Велика Британія першою в світі вже почала масову вакцинацію проти нового коронавірусу, до такого кроку готуються й багато інших країн. Проте такому крокові шкодить поширене негативне ставлення до самої ідеї вакцинування.
За даними Агентства «Франс-прес», четверо з десяти американців і шестеро з десяти французів заявляють, що не будуть вакцинуватися проти COVID-19, навіть якщо вакцина буде безкоштовною.
Французька телемережа France 24 називає Францію чи не найбільш скептичною щодо вакцин країною в світі. В цій статті наведено детальніші дані досліджень, зроблених нещодавно: щеплення планує зробити собі лише 41 відсоток опитаних французів – порівняно з 58 відсотками американців. Показники Франції були найгірші серед 44 досліджених країн.
Як каже докторка соціології Каролін де По, така значна недовіра до вакцин спричинена, серед іншого, однією з попередніх кампаній щеплення, яку супроводжувала дезінформація.
«У Франції населення досі пам’ятає, що сталося під час програми вакцинації проти гепатиту Б. У 1990-х роках її неправдиво підозрювали в спричиненні кількох різновидів множинного склерозу», – нагадує вона.
За словами вчених, мінімальне охоплення населення вакцинуванням для того, щоб воно ефективно захищало все населення, а не лише окремих людей, – щонайменше 55 відсотків. Всесвітня організація охорони здоров’я оцінює таку потребу вище: не менш ніж 65-70 відсотків населення мають бути вакциновані, вважають у ВООЗ.
Але, наприклад, влада тієї ж Франції не планує робити це щеплення обов’язковим і все-таки сподівається на силу переконання.
Зробити це її представникам буде непросто. «Перш ніж ми імунізуємо себе проти коронавірусу, ми маємо спершу імунізувати себе проти страху», – каже міністр охорони здоров’я Франції Олів’є Веран.
Люди бояться вакцин і вірять дезінформації
При цьому в багатьох країнах готовність вакцинуватися проти COVID-19 останнім часом падає. Найбільше таке падіння сталося у США: в червні там заявляли, що «обов’язково» вакцинуються, 47 відсотків опитаних, а в листопаді – вже лише 30 відсотків.
При цьому люди виявилися дуже піддатливими на дезінформацію. У Великій Британії влаштували таку перевірку.
На початку 54 відсотки досліджуваних відповіли, що «обов’язково» приймуть щеплення. Та після того, як їх познайомили з добіркою неправдивих даних про ці щеплення, відсоток готових «обов’язково» вакцинуватися зменшився на 6,4 відсотка.
Давня історія скептицизму
Історія скептичного чи негативного ставлення до вакцин і щеплення давня – вона тягнеться практично з самого початку цієї практики боротьби з хворобами.
Іще 1853 року в Великій Британії запровадили обов’язкове щеплення дітей від віспи – і це відразу викликало протести. Одні заперечували вакцинування з релігійних міркувань, інші заявляли, що вимога вакцинувати дітей порушує особисту свободу. У британський закон про вакцинування 1898 року внесли статтю, що дозволяла виняток із обов’язку вакцинувати дітей із певних підстав, таких, як релігійні.
Коли 1885 року Луї Пастер створив успішну вакцину від сказу, вироблену зі слабшого штаму збудника хвороби, скептики звинувачували його в тому, що він штучно створює «лабораторний сказ», щоб збільшити свої прибутки.
У 1920-х роках у вакцинах стали застосовувати сполуки алюмінію як ад’юванти («помічники») – вони підвищують ефективність вакцин. Ці сполуки викликали пізніше нову хвилю скептичного ставлення до вакцин, особливо у Франції – хоча, наприклад, Управління харчопродуктів і медикаментів США зазначає, що за багато десятиліть використання вони засвідчили свою безпечність.
У 1970-і роки кампанію щеплення американців проти штаму свинячого грипу, який вважали особливо небезпечним, довелося припинити, бо очікувана пандемія так і не настала. Але серед приблизно чверті населення США, яка була вакцинована 1976 року, близько 450 людей отримали синдром Ґіллена-Барре, що може спричинити параліч. Розвиток цього синдрому пов’язали з застосованою тоді вакциною, і це знову розпалило скептичне ставлення до вакцин взагалі.
Схожий випадок стався під час іншого спалаху свинячого грипу, 2009 року. Тоді так само весь світ побоювався пандемії, але вірус виявився значно менш смертоносним – через хворобу в усьому світі померло близько 18,5 тисяч людей. Мільйони закуплених порцій вакцини залишилися невикористаними, що викликало критику на адресу ВООЗ.
Крім того, у Швеції, де тоді вакцинували близько 60 відсотків населення, і в сусідній Фінляндії в сотень людей після щеплення розвинулася нарколепсія – порушення сну, що викликає, зокрема, підвищену сонливість чи й непереборні напади сну. Пізніші дослідження з’ясували, що саме та вакцина, яку використали в цих двох і ще кількох країнах, дійсно підвищує ймовірність захворіти на нарколепсію.
Свідома фальсифікація
Були й випадки розпалити скепсис щодо вакцин штучно. Одним із найвідоміших було дослідження, оприлюднене 1998 року в престижному медичному журналі Lancet, яке повідомляло про зв’язок між вакциною MPR – проти кору, епідемічного паротиту (свинки) і червоної висипки (краснухи) – і аутизмом. Але, як з’ясувалося значно пізніше, автор цього тексту Ендрю Вейкфілд фактично сфальсифікував ці дані.
2010 року його викреслили з реєстру британських лікарів, а журнал офіційно відкликав статтю. Численні інші дослідження не підтвердили ніякого зв’язку між вакциною і хворобою, а Вейкфілд, втративши право займатися медициною, перетворився на активіста боротьби проти вакцинування. І він сам, і його послідовники далі продовжують розповсюджувати твердження з його спростованої статті.
Ці виступи Вейкфілда проти вакцини, за повідомленнями, призвели до значного зниження рівня вакцинування від згаданих трьох хвороб у його рідній Великій Британії й дещо меншого зниження у США, куди він потім переїхав, і ще в деяких країнах порівняно з часом до виходу його статті. А це, в свою чергу, помітно збільшило захворюваність на ці три хвороби.
Вакцинування допомагає – хоча ще не скрізь
Тим часом вакцинування довело свою ефективність у подоланні низки небезпечних хвороб. 1977 року в Сомалі було діагностовано останній природний випадок віспи. А 1989 року ВООЗ офіційно визнала віспу остаточно подоланою – саме завдяки вакцинації.
Так само успішна кампанія подолання поліомієліту. Цю хворобу майже подолали в усьому світі: час від часу стаються лише окремі випадки – за винятком двох країн, Пакистану й Афганістану.
Там кампанія щеплення дітей досі не призвела до успіху: частина релігійних діячів у цих країнах виступає проти, твердячи, що це змова Заходу з метою «стерилізувати мусульманських дітей».
