У липні цього року відбулася зустріч російського та білоруського президентів, «Дні Криму» нібито провели у Мінську, в червні Росія розмістила на території Білорусі свою тактичну ядерну зброю (ТЯЗ). А підсумки другого саміту «Росія-Африка», що відбувся у Санкт-Петербурзі, опублікована спільна заява щодо України та факт порушення кордону Польщі білоруськими вертольотами доповнили та змінили загальну картину можливих російських планів, де окупованому Кримському півострову і Білорусі відводяться особливі, але подібні «ядерні» ролі. Спостерігачі та аналітики знову заговорили про прагнення Кремля створити умови для завершення війни в Україні шляхом укладання угоди на кшталт «мінської».
Навіщо Москва посилює ядерний шантаж із Білорусі та Криму, чи обговорювалося «кримське питання» під час зустрічі Лукашенка та Путіна, чи реальний «Мінськ-3» – у цьому спробували розібратися Крим.Реалії.
Ядерні точки докладання російської сили: Крим і Білорусь
Про розміщення сусідньою Росією ядерної зброї та її компонентів у Криму заговорили невдовзі після окупації півострова у 2014 році.
27 лютого 2022 року білоруська влада провела невизнаний референдум, яким було закріплено зміни до основного закону країни, з конституції вилучили положення про «нейтральність» держави.
За рішенням Кремля, до 1 липня в Білорусі планували офіційно розмістити російську ТЯЗ, завершити будівництво сховища, а також переобладнати 10 літаків ВПС Білорусі під відповідні заряди.
Це лише перша частина. До кінця року виконаємо завдання повністюВолодимир Путін
За словами Володимира Путіна, таке рішення було остаточно ухвалене у зв’язку із заявленим Великою Британією постачанням в Україну снарядів зі збідненим ураном. Потенційні носії ядерних боєголовок – російські мобільні комплекси «Іскандер-М» – залишилися на території Білорусі після завершення спільних російсько-білоруських навчань у лютому 2022 року.
«Це лише перша частина. До кінця року виконаємо завдання повністю», – заявив російський президент 16 червня на Петербурзькому міжнародному економічному форумі про ядерні плани Росії в Білорусі.
Кроки Кремля щодо розміщення ТЯЗ у Білорусі посилили загрози для Польщі, яка звернулася до НАТО з проханням долучити її до програми ядерного обміну Альянсу.
Кремль продовжує грати на «підняття ставок» на міжнародній арені, а ядерна зброя є вагомим інструментомЯрослав Чорногор
Чи обговорювався ядерний арсенал на зустрічі Лукашенка та Путіна та чи тепер Кремль відкрито демонструватиме ядерну зброю в Криму – з такими питаннями Крим.Реалії звернулися до Ярослава Чорногора – директора Програми російських та білоруських студій «Ради зовнішньої політики «Українська призма» (Київ).
«Відкритої інформації про це немає, але унеможливлювати це не можна, тому що Кремль продовжує грати на «підняття ставок» на міжнародній арені, а ядерна зброя є вагомим інструментом, щоб бути глобальною загрозою безпеці. Я сумніваюся, що Володимир Путін буде з кимось це обговорювати (навіть із Лукашенком – навряд чи), адже Кремль вважає територію Криму своєю», – заявив експерт.
Під час так званих «Днів Криму» в Білорусі представники російської адміністрації окупованого півострова встановили контакти з білоруським містом Пружани. Тут, як і в інших населених пунктах Білорусі, за радянських часів дислокувалася ядерна зброя колишнього СРСР. Сьогодні розслідувачі шукають російську ТЯЗ, у тому числі й у ліквідованих точках дислокації.
Путін і Лукашенко вірять «у свою перемогу», можуть намагатися закладати основи для будь-яких проєктівЯрослав Чорногор
Ярослав Чорногор не виключив і те, що на зустрічі російського та білоруського президентів приділили увагу Криму, оскільки, як він вважає, інтеграція Білорусі та РФ посилюється.
«Але все ж таки, я сприймаю такі повідомлення, швидше, як заповнення етеру якимись «прожектами». Реальних можливостей та ресурсів для цього немає, бо вся увага зосереджена на війні з Україною. Однак видно, що Путін і Лукашенко вірять «у свою перемогу» і, відповідно, можуть намагатися закладати основи для будь-яких проєктів у майбутньому, з розрахунком на подальші успіхи», – сказав співрозмовник Крим.Реалії.
Кремль створює нові загрози і хоче завершити війну «новим Мінськом»
Сувалкський перешийок – 100-кілометрова ділянка між Польщею та Литвою, що з’єднує територію балтійських країн із Польщею та іншими країнами НАТО, а також відокремлює територію російської Калінінградської області та Білорусі.
Дивна, за оцінками спостерігачів, «передислокація» ПВК «Вагнер» до Білорусі на тлі білоруських гелікоптерів, які «випадково» залетіли на територію Польщі, вважають експерти, роблять реалістичними прогнози щодо можливого використання Кремлем «вагнерівців» для захоплення Сувалкського коридору.
Сценарії гібридних атак вагнерівців у районі Сувалкського коридору вже не здаються неймовірнимиМихаил Самусь
Про це на своїй сторінці у фейсбуці написав український військовий аналітик, заступник директора «Центру дослідження армії, конверсії та роззброєння» (Київ) Михайло Самусь.
«Ігнорування Польщею порушення кордону білоруськими гелікоптерами – велика помилка. Далі буде. Поки що сценарії гібридних атак вагнерівців у районі Сувалкського коридору вже не здаються неймовірними. Поляки повідомили, що не помітили гелікоптери. Але далі отримали докази, що вони порушували кордон. Ситуація ще гірша, ніж здавалося спочатку», – зазначив він.
Переміщення найманців військової компанії «Вагнер» до Білорусі є «нічим іншим, як відволіканням сил та уваги партнерів України від війни з Росією», зазначив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
Тим часом польська армія передислокувала до кордону з Білоруссю бойові гелікоптери двох бригад Військово-повітряних сил. Про це заявив генерал Марек Соколовський 3 серпня на брифінгу під час візиту міністра оборони Польщі Маріуша Блащака до Бєлостоку.
Спостерігачі вважають, що гіперактивність Кремля в Африці також є частиною стратегії, спрямованої на утримання захоплених українських територій, включаючи Крим, заморожування конфлікту та підготовку виходу з війни в Україні.
Атаки на Польщу з країнами Балтії – черговий «геніальний» план кремлівських кадебістівМихайло Самусь
«Хаотизація Африки з метою створення нової комплексної загрози для Європи та, у цьому ж контексті, атаки на Польщу з країнами Балтії – черговий «геніальний» план кремлівських кадебістів. Але мета плану знову про Україну – створити умови для виходу з війни проти України з мінімальними збитками (ідеально – на основі домовленостей на кшталт Мінських)», – наголосив на своїй сторінці у фейсбуці Михайло Самусь.
Укладання угоди «Мінськ-3» між Україною та РФ призведе лише до погіршення відносин та збільшення провокацій, ненависті з боку Росії. Про це заявив радник Офісу Президента Михайло Подоляк.
Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання на проведення цієї осені Глобального саміту світу. За його словами, переговори в Саудівській Аравії, що відбулися минулого тижня, стануть кроком до цієї мети.
5-6 серпня Саудівська Аравія провела переговори між Заходом, Україною та ключовими країнами, що розвиваються. Росію не запросили.
Раніше Володимир Зеленський заявив, що війна не буде закінчена, поки Крим перебуває під окупацією.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.