських чиновників пов'язані з майбутніми виборами й падінням рейтингу правлячої партії в Росії, говорив в ефірі Радіо Крим.Реалії український політолог Вадим Трюхан.

‒ Також це пов'язано із самітом «Кримська платформа», російські офіційні особи намагалися зробити все для того, щоб завдати більше шкоди саміту, вплинути на іноземні держави, аби вони не брали участі, знизити рівень заходу. Але це їм не вдалося, я вважаю, що за 30 років незалежності це один з найгучніших успіхів української дипломатії. Особливо важливо, що практично всі доповідачі не просто засуджували Росію, а називали речі своїми іменами. Тому цілком зрозуміло, що Росія намагається перетягнути увагу кримчан і російського виборця від цього дипломатичного успіху України. Пропаганда може говорити все що завгодно, але приватний бізнес він прораховує ризики й добровільно в Крим ніхто не піде, а примусово направлятимуть.

(Текст підготувала Інна Аннітова)