Наявність у Севастополі бази російського Чорноморського флоту завжди була фактором ризику для українського Криму та територіальної цілісності України. Весною 2014 року сили Чорноморського флоту взяли безпосередню участь у незаконній анексії Кримського півострова Росією. Але чи виявив себе цей флот так, як на те чекали проросійські сили, у повномасштабній війні проти Україною? Детальніше читайте у матеріалі Крим.Реалії.
У липні 2023 року до складу Чорноморського флоту увійшов новий корабель «Циклон», який є носієм крилатих ракет «Калібр». Загалом для ЧФ замовлено п'ять таких кораблів, два з яких можуть стати в дію вже наприкінці цього – на початку наступного року.
Російські експерти високо оцінюють роль Чорноморського флоту (ЧФ) у «СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР).
«Відбулося відродження Чорноморського флоту, він здобув колишню славу, минуле життя. Безперечно, Чорноморський флот вписуватимуть ще не на одну славну сторінку в історію військової слави Росії», – вважає експерт Російського військово-історичного товариства Олександр Макушин.
Активіст із Севастополя, ексдепутат Верховної Ради України та чинний депутат Київради Дмитро Білоцерковець упевнений, що зараз «авторитет ЧФ знищено».
«Чорноморський флот став символом смерті мирного та цивільного населення. Адже саме з цих кораблів постійно обстрілюють ракетами наші будинки. Він став порівнянний із реальним злом – таким самим, як фашисти та нацисти. Авторитет флоту знищено, і світова історія запам'ятає його саме таким – жорстоким і кривавим для цивільного населення міст. А зло завжди карається, саме так і сталося з головним кораблем флоту крейсером «Москва». Я чудово пам'ятаю флагман ЧФ, який базувався у Севастополі. Який міф створювали навколо нього та флоту загалом. А тепер цього флагмана немає. На реальній війні весь світ побачив безпорадність флоту перед ЗСУ», – поділився думкою з Крим.Реалії депутат.
Ексдепутат Верховної Ради України, ексочільник Кримської республіканської організації партії «Русский блок» (діяльність в Україні заборонена судом – КР) Олександр Черноморов також вважає, що ЧФ не зміг продемонструвати великих успіхів у війні з Україною.
«Я не став би говорити, чи виправдав очікування росіян ЧФ. Я спитав би – а чи здатний? Морально і фізично застаріла техніка, така сама, як більшість іншої російської техніки. З неспроможністю адаптувати технічний прогрес, із консервативним керівництвом. Раніше досить велика частина техніки та комплектуючих вироблялася українською промисловістю. Велика заслуга миколаївських корабелів. Керченський завод «Залив» виробляв комплектуючі. Тому зараз ЧФ можна розглядати як масу металобрухту, що іржавіє...», – розповів Крим.Реалії екснардеп.
Кримський громадський діяч Рагім Гумбатов вважає, що ЧФ виявився вразливим для атак ЗСУ.
«Я не військовий експерт, судити про те, як проявив себе Чорноморський флот у період воєнних дій, мені складно. Але те, що лежить на поверхні – регулярні атаки на військові кораблі, пошкодження штабу Чорноморського флоту в Севастополі в результаті атаки, втрата різного роду військових кораблів, нарешті, втрата внаслідок атаки українських сил флагмана ЧФ ракетного крейсера «Москва» та інші події характеризує Чорноморський флот не з кращого боку».
Експерт у сфері міжнародних відносин, політолог, керівник «Першого добровольчого мобільного шпиталю імені Миколи Пирогова» Геннадій Друзенко в коментарі Крим.Реалії зазначив, що після деокупації Кримського півострова потрібно буде використати виробничі потужності кримських підприємств для розвитку флоту України.
«Можу сказати, що спуск на воду «Циклону» в Керчі – ще одне нагадування про недалекоглядність політики, яку Україна проводила у Криму до 2014 року. Чому за 23 роки ми навіть не спробували будувати в Керчі військові кораблі? Чи хоча б цивільні судна? Сподіваюся, після повернення Криму в українську гавань висновки будуть зроблені», – зазначив експерт.
Невдачі Чорноморського флоту
З моменту початку повномасштабної агресії Росії проти України Чорноморський флот зазнав суттєвих втрат.
У березні 2022 року в Севастополі поховали заступника командувача Чорноморського флоту Росії Андрія Палія, вбитого під час бойових дій під Маріуполем. Раніше журналістам Крим.Реалії вдалося встановити імена понад ста убитих в Україні військових із 810-ї окремої бригади морської піхоти Чорноморського флоту РФ. Ця бригада відома своєю участю у боях за Маріуполь. З повним списком некрологів про загиблих морпіхів 810-ї бригади ЧФ РФ можна ознайомитись за посиланням.
Флагман Чорноморського флоту Росії, ракетний крейсер «Москва» був атакований та затоплений силами ВМС України у квітні 2022 року. Перед цим, у березні, українські військові знищили у порту Бердянська великий десантний корабель «Саратов», а великі десантні кораблі «Цезарь Куников» та «Новочеркасск» зазнали пошкоджень. Росія довгий час не повідомляла про долю екіпажів і піхотинців.
11 червня в Міноборони РФ повідомили про атаку на розвідувальний корабель Чорноморського флоту «Приазовье» у Чорному морі, за 300 кілометрів від Севастополя. Раніше з'явилися повідомлення, що розвідувальний корабель РФ «Иван Хурс» був атакований морськими дронами. Пізніше пресслужба російського відомства продемонструвала відео ймовірної атаки на російський корабель.
Нині у складі Чорноморського флоту Росії формується Азовський військово-морський район. Очікується, що до нього увійдуть вісім бойових кораблів і катерів, а також 16 суден забезпечення.
Надання Україні далекобійних ракет ATACMS змусить Чорноморський флот Росії передислокуватися з Криму до Новоросійська – таку думку висловив колишній командувач армії США в Європі генерал у відставці Бен Годжес.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
