В анексованому Криму російські силовики переслідують будь-які прояви незгоди з повномасштабним вторгненням російських військ в Україну. Серед тих, кого за це відправили під суд, – незрячий житель Джанкоя Ігор Нікітенко. Йому довелося заплатити штраф у 35 тисяч рублів за невідомі коментарі в соцмережі, хоча провину він заперечує. Як Росія бореться з кримчанами економічними стягненнями і чи це може заглушити антивоєнні голоси, Ігор Нікітенко розповів Крим.Реалії.
У «дискредитації» російської армії кримчанина Ігоря Нікітенка звинуватили навесні. Силовики примусово доставили його у відділок поліції, де змушували підписати протокол за статтею 20.3.3 КоАП Росії (дискредитація Збройних Сил Росії). Силові дії щодо кримчанина застосовувалися, незважаючи на те, що він має інвалідність з дитинства. Через цукровий діабет Ігор Нікітенко осліп і пересувається за допомогою тростини.
Штраф за невідомі коментарі
Ігоря Нікітенка звинуватили в тому, що він нібито розмістив у російській соцмережі «Вконтакте» коментарі, які «дискредитують Збройні сили Росії». Які саме це коментарі – невідомо.
На засіданні підконтрольного Росії Джанкойського районного суду, який розглядав справу, кримчанин намагався з'ясувати це, але відповіді не отримав. У судовому рішенні сказано, що у цих коментарях Ігор Нікітенко «висловив незгоду з діями Збройних сил Росії щодо проведення спеціальної військової операції (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) та вважає їх рівносильними війні». Але що саме він начебто написав, у тексті судового рішення не уточнюється. Хоча здебільшого суди цитують висловлювання, за які судять кримчан.
У результаті джанкойця оштрафували на 35 тисяч рублів. Провину він не визнає і зі штрафом не погоджується. Нікітенко просив замінити йому покарання на адміністративний арешт чи громадські роботи. Але йому в цьому відмовили, пославшись на його інвалідність.
Як волочити мене до відділення поліції, вони на моєю інвалідність не зважають, а як замінити мені покарання, так посилаються на мою інвалідність
– Коли мене судили, посилалися на те, що я дієздатна людина і йду на загальних підставах. А коли я попросив замінити мені міру покарання на адміністративний арешт, відмовили, бо маю інвалідність. Як волочити мене до відділення поліції, вони на моєю інвалідність не зважають, а як замінити мені покарання, так посилаються на мою інвалідність. Це робиться тому, що силовики не зможуть забезпечити мені, як інваліду, спеціальні умови для адміністративного арешту та громадських робіт. Тому мені нічого не залишається, окрім як заплатити штраф, – розповідає Ігор Нікітенко.
«Сліпому посвідчення в обличчя тикають»
Кримчанин каже: щоб сплатити стягнення з власних коштів, йому довелося б збирати гроші кілька місяців, відмовляючи собі у всьому. Зробити це вдалося за допомогою небайдужих людей, які зібрали йому потрібну суму. Наприкінці липня Ігор Нікітенко пішов до підконтрольного Росії Джанкойського районного суду, щоб надати квитанцію про оплату.
Хапають, штовхають, тотально сліпій людині посвідчення в обличчя тицяють, чудово знаючи, що я не можу його побачити
Відвідування суду стало для нього черговим випробуванням, оскільки в будівлі, за його словами, немає умов для обслуговування людей з інвалідністю – зокрема, відсутня тактильно спрямовуюча плитка. Домогтися індивідуального обслуговування уповноваженою особою, як це передбачено законом, Ігорю Нікітенку вдалося лише після скандалу із силовиками.
«Скрізь треба прориватися з боєм. Скрізь смикають, хапають, штовхають, тотально сліпій людині посвідчення в обличчя тицяють, чудово знаючи, що я не можу його побачити. Просто знущаються», – розповідає він.
Крим.Реалії не вдалося зв'язатися із судом за телефоном. Ми надіслали інформаційний запит і готові оприлюднити відповідь, якщо вона надійде.
«Люди не боялися б штрафів, якби були мільйонерами»
Чи спроможні заходи матеріального стягнення вплинути на настрої в Криму, Ігор Нікітенко розповідає в інтерв'ю Крим.Реалії.
– Як вам вдалося сплатити свій штраф?
– Мені допомогли активісти та кілька знайомих, у тому числі й незрячі мої товариші. Я їм дуже вдячний, тому що мені було б дуже складно це зробити. Добре, що є такі люди, які не байдужі та можуть допомогти у скрутну хвилину. Не називатиму їх з метою безпеки.
– Наскільки посильний такий штраф – у 35 тисяч рублів – для звичайного кримчанина, який живе на зарплату чи пенсію?
– Моя мама, наприклад, отримує пенсію у 13 тисяч рублів. Тобто 35 тисяч рублів – це її тримісячна пенсія. Таку пенсію отримує переважна більшість пенсіонерів у Криму.
Я як інвалід першої групи з дитинства отримую трохи більше, з щомісячною надбавкою виходить трохи більше 20 тисяч рублів. Чимало з цієї суми йде на ліки. Мені потрібно приймати дорогі препарати. Соціальна пенсія у інвалідів (не з дитинства) у Криму – від шести до 15 тисяч рублів, залежно від групи.
Ціни у Криму дуже ростуть, на відміну від доходів більшості людей
Для мене особисто ця сума суттєва, як і для більшості кримчан. Ось так дістати ці гроші та викласти мало хто зможе. Ускладнюють ситуацію ціни у Криму, які останнім часом виросли буквально на все. Наприклад, я для пересування містом використовую тростину канадського виробництва. Її я купував у 2019 році за 4,2 тисяч рублів. Тепер вона коштує понад вісім тисяч рублів. А наконечник до неї, який раніше коштував тисячу карбованців, тепер коштує дві тисячі. Стільки потрібно заплатити, щоб отримати не китайську підробку, а зручну тростину, виконану якісно зі світловідбивними елементами. Ціни у Криму дуже ростуть, на відміну від доходів більшості людей.
– Тобто, такі штрафи можуть приректи людей на борги?
Якби мені не допомогли сплатити штраф, довелося б відмовити собі у всьому
– Більшість пенсіонерів у Криму отримують мінімальну пенсію. Для них кілька десятків тисяч рублів – непідйомна сума. Для людей, які повноцінно працюють, заплатити таку суму, можливо, не буде проблемою (від редакції: за даними російського Кримстату, середня номінальна виплачена зарплата у Криму в першому півріччі 2023 року становила 44 тисячі рублів). Щодо моєї родини… Якби мені не допомогли сплатити штраф, довелося б відмовити собі у всьому, жити тільки на каші та хлібові.
Мінімальний штраф у моїй справі міг бути 30 тисяч рублів, але призначили 35 тисяч. А могли б призначити і 50 тисяч рублів.
«Мені мало що залишилося втрачати»
– Як ви вважаєте, чи виправдалася мета Росії придушити голоси незгоди з її повномасштабним вторгненням в Україну економічними важелями – такими великими штрафами?
– Думаю, що так. Бо якби в Криму кожен другий був мільйонером, то, можливо, люди й не боялися б штрафів і могли б активніше заявляти про свою позицію. Але багато хто мовчить, тому що крім штрафів, може ще й кримінальна справа «прилетіти» (від редакції: за даними правозахисної організації «Кримський процес», з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські силовики в Криму склали 350 протоколів за «дискредитацію російської армії» і висловолення проукраїнської позиції. У більшості випадків кримські суди, задовольняючи ці протоколи, визнають кримчан винними, зазначають правозахисники).
– Ви – не мільйонер. Чому не мовчите особисто ви?
– Я емоційна людина. Іноді можу говорити по-різному на емоціях. А ще розумію, що мені мало що лишилося втрачати. Найдорожче у світі – мою дружину – я втратив у 2017 році. А інше другорядне. Тому я й говорю те, що думаю.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
