Час Росії у Криму спливає? Кремль загрожує «війною» всьому Чорному морю

У Севастопольському держуніверситеті (СевДУ) у взаємодії з російськими федеральними структурами та під патронатом створеного Москвою «представництва Криму при президенті Росії» продовжують розробляти тему Чорноморського регіону як арени зіткнення НАТО та РФ. При цьому Росію протиставляють не тільки США, а й Туреччині, передвіщаючи вустами політологів воєнну «пожежу» в Чорному морі, «загасити» яку нібито здатний лише повний контроль РФ у Причорномор’ї – насамперед, над чорноморським узбережжям України.

Про що говорили на конференції у Севастополі, як оцінюють чорноморську безпеку у США та Туреччині, чи зможе Москва реалізувати свої «чорноморські загрози» на тлі консолідації протидії їй з боку колективного Заходу – читайте у матеріалі Крим.Реалії.

«Всеросійська наукова конференція з міжнародною участю»

Як повідомляють ЗМІ, 19-20 жовтня на базі СевДУ відбулась третя «Всеросійська наукова конференція з міжнародною участю «Чорноморське співробітництво 2023».

Вивчивши відеоматеріали та публікації севастопольських ресурсів, а також сайту університету, журналісти Крим.Реалії не знайшли підтвердження участі у заході представників іноземних держав.

В інформаційному листі, раніше поширеному організаторами конференції, наголошувалося, що «Чорноморський регіон став геополітичним простором зіткнення світових і регіональних держав – фронтовою зоною формування нової системи міжнародних відносин».

Під час роботи конференції було проведено тематичний круглий стіл «Фактори Криму та Севастополя у російсько-турецьких відносинах: вплив зовнішніх і внутрішніх акторів на конфліктогенність Чорноморського регіону на тлі спеціальної військової операції в Україні (так у Росії називають триваючу з лютого 2023 року повномасштабну військову агресію РФ в Україні – КР)». У межах гранту за заявкою російського завкафедрою політичних наук СевДУ Олександра Ірхіна, круглий стіл профінансував Російський науковий фонд (РНФ, Москва).

Чорноморська стратегія РФ: «русский мир» через «СВО» – на все Чорне море

«У водах Чорного моря зіткнулися два проєкти глобалізації – американський Великий чорноморський регіон, який містить усі прибережні країни, плюс Азербайджан та Вірменію і вихід до Середньої Азії, та китайський «Один пояс, один шлях». Росія волею долі опинилася на перетині цих двох проєктів глобалізації. Тож ми в активній боротьбі. Ця боротьба зараз розгортається у воєнно-політичній площині. Можна сказати, що ми перебуваємо всередині світової гібридної війни», – заявив Олександр Ірхін.

Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов звернувся до учасників зборів каналами відеозв’язку, підкресливши «важливість кримського досвіду» в закріпленні «порядку русского мира» в «нових регіонах РФ» (так у Росії називають окуповані нею та приєднані до федерації в односторонньому порядку частини територій Донецької , Луганської, Запорізької та Херсонської областей – КР). Голова російського парламенту Севастополя Володимир Нємцев був присутній на відкритті конференції особисто та розповів, що «опрацювання вченими рекомендацій має практичне значення» під час так званої «СВО».

У своєму відеозверненні призначений Кремлем представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов заявив, що «укладання домовленостей із Заходом на тему України без перемоги на полі бою можуть привести Росію до важкої ситуації».

«Може статися складна для Росії ситуація, якщо ми будемо нерішучі і за нинішньої очевидної переваги стратегічних сил, і морально-політичних, духовних, і будь-яких… Ми зобов’язані повернути додому члена нашої родини (Україну – КР), якого викрали і витягли на Захід з тим, щоб перетворити цю братню державу, яка виникла не так давно, на шахіда, на самогубця, який намагається підірвати рідну оселю», – заявив Георгій Мурадов.

Голові виконавчого комітету російської Чорноморської асоціації міжнародного співробітництва (ЧАМС) та директору підвідомчого «представництву Криму при президенті Росії» Ділового та культурного центру Криму (Москва) Ярославу Іванченку відвели ключову роль – озвучити «науково-практичні» пропозиції.

Він заявив, що Росії необхідна нова, Чорноморська, стратегія, яка чітко визначає інтереси та цілі РФ у Чорноморському регіоні, до військово-політичної експансії якого нібито «впевнено прагнуть США», і саме в Чорноморсько-Балканському регіоні, за його словами, «лежить сьогодні одна з головних небезпек виникнення загальносвітової пожежі». «Тут, на його думку, може народитися прямий конфлікт Росії та США», які вже розробили свою чорноморську стратегію», цитує спікера «РИА «Крым».

Основою російської чорноморської стратегії, на переконання Ярослава Іванченка, має стати контроль над усім чорноморським узбережжям України за підсумками «СВО» з подальшим посиленням військово-морської присутності РФ у Чорноморському басейні. Чорне море – «сфера виняткових інтересів Росії». Також стратегія, на його думку, має передбачати надання всебічної підтримки громадським організаціям, партіям і громадянам чорноморських країн, які виступають проти розширення присутності НАТО в Чорному морі.

Ярослав Іванченко констатував, що співпраця РФ у Чорноморському регіоні на міждержавному рівні найближчим часом неможлива, а до розробки російської чорноморської стратегії обов’язково мають бути залучені російські вчені із Севастополя та Криму.

Агресія Росії «відторгає» Туреччину та механізми чорноморської стабільності

Раніше у червні 2022 року в журналі МЗС Росії «Дипломатична служба» опублікували статтю про місце Криму в сучасних російсько-турецьких відносинах. У статті йдеться про те, що «Туреччина, діючи в «кримському питанні» зі своїх власних довгострокових інтересів, об’єктивно стає опонентом Росії, що згодом може призвести до загострення протиріч із РФ». При цьому Крим назвали каменем спотикання для довгострокового розвитку російсько-турецьких відносин, рекомендувавши виходити з того, що усунення цієї перешкоди залежить від якнайшвидшого позитивного для Москви вирішення «українського питання» в цілому.

У грудні 2022 року Росія призупинила сплату членських внесків до Парламентської Асамблеї Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).

«Війна Росії проти України різко змінила складне середовище міжнародної безпеки. Тим не менш, війна в Грузії в 2008 році та нелегітимна анексія Криму Росією в 2014 році та наступна активна російська підривна діяльність у Східній Україні вже тоді глибоко змінили безпеку в Чорноморському регіоні та за його межами. Зниження рівня безпеки в Чорному морі, у тому числі в його ширшому контексті, стає дедалі видимим і складнішим процесом у той час, коли набирає обертів глобальна стратегічна конкуренція між великими державами. Тому потреба у розробці узгодженої та всеосяжної безпекової стратегії в Чорному морі стала більш важливою, ніж будь-коли», – так вважає голова правління Стамбульського Центру економічних і політичних досліджень EDAM, заступник Генерального секретаря НАТО (до квітня 2020 року), кар’єрний дипломат Турецької Республіки Таджан Ільдем.

Колективна відповідь на «російську пожежу» в Чорному морі

На думку колишнього генерала армії США Бена Годжеса, деструктивна діяльність Росії в Чорноморському регіоні не припиниться, матиме серйозні наслідки для Сполучених Штатів, НАТО та європейської безпеки. Тому Захід має розробити комплексну стратегію забезпечення довгострокового майбутнього регіону.

У липні сенатори Джин Шахін і Мітт Ромні оприлюднили новий двопартійний законопроєкт про формування чорноморської стратегії США – Blacksea Security Bill 2023. Фактично законопроєкт є доповненням до іншого проєкту документа – National Defense Authorization Act (NDAA), що визначає витрати США на національну оборону в 2024 фіскальному році.

Директор «Українського інституту морського права та безпеки» (Київ) Богдан Устименко в окремому коментарі для Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ) резюмував основні положення законопроєкту про чорноморську стратегію США:

• США спільно з НАТО та партнерами по Альянсу розглядатимуть питання про регулярну присутність у Чорному морі на ротаційній основі, а також розміщення міждержавного військового штабу в Чорноморському регіоні, який буде відповідальним за планування, боєздатність, проведення навчань і координацію військової діяльності в ширшому Чорноморському регіоні;
• Існують взаємовигідні можливості для збільшення інвестицій та економічної експансії, зокрема в галузі енергетичної та транспортної інфраструктури між Сполученими Штатами і державами ширшого Чорноморського регіону: підтримка та зміцнення економічних зв’язків між Сполученими Штатами та чорноморськими партнерами через посилення американської присутності й збільшення американських інвестицій у чорноморських державах; забезпечення економічних альтернатив «примусовим економічним варіантам з боку КНР», які дестабілізують та ще більше підривають економічну інтеграцію чорноморських держав;
• Сполучені Штати зобов’язуються шукати шляхи вирішення проблем із продовольчою безпекою, які виникають через блокування українських морських портів, оскільки це матиме критичні наслідки для національної безпеки Сполучених Штатів, їхніх партнерів і союзників.

«Час Росії в Криму стрімко спливає»

На думку керівника військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХI» (Київ) Павла Лакійчука, висловленому в розмові з журналістом Крим.Реалії, Росія відчуває, що її час у Криму стрімко спливає.

«Усвідомлюють невідворотність вигнання Росії з українського Криму і кримські колаборанти. Вони розуміють, що після того, що вони накоїли на півострові, їхнє місце – покарання та вигнання. Вони намагаються захищатися. Серія так званих «Всеросійських науково-практичних конференцій Чорноморське співробітництво» розпочалася у 2021 році. Це – спроба відповісти на Кримську платформу, ініційований Україною раніше міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до міжнародного порядку денного з метою захисту прав людини і сприяння деокупації півострова. «Кремлівська відповідь» – явно слабка, але Москва не має інших варіантів. Ця конференція проходить під акомпанемент сигналів повітряної тривоги, гучної «бавовни» в Севастополі, на тлі повністю зруйнованого штабу ЧФ РФ. Навіть просто спостерігачам зрозуміло – це спроба «продемонструвати гарну міну за поганої гри». А для деяких севастопольських організаторів це ще й спроба «застовпити теплі місця» хоча б у Ярославлі чи Омську на випадок неминучої втечі», – зазначив співрозмовник Крим.Реалії.

Раніше 12-13 квітня Україна та Румунія провели в Бухаресті Першу Чорноморську конференцію безпеки Міжнародної «Кримської платформи». 24 жовтня у Празі розпочав свою роботу її 2-й міжпарламентський саміт.

Рада НАТО-Україна збиралася в липні для розгляду ситуації з безпекою у Чорноморському регіоні після одностороннього припинення Росією Чорноморської зернової ініціативи за посередництва ООН і Туреччини.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.