У будівлі Національної спілки журналістів України у Києві відкрилася фотовиставка, присвячена роботі громадянських журналістів у Криму під назвою «Громадянські журналісти важливі!» На виставці представлено понад 40 фоторобіт, що розповідають про історії 12 журналістів із Криму.
Вони зараз перебувають в умовах несвободи – у СІЗО, колоніях, під домашнім арештом, або відбули реальний термін у Російській Федерації та анексованому Криму. Йдеться про: Амета Сулейманова, Ремзі Бекірова, Сулеймана (Марлена) Асанова, Сейрана Салієва, Сервера Мустафаєва, Нарімана Мемедемінова, Руслана Сулейманова, Османа Арифмеметова, Рустема Шейхалієва, Нарімана Джеляла (за документами – Джелялов), Олексія Бессарабова та про фрілансера Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Владислава Єсипенка.
Для нас, дружин громадянських журналістів, які потрапили до в'язниць, робота наших чоловіків – не просто робота і не просто професія, це – місія
На відкритті фотовиставки були присутні дружини ув'язнених громадянських журналістів. Під час своєї промови Муміне Салієва, дружина фігуранта другої бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір Сейрана Салієва, сказала: «Незалежна професійна журналістика в Росії зазнає складних часів. Такі ж реалії і в Криму з 2014 року, коли Крим де-факто став російським. У 2017 році, коли на одній із околиць Сімферополя відбулися обшуки, близько 10 активістів, які стрімили з місця подій, було затримано. Коли наступного дня розпочалися судові засідання над цими людьми, під будівлю суду вийшли сотні людей, які взяли до рук телефони та почали стрімити на знак підтримки. Для нас, дружин громадянських журналістів, які потрапили до в'язниць, робота наших чоловіків – не просто робота і не просто професія, це – місія. І навіть перебуваючи у катівнях колоній, вони продовжують свою роботу».
Громадянські журналісти, не маючи досвіду, все одно стали виконувати цю роботу, щоб усьому світові показати, що відбувається у тимчасово окупованому Криму
Постійний представник президента України в АР Крим та Севастополі Антон Кориневич сказав: «Сьогодні, справді, ми у ситуації, коли свобода слова в тимчасово окупованому Криму неможлива. Там робиться все для того, щоб інформація, яка йде в ефір, була або фейковою, або спотвореною. За такої ситуації у професію прийшли громадянські журналісти, які, не маючи досвіду, все одно стали виконувати цю необхідну роботу, щоб усьому світові показати, що відбувається у тимчасово окупованому Криму».
Мої діти безпосередньо часто кажуть, що теж хочуть стати журналістами, висвітлювати репресії
Дружина громадянського журналіста Ремзі Бекірова Халіде під час свого виступу акцентувала увагу на тому, що діти громданяьсикх журналістів у Криму замислюються над тим, щоб займатися тією самою діяльністю, що й їхні батьки: «Ми, сім'ї затриманих громадянських журналістів, усі живемо, неначе у в'язниці просто неба. Мої діти безпосередньо часто кажуть, що теж хочуть стати журналістами, висвітлювати репресії, і це абсолютно новий підхід, з новим поглядом на новий світ нового покоління».
Дружини ув'язнених громадянських журналістів розповіли, що їхні чоловіки, перебуваючи в умовах несвободи, пишуть щоденники, частина з яких опублікована в засобах масової інформації, у тому числі й на сайті Крим.Реалії.
Обшуки у кримських активістів і журналістів
Після російської анексії Криму навесні 2014 року на півострові регулярно проходять обшуки у незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір».
