З настанням літа тему співпраці Криму та Білорусі вкотре роблять актуальною через публічні контакти російської влади й обраних бізнесменів анексованого півострова з представниками білоруських державних та комерційних структур. Тим часом розвиток ситуації в самій Білорусі починає набувати ознаки кризи через дії нових західних санкцій, а також заходів, що вживаються в сусідніх країнах щодо скорочення російсько-білоруського впливу.
При цьому невизнане керівництво Білорусі закликає українців та росіян скуповувати вільні землі у країні. А в Криму продовжують чекати на туристів з Білорусі, коли в Мінську ЗМІ вже пишуть про небезпеку «кримських вояжів» і потурання місцевої кримської влади, яка запрошує гостей на територію прифронтового півострова.
Як проявляється криза у Білорусі? Хто з Криму в червні навідувався до Мінська та інших білоруських міст? Балтійський і кримський напрями для білоруського експорту: в чому різниця? Чи ризикне Олександр Лукашенко офіційно визнати Крим «російським»? У цих та інших питаннях Крим.Реалії спробували розібратися разом з експертами.
Білорусь: економічні віражі, міражі та політичні кульбіти
Невизнаний світовою спільнотою президент Білорусі Олександр Лукашенко, виступаючи на святі Купальє, закликав своїх земляків та їхніх друзів із Росії та України купувати ділянки у білоруських неперспективних селах, щоб не дати їм загинути. За його словами, «село врятовано»: будується понад півтори тисячі агромістечок. Але, водночас, залишилися середні та зовсім маленькі села – «прекрасні місця, чудо-місця», за словами Лукашенка.
«Білорусь стала тихим і спокійним, затишним куточком, але з придбанням ділянок все ж таки слід поквапитися, бо завтра їх уже не буде. Найближчі наші друзі з Росії та України, подумайте над моєю пропозицією про купівлю за гроші, за копійки невеликих ділянок у так званих неперспективних селах», – заявив Олександр Лукашенко.
Тим часом білоруські підприємці, які мають транспортний бізнес у Польщі, терміново шукають покупців на частки у своїх компаніях. У такий спосіб білоруські перевізники намагаються зберегти бізнес після 2 серпня, коли запрацюють нові санкції Євросоюзу щодо Білорусі та Росії.
Новий пакет стосується, зокрема, транспортної галузі. Створені на території ЄС після 8 квітня 2022 року компанії не зможуть здійснювати перевезення територією Євросоюзу після 2 серпня, якщо 25% і більше акцій (часток) у них належить білоруській чи російській фізичній або юридичній особі чи органу. Цей захід не поширюється на тих, хто має друге громадянство однієї з країн ЄС або посвідку на проживання – постійну чи тимчасову – у країнах Євросоюзу.
За повідомленням білоруського Державного митного комітету, Польща перестала приймати вантажні автомобілі, що прямують з Білорусі через пункт пропуску «Козловичі». Пункт пропуску «Козловичі» (з польського боку «Кукурики») розтшований у Брестській області. Це був єдиний КПП, який пропускав вантажний автотранспорт із Білорусі. Ще один пункт «Брест» («Тереспіль») здійснює перепустку пасажирського автотранспорту. Інші КПП були закриті через міграційну кризу та погіршення відносин між Польщею і Білоруссю.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський на початку липня не виключив, що Польща може закрити кордон із Білоруссю для вантажних автомобілів. При цьому обмеження не запроваджуватимуть для людей.
Латвія, Литва та Естонія найближчими тижнями повідомлять Білорусь і Росію про вихід з єдиної енергетичної системи БРЕЛЛ. Про це йдеться у заяві керівників енергетичних відомств трьох країн, оприлюдненій на сайті Міністерства енергетики Литви.
У заяві йдеться, що країни Балтії повністю готові до синхронізації з континентальною європейською електромережею в лютому наступного року, тому незабаром білоруська та російська влада будуть поінформовані про рішення не продовжувати договір. Це має бути зроблено за пів року до запланованого виходу із БРЕЛЛ.
Енергетичне кільце БРЕЛЛ пов'язує разом енергосистеми країн Балтії, Росії та Білорусі, дозволяючи згладжувати стрибки напруги в мережі та диспетчеризувати потоки енергії за рахунок використання різних потужностей. Латвія, Литва та Естонія ухвалили рішення вийти з цієї системи та підписали угоду про синхронізацію мереж із ЄС через Польщу. Вихід із БРЕЛЛ був запланований на 2025 рік.
На початку липня Білорусь офіційно стала повноправним учасником Шанхайської організації співробітництва (ШОС), відповідний документ підписали глави держав-членів організації на саміті в Астані.
ШОС – постійно діюча міжурядова міжнародна організація, створена 1996 року. Біля джерел її заснування стояли Китай, Росія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан і Узбекистан. У 2017 році до неї приєдналися Індія та Пакистан, у 2023 році – Іран. Білорусь стала десятим членом ШОС.
Кримська влада і комерсанти в Білорусі: «міста-побратими» та «бізнес-місія»
27-28 червня одразу три білоруські міста – Вітебськ, Полоцьк і Новополоцьк – вперше у такому складі прийняли XI форум регіонів Білорусі та Росії. Тема зборів: «Роль міжрегіонального співробітництва у побудові інноваційної економіки Союзної держави». Як повідомляє пресслужба створеного Москвою парламенту Криму, участь у форумі взяла група на чолі з російським очільником Держради Криму Володимиром Константиновим. На зборах розглядалися питання щодо відносин держав у різних сферах. У межах форуму «були підписані угоди щодо встановлення дружніх відносин між Сімферополем і Вітебськом, а також між Феодосією та Новополоцьком». За словами підконтрольного РФ кримського спікера Володимира Константинова, це має «зміцнити відносини, додати нові смисли».
Практично одночасно – 26-28 червня – по лінії російського Центру підтримки експорту Криму відбулась так звана «бізнес-місія кримських компаній до Білорусі» з метою «розвитку міжнародних відносин, знайомства з підприємствами та проведення переговорів із білоруськими підприємцями». Таку можливість отримали шість підприємств з анексованого Криму, які належать до малого та середнього підприємництва і спеціалізуються на виробництві чаю, вина, косметики та товарів сегменту HoReCa.
Відбулися зустрічі з керівництвом Торгпредства РФ у Білорусі, представництвом російського економічного центру в Білорусі та одним із найбільших білоруських імпортерів алкогольної продукції РУП «Белмитсервіс». За підсумками бізнес-місії нібито досягнуті домовленості про укладення контрактів на постачання кримської косметики, вина та солі.
HoReCa – сегмент у бізнесі, орієнтований на надання послуг у сфері гостинності, сам термін утворений від англійських слів: Hotel, Restaurant, Cafe. Хоча в російській мові є власне поняття – «готельноресторанний бізнес», і кримська влада неодноразово висловлювалася про необхідність скорочення в мові запозичених англійських слів і висловів, створений Росією в Сімферополі Центр підтримки експорту Криму продовжує англомовну традицію, копіюючи західні структури.
Про нібито підвищення інтересу кримчан до подорожей до Білорусі заявив російський голова створеної Кремлем так званої «регіональної національно-культурної автономії «Білоруси Криму» Роман Чегринець.
Він заявив, що представники туристичної галузі використовують цей попит у своїх інтересах та розробляють спеціальні тури до республіки. За його словами, білоруси, незважаючи на проведення «спеціальної військової операції» (так у Росії називають повномасштабне вторгнення Росії в Україну, яке триває з лютого 2022 року – КР), теж цікавляться відпочинком у Криму.
Проте опозиційні білоруські видання і телеканали в Європі не погоджуються з такими висновками. «На білорусів чекають у Криму. І швидше за все – великі неприємності» – під таким заголовком публікує матеріал «БелСат», в якому описано і недбале ставлення місцевої кримської російської влади до питань безпеки туристів, і низку проблемних питань, що стосуються туристичної галузі під час війни в цілому
«Кримське-білоруське» лобіювання за рахунок «пропозицій» землі на ПБК
Крим.Реалії звернулися за коментарями з приводу актуалізації «кримсько-білоруської» співпраці до заступника постійного представника президента України в АР Крим (2006-2007), надзвичайного та повноважного посла України у Хорватії та Боснії і Герцеговині (2010-2017) Олександра Левченка.
За його словами, «вояж кримської делегації» на чолі з підконтрольним РФ кримським спікером Володимиром Константиновим знову підкреслив лише одне – незаконних представників окупованого Росією півострова, які призначаються Москвою, у світі ніхто не приймає, можливо, за винятком Білорусі, Північної Кореї, Нікарагуа і, можливо, кількох країн Африки.
Білоруські інвестори мають досить обмежені можливості, тому звіт про «значні укладені контракти» буде перебільшенням
«Представників бізнесу та місцевого російського самоврядування, може, ще пустять у додаткові десяток-півтора країн, а ось кримських чиновників, яких призначає Кремль – ні. Незважаючи на спроби Москви подати Крим як один із багатьох регіонів Росії, світова спільнота добре розуміє, що це далеко не так. Скільки ще за часом Крим буде окупованим, ніхто не знає, проте всі розуміють, що деокупація півострова станеться рано чи пізно. А поки Олександр Лукашенко залишається при владі в Білорусі, кримські делегації там будуть. Природно, що білоруські інвестори мають досить обмежені можливості, тому звіт про «значні укладені контракти» буде перебільшенням. Укласти будь-які угоди про символічне міжрегіональне співробітництво для Білорусі не стане якимось тягарем, тому цей напрямок контактів поки що залишається відкритим. Білоруські регіони зараз у Європі не можуть знайти собі партнерів з огляду на ігнорування вільним демократичним світом режиму в Мінську, тому співпраця з окупованим Кримом залишається небагатим вибором для керівників Вітебська та Новополоцька. Тому вони підтримали встановлення контактів із Сімферополем і Феодосією. Фактично кримські бізнесмени домовилися лише про постачання вин на білоруський ринок і, власне, все. Так це було і п'ятнадцять-двадцять років тому, тож нічого не змінилося», – зазначив експерт.
При цьому Олександр Левченко вважає, що власник Новополоцького нафтопереробного заводу – мільярдер Микола Воробей, ймовірно, міг зацікавитися власністю на морі – на південному узбережжі Криму (ПБК), та підштовхнув співпрацю з Феодосією, щоб одночасно з діловими контактами «вирішувати питання для себе особисто» .
«Микола Воробей перебуває під персональними європейськими санкціями, тому маршрут його поїздок явно звузився. Позитивні кардинальні зміни можуть відбутися після повної деокупації півострова. Лукашенко та Путін – не вічні. Тоді і з Миколи Вороб'я знімуть європейські персональні санкції, і він вільно відвідуватиме Україну та Крим. Адже він сам українець і закінчив історичний факультет Київського університету. А як історик, мабуть, має добре знати, що ще наприкінці V століття Київ, як головне місто першого державного об'єднання слов'янських племен антів, уже мав активні торговельні відносини з Кримом і Кафою (Феодосією). До речі, тоді на території сучасної Росії слов'ян взагалі не було», – зазначив Олександр Левченко.
У свою чергу, кандидат історичних наук, директор Програми російських та білоруських студій Громадської організації «Рада зовнішньої політики «Українська призма» (Київ) Ярослав Чорногор, оцінюючи активізацію «кримсько-білоруських» зв'язків, назвав їх «символічним жестом для підкреслення нібито приналежності Криму Росії в контексті «успішного» та прийнятного для росіян «кейсу Кремля щодо розширення території».
«Поки діють балтійські порти Росії, кримський напрямок не має реального значення, оскільки занадто складна логістика. Але в поодиноких випадках кримський напрямок все ж таки може використовуватися. При цьому офіційне визнання Білоруссю Криму як російської території вже підготовлене. Але такий крок триматимуть на особливий випадок. Його можна подати як велику символічну подію у підтримці Росії з боку Олександра Лукашенка. Найімовірніше, такі дії є «стратегічним резервом» у кремлівських політтехнологів», – підсумував Ярослав Чорногор.
Як повідомляли Крим.Реалії, Крим і Білорусь продовжують перебувати «в тяжінні» Кремля. Російські економісти та аналітики намагаються обґрунтовувати доцільність «кримсько-білоруської» кооперації, вказуючи, що Крим може розширити і зміцнити торговельно-економічні відносини Росії та Білорусі, при цьому забезпечивши і собі подальший успішний розвиток як оздоровниці та місця тяжіння туристів, у тому числі білоруських.
Роскомнадзор пытается заблокировать доступ к сайту Крым.Реалии. Беспрепятственно читать Крым.Реалии можно с помощью зеркального сайта: https://d1dl77tbg8yzjx.cloudfront.net/ следите за основными новостями в Telegram, Instagram и Viber Крым.Реалии. Рекомендуем вам установить VPN.
