Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Представництва президента України в Автономній Республіці Крим та Фонду «Партнерство за сильну Україну» провів комплексне соціологічне дослідження з когнітивної деокупації Криму.
Що дізналися соціологи, чи ця інформація додає оптимізму українській державі? Чи посилює це надію на успішну реінтеграцію жителів окупованого півострова? Що думають українці про Крим і чи можна вважати, що кримчани мають спільну ідентичність? Відповіді на ці питання в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов шукав разом із виконавчим директором КМІС Антоном Грушецьким, експерткою Національного інституту стратегічних досліджень Юлією Тищенко та старшою дослідницню Центру дослідження медіації та діалогу Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА) Іриною Ейгельсон.
«Оптимістичні результати»
Київський міжнародний інститут соціології опитав дві тисячі респондентів з підконтрольних українських територій, провів шість глибинних інтерв'ю з жителями анексованого Криму, опитав дев'ятьох експертів з кримської теми, а також проаналізував публікації п'яти сотень телеграм-каналів, що пишуть про Крим. І все це для того, щоб «отримати докладну картину ставлення українського суспільства до деокупації Криму та виявити основні виклики, пов’язані з процесом реінтеграції півострова».
Близько 90% громадян України погоджуються з тим, що Крим має бути повернутий під контроль УкраїниТаміла Ташева
Йдеться про детальне вивчення етнічної структури та ідеологічної орієнтації жителів Криму, позитивні та негативні зміни під час анексії, поінформованість українців про Крим, уявлення про те, яким має бути Крим після деокупації.
Постійна представниця президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева заявила, що це дослідження «підтверджує головну тезу про те, що стійкий і справедливий мир може бути лише за територіальної цілісності України».
«Близько 90% громадян України погоджуються з тим, що Крим має бути повернутий під контроль України. 94% наших громадян не погоджуються з тезою, що Крим «завжди був російським» і має виключно російське минуле», – оголосила Ташева частину даних дослідження.
Виклики для реінтеграції
А ось майбутній статус Криму такого консенсусу не має. На запитання «Чи підтримуєте ви створення кримськотатарської національно-територіальної автономії», так відповіло майже 64% опитаних. «Ні» сказали 29 відсотків. Тобто більшість підтримує створення кримськотатарської національно-територіальної автономії. А ось на запитання «Яким має бути статус Криму після деокупації», 36% опитаних вважає, що має бути областю. За те, щоби залишити автономну республіку, як було до 2014 року – 39%. І лише 20% вважає, що Крим має стати кримськотатарською національно-територіальною автономією.
Відповіді респондентів залежать від контексту та формулювання питання, пояснює виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. У першому питанні два варіанти відповіді. Люди, симпатизуючи кримським татарам, поділяючи їхнє прагнення до самовизначення, підтримують корінний народ Криму, каже соціолог.
«Але коли ми ставимо питання про Крим та модель управління Кримом і пропонуємо кілька опцій на вибір, тоді, звичайно, виникають певні сентименти – позбавити Крим автономного статусу, тому що це умовно було використано у 2014 році як формальну основу для певних дій, і тому він має бути областю. Хтось хоче відновлення умовного статус-кво до 2014 року, хтось настільки перейнявся питанням кримськотатарського народу, що готовий і до кримськотатарської автономії», – каже Антон Грушецький.
Крім цього, каже Грушецький, дослідження показало, що людям недостатньо інформації про Крим та місцеву проблематику.
Нинішня окупація все одно нелегітимна, і українці єдині в цьому питанніАнтон Грушецький
Дослідження додає визначеності, а з нею оптимізму для української влади, вважає соціолог. Воно доводить, що Крим не є однорідним, як намагається це показати російська пропаганда. А українці зберігають консолідовану позицію про те, що Крим має повернутися під контроль України.
«Насправді для українців немає такого легітимного устрою, в якому Україна офіційно відмовилася б від усіх своїх територій. Деякі громадяни готові прагматично чекати деякий час: «Ми звільнимо не зараз, а трохи згодом», але нинішня окупація все одно нелегітимна, і українці єдині в цьому питанні, це дуже важливий момент», – розповів Антон Грушецький.
«Якщо порівняти певні дані, які у нас були на цю тему у 2016-2017 роках, то збільшився відсоток тих, хто вважає безперечно, що Крим український і має бути деокупований, територіальну цілісність має бути відновлено», – коментує результати дослідження експертка Національного інституту стратегічних досліджень Юлія Тищенко.
Це фактично була автономія «радянського народу»Юлія Тищенко
Тищенко визнає дискусійність питання щодо статусу Криму. В українських областей після децентралізації повноважень більше, ніж у кримської автономії, каже експертка. Сама ж АРК сьогодні сприймається людьми як утворення, що сприяла анексії півострова.
«Коли ця автономія створювалася, що було її основою фактично? Це домовленість комуністичних проросійських еліт на той час. І в нас ця автономія, незважаючи на декларацію тримовності Криму, російської, української, кримськотатарської, це фактично була автономія «радянського народу», навіть не етнічних росіян. Тобто, звичайно, час настав, і треба тут проводити зміни, інформувати, комунікувати та вирішувати, якими будуть подальші контури, чого ми хочемо», – каже Юлія Тищенко.
Європейські цінності як фактор, що об'єднує
Дослідження показало, що є й об'єднуючі наративи, кажуть експерти.
«Якщо говорити про кримських татар, там об'єднують певним чином визначення тих цінностей, які пов'язані, хоч як це дивно звучить, із просуванням України в ЄС, зокрема, з дефіцитом безпеки, з потребою більшої демократичності суспільства», – каже Тищенко.
Ми не повинні півострів і його населення сприймати як одне монолітне цілеАнтон Грушецький
У дослідженні КМІС є дані про те, як ідентифікували себе кримчани до 2014 року. Більшість себе вважали росіянами, це 40%, 15% – українці, ще 15% – кримські татари, майже чверть – кримчани. Це говорить про те, що півострів не монолітний, вважає Антон Грушецький.
«Є етнічно-ідеологічні структури, сегменти, що мають різні орієнтації», – зазначає експерт.
«Низка частин по-різному реагують і на війну, і на можливість деокупації. І це, швидше, питання до того, що ми не повинні півострів і його населення сприймати як одне монолітне ціле, а повинні розуміти ці сегменти. І розуміти, що для кожного сегмента має бути своя комунікаційна стратегія та окреме сприйняття», – заявив Грушецький на презентації дослідження.
Ідентичність – «кримчани»
У дослідженні йдеться і про такий феномен, як регіональна «острівна ідентичність». Адептів цієї ідентичності можна впізнати за приказкою «За Перекопом землі немає», кажуть експерти.
«Мені здається, що здебільшого це були люди, яким не важлива була будь-яка громадянська чи політична ідентичність у сенсі належності до держави», – каже старша дослідниця Центру дослідження медіації та діалогу НаУКМА і психологиня Ірина Ейгельсон.
За її словами, це було помітно у спілкуванні студентів ТНУ, де викладала Ірина. Тих, хто приїхав навчатися до Сімферополя з інших регіонів України, дивувала така позиція місцевих.
Частина цих людей точно не триматиметься за «велич російської нації»Ірина Ейгельсон
«Коли вони чули від кримчан: «Ми їдемо в Україну», вони здивовано питали: «А де ви?» Тобто це для мене було не так про належність до держави, як про відчуття, що «ми тут кримчани, регіон наш найкращий, нам нікуди не треба і ні з ким спілкуватися не потрібно». Мовляв, усе, чого ми потребуємо, у Криму є», – розповіла Ірина Ейгельсон.
Із такою категорією кримчан легше працюватиметься в процесі реінтеграції Криму, вважає психологиня.
«Частина цих людей точно не триматиметься за «велич російської нації» чи щось подібне. З іншого боку, мені здається, що це про взаємодію, про те, як люди з такою ідентичністю взаємодіятимуть із тими, для кого важлива політична українська нація, для кого важлива своя етнічна належність як українця, ну і, безперечно, з кримськими татарами», – каже Ірина Ейгельсон.
При цьому, вважає експертка, дуже важливе у цьому процесі ставлення материкових жителів України до такої позиції кримчан.
«Чи буде ця ідентичність якимось чином негативно артикулюватися, або її буде прийнято як частину української політичної нації і нам абсолютно «ок», що ви себе визначаєте як людей, для яких регіон важливий, особливо якщо це буде з додаванням регіону до складу України» , – каже Ірина Ейгельсон.
В анексованому Криму було взято шість глибинних інтерв'ю з місцевими жителями на умовах анонімності. Провести повномасштабне, репрезентативне соціологічне дослідження за умов окупації неможливо, кажуть дослідники. Будь-яке опитування в Криму, навіть проведене російськими службами, не відображатиме точну картину настроїв. Це пов'язано з ризиком для тих, хто відповідає, вважають у КМІС. Водночас, там вважають, що отримані відповіді дають загальне розуміння тенденцій у Криму, і це допоможе формуванню правильних підходів для інтеграції деокупованого Криму в український простір після звільнення півострова.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
