Батьки російських моряків, які зникли після пожежі на крейсері «Москва», вимагають, щоб їм розповіли правду про те, що сталося на цьому військовому кораблі, і чому там були солдати строковї служби. Міністерство оборони Росії тим часом хоче ще більше засекретити дані про сім'ї російських військових, які загинули на війні з Україною. Тільки пізно ввечері 22 квітня Міноборони РФ вперше озвучило свої дані про втрати на затопленому ракетному крейсері «Москва» Чорноморського флоту Росії. Чи розкажуть сім'ям загиблих і зниклих безвісти всю правду про флагман Чорноморського флоту Росії?
Сім'ї зниклих безвісти шукають відповіді
Заяв родичів моряків, які зникли безвісти на крейсері «Москва», з кожним днем стає дедалі більше. Вони дають інтерв'ю різним ЗМІ та публікують інформацію у соцмережах. Дмитро Шкребець, батько зниклого кока-строковика з Ялти Єгора Шкребця, написав 21 квітня на своїй сторінці в соцмережі «ВКонтакте», що має дані про п'ятнадцятьох зниклих безвісти.
У нас є прізвища і дати народження 15 людей, які зникли безвістиДмитро Шкребець
«У нас є прізвища і дати народження 15 людей, які зникли безвісти. Я знаю зі слів свого сина приблизно сроковиків, яких бачив він на кораблі. Ці дані ніде публікуватися не будуть. Ще раз повторю: нікому ці дані не будуть передаватися до того, поки ми не отримаємо офіційні відповіді від ЧФ та військової прокуратури. Або якщо з нами почнуть працювати, – написав Дмитро Шкребець.
Раніше Дмитро Шкребець розповів Крим.Реалії про те, що кілька сімей моряків, які зникли безвісти на крейсері «Москва», звернулися у військкомат, щоб «дізнатися правду про те, що сталося насправді».
Журналісти різних видань і родичі членів екіпажу «Москви» зробили публічними дані про імена двох загиблих та одинадцятьох зниклих безвісти. Серед загиблих – мічман Іван Вахрушев і матрос-строковик Віталій Бегерський. Родичі розшукують таких зниклих: контрактник Данило Герок, терміновики Іван Франтін, Марк Тарасов, Єгор Шкребець, Артем Мішустін, Ігор Кутняк, Леонід Савін, Микита Сиром'ясов, Микита Єфременко, Сергій Грудінін, Андрій Цивов.
Депутат Держдуми Росії від Бурятії В'ячеслав Мархаєв заявив, що намагається з'ясувати долю строковика з крейсера, призваного на службу в липні 2021 року військкоматом Улан-Уде. Ім'я матроса він не назвав.
Декілька сімей заявляють про «хамське ставлення» до них заступника командира крейсера Павла Вакули.
З кореспондентом медіапроекту «ВотТак», що об'єднує журналістів України, Білорусі та Росії, цей заступник командира розмовляв матами.
«Так мені на…ть, де ви працюєте. Я питаю, ви батько чи ні? Ні, не батько. Ну тоді на…й ви мені телефонуєте?» – сказав Павло Вакула журналісту.
Строковиків багато було на крейсеріОльга Дубиніна
Мати сстроковика Микити Сиром'ясова Ольга Дубиніна стверджує, що її сина забрали до армії обманом. У січні він тільки-но закінчив навчання, викликали у військкомат щось уточнити, а виявилося, там повістка. Ольга заявляє, що на крейсері було дуже багато строковиків. Цю інформацію мати строковика розповіла виданню «ВотТак».
«Йому не подобалося на крейсері. Коли я приїжджала востаннє в лютому, він дуже змучений був, втомлений – постійно на чергуванні. Я дивувалася – чому? Він відповідав, що нікому чергувати. Чи-то контрактників там мало було, і вони за рахунок строковиків усе робили. Строковиків багато було на крейсері. Він сказав, що тільки в їхній каюті було десь двадцять, а їх там багато хлопців. Я ще чомусь зрозуміла, що там контрактників мало, бо строковиків пускали на КПП лише у супроводі контрактників. Мені син часто казав, що не побачитися нам, бо йому нема з ким вийти», – каже мати строковика Микити Сиром'ясова.
Загинули всі, хто був на палубі, в рубці, хто керував крейсером, хто був на вахтіМати вцілілого матроса
Журналісти проєкту української служби Радіо Свобода «Схеми» змогли поговорити з матір'ю строковика, який вижив. Анонімно – з міркувань безпеки сім'ї. Син розповів їй, що у крейсер потрапили ракети. І що йому відомо про сорок загиблих.
«За його словами, загинули всі, хто був на палубі, в рубці, хто керував крейсером, хто був на вахті, тому що удар був саме якраз по палубі… Є поранені з відірваними кінцівками», – розповідає журналістам мати члена екіпажу затонулого російського військового крейсера «Москва».
Керівник проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук проаналізував фото та відео крейсера перед затопленням, що з'явилося у мережі. Він зазначив, що в експертів поки що мало досвіду з вивчення ураження цілей саме ракетами «Нептун», але висновки про руйнування зробити можна.
Пожежа на кораблі була досить потужна і вигоряли внутрішні приміщення в корпусі та в надбудовіПавло Лакійчук
«Якщо проводити паралелі з тими ж «Базальтами» або «Гранітами» та взагалі пострадянськими й радянськими ракетними системами, то, на мій погляд, одна ракета повністю виконала програму польоту, діяла за бойовим режимом і влучила нижче ватерлінії. А друга ракета на кінцевому етапі польоту перейшла у черговий режим, тобто запасний режим – щось збилося. І в такому разі головка самонаведення наводиться посередині цілі. Власне, вона влучила в надбудову корабля. Якби обидві ракети влучили нижче ватерлінії, можливо, «Москва» пішла б (на дно – ред.) швидше… За іншими зовнішніми ознаками: пожежа на кораблі була досить потужна і вигоряли внутрішні приміщення в корпусі та в надбудові. Тобто врятувати корабель після таких уражень – ну, навряд чи його можна було б відновити», – вважає Павло Лакійчук.
Точних даних про кількість загиблих, які числяться безвісти, та поранених – немає. Російське видання «Медуза» з посиланням на джерело, близьке до командування Чорноморського флоту Росії, повідомляє, що на затонулому російському крейсері «Москва» загинуло 37 людей і близько 100 отримали поранення. Також немає і точної інформації про те, скільки загалом людей було на крейсері. За різними даними, на борту могло бути від 500 до 700 людей. Раніше на сайті Міноборони Росії були відомості про те, що екіпаж крейсера складає 680 осіб, але тепер ці дані звідти видалено.
Ось дані, які оголошувалися під час оглядових екскурсій у Севастополі рік тому.
«Ми бачимо по лівому борту під номером 121 флагман ЧФ, ракетний гвардійський крейсер «Москва». Екіпаж – п'ятсот шістнадцять осіб», – каже у цьому відео екскурсовод.
Заяви Міноборони Росії та реакція соцмереж
Державні російські ЗМІ стверджували, що екіпаж крейсера живий, евакуйований і втрат не має.
Міноборони Росії мовчить. Єдине, що було зроблено офіційно, – це публікація 16 квітня відео про те, що головнокомандувач ВМФ Росії Микола Євменов зустрівся в Севастополі з екіпажем крейсера. На плацу, за різними підрахунками, від 74 до 200 моряків. Звуку немає. У кримських соцмережах ставлять питання.
У соцмережах озвучуються і припущення, що кадри – старі. Телеграм-канал «Воля» вважає, що це може бути відео з огляду екіпажу крейсера перед останнім виходом у море.
Недовіру до інформації Міністерства оборони Росії висловлюють, зокрема і на сторінці відомства у соцмережі «Вконтакте». Хоча там здебільшого коментують користувачі, які довіряють відомству.
На форумі севастопольського ЗМІ «Форпост» у коментарях можна побачити й обурення читачів після заяви про пожежу на крейсері.
Тим часом Міноборони Росії вирішило ще більше засекретити дані про родичів військових, які загинули в Україні. Про це повідомляє Російська служба Бі-бі-сі з посиланням на опублікований проєкт ухвали уряду. Ця інформація буде переведена до розділу держтаємниці.
Дані про військовослужбовців, які загинули у бойових діях, становлять державну таємницю ще з 2015 року. Проте пільги членам сімей загиблих оформлюють цивільні чиновники районних адміністрацій. Міноборони просить уряд передати ці повноваження військкоматам.
У Держдумі Росії заявляють, що мовляв, звернення від родичів екіпажу «можуть бути фейковими», але обіцяють «вивчити це питання». Член комітету Держдуми з оборони Віктор Заварзін наполягав, що всі живі.
Російський журналіст Андрій Караулов у своєму блозі на каналі youtube обговорював ситуацію з російським полковником у відставці Віктором Баранцем. Караулов вважає, що міноборони Росії мало сказати правду.
«Якби нам одразу сказали: «українці влучили», я б це розумів. Це військова операція. Але коли ти говориш, або коли я чую: «матрос не там покурив, біломорину кинув, бичок» і висадив у повітря крейсер «Москва», флагман…», – обурився Андрій Караулов.
Реакція Віктора Баранця, колишнього військового, а зараз автора пропагандистських публікацій у російській газеті «Комсомольская правда» зводиться до того, що зараз «говорити правду не можна».
Я вважаю, що в нинішній політичній ситуації можна поки що й помовчатиВіктор Баранець
«Я вважаю, коли нам зараз не дуже добре, коли тільки гряде майбутня сутичка, ще додавати, відверто і правду сказати: «Хлопці, ми втратили флагман Чорноморського флоту, ось такі ми лохи»? І ось це ще – сипати сіль на рану рідної армії, рідного народу? Я вважаю, що в нинішній політичній ситуації можна поки що й помовчати. І, звичайно, Андрію, я розумію: треба говорити так, щоб народ розумів між рядками, що насправді сталося», – відповів Караулову Віктор Баранець.
Настрої на Чорноморському флоті Росії
Скандали з відправкою строковиків на війну – традиційні для Росії, зазначає військовий експерт, керівник проєктів із безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павло Лакійчук.
«Вони так діяли і в Грузії спочатку, і в Сирію строковиків відправляли. Фактично, нічого дивного», – каже військовий експерт.
Він стверджує, що у Севастополі зменшується кількість охочих служити на флоті.
Великий конфлікт спалахує через те, що строковики не дуже хочуть, так скажемо, йти на флотПавло Лакійчук
«Результат зараз потоплення «Москви» – мало того, що серед «чорноморців» така паніка, там військовослужбовці, багато хто переосмислює свою подальшу службу. А зараз починається ще й призовна кампанія, у Севастополі великий конфлікт спалахує через те, що строковики не дуже хочуть, так скажемо, йти на флот. Тобто якийсь період спочатку було, що «нас не відправляйтеспрямовуйте до сухопутних військ, ми служитимемо на флоті, ми кримчани, ми севастопольці, це традиційно для нас», а тут вони зрозуміли, що на флоті теж не так весело буде» , – зазначає Павло Лакійчук.
Координатор групи «Інформаційний спротив» Олексій Копитько стверджує, що в Севастополі дана команда організувати посилене спостереження за тими, хто вижив з крейсера, на тлі зростання суїцидальних настроїв, і загалом у флотському середовищі – поганий моральний клімат.
За інформацією журналістки-розслідувачки із Севастополя Тетяни Рихтун, вцілілу частину екіпажу «Москви» тримають в інформаційній ізоляції на території 810 бригади морської піхоти Чорноморського флоту Росії в Козачій бухті. Журналістка припускає, що у розташуванні бригади можуть працювати дізнавачі з Міноборони Росії.
Мати строковика з «Москви», який вижив, сказала проєкту «Схеми», що членів екіпажу, які вижили, розкидали по різних військових частинах. За її словами, тих строковиків із корабля, хто погодився підписати контракт, незабаром відправлять назад воювати в Україну.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://d2t7ory48mfwe5.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.