Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер упевнений, що Україна може завдати удару по Керченському (Кримському) мосту і тим самим відрізати від постачання через Крим російське угруповання в Запорізькій та Херсонській областях. Але наскільки це реально і чи є в українських Збройних Сил придатна для цього зброя?
«Наразі необхідно ізолювати Крим від Росії. Це можна зробити, обірвавши логістичні зв'язки, наприклад, знову вдаривши по Кримському мосту. Можливо, вивести з ладу військову базу в Севастополі. Ці кроки вкрай ускладнять використання Криму як військового майданчика та ізолюють його від російської підтримки. Я думаю, що цього можна досягти. Це Україна може зробити вже зараз», – заявив колишній спеціальний представник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер в ефірі національного телемарафону України.
8 жовтня 2022 року на Керченському мосту стався вибух і виникла пожежа. За версією російських слідчих, на мосту підірвали вантажний автомобіль, що призвело до обвалу двох прольотів автомобільної дороги та сильної пожежі на залізничній частині мосту.
Ремонт пошкодженої автомобільної частини мосту зайняв чотири з половиною місяці, автомобільний рух по всіх смугах повністю відкрили 23 лютого. Ремонт пошкодженої залізничної частини мосту ще триває, її планують відкрити до літа.
Стратегічна споруда
Будівництво мосту між Росією та анексованим українським півостровом розпочалося в лютому 2016 року. За два роки відбулося урочисте відкриття автомобільної частини мосту, наприкінці 2019-го відкрився рух поїздів.
Міст розташований між Краснодарським краєм Росії та Кримом і побудований на 595 автодорожніх та залізничних опорах. По мосту прокладено чотирисмугову автомобільну дорогу – по дві смуги в кожному напрямку – і залізницю. Пропускна спроможність мосту складає 40 тис. автомобілів та 47 парних поїздів на добу.
Інженери заявляють, що Керченський міст стійкий до землетрусів магнітудою 9 і може прослужити щонайменше 100 років. Міст завдовжки 19 кілометрів вважається найдовшим у Європі. Будівництво мосту коштувало Росії приблизно 3,6 млрд доларів.
Керченський міст є стратегічно важливим об'єктом для Росії, оскільки він забезпечує стабільне сполучення з Кримом. Після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну значення мосту ще більше зросло, адже він став лінією постачання російських військ у Херсонській та Запорізькій областях, що свідчить про логістичну значущість мосту. Керченський міст, зокрема, забезпечує підвезення залізницею необхідних у бойових діях палива, військової техніки та боєприпасів на фронти з Україною.
Фактично, з моменту побудови міст використовували у військових цілях. Нарощуючи кількість особового складу та бойової техніки в Криму і розміщуючи там нові військові частини, Росія здійснювала перевезення через Керченський міст як автомобільною, так і залізничною його частиною.
Залізницею перекидають війська з одного округу в іншийОлег Старіков
За словами військового експерта Олега Старікова, залізниця в Росії завжди мала стратегічне значення, на цей вид шляхів сполучення зав'язана логістика військового постачання.
«По-перше, тому що так дешевше. По-друге, бо швидше. Залізницею перекидають війська з одного округу в інший, плани передислокації військ завжди враховують наявність або відсутність залізничного сполучення між відправною та кінцевою точкою», – розповів він.
Тому, за словами Олега Старікова, Керченський міст має стратегічне значення не лиеше для народного господарства Російської Федерації, а й стратегічне військове значення.
З подібною думкою погоджується і координатор групи «Інформаційний спротив» Костянтин Машовець.
Міст підвищує мобільність і маневреність угруповання, дає можливість оперативно перекидати військаКостянтин Машовець
«З огляду на те, що Російська Федерація розгорнула в Криму досить потужне багатофункціональне угруповання військ, потреби в її постачанні досить великі. Міст здатний забезпечити суттєве скорочення плеча підвезення. А тому логістика постачання кримського військового угруповання суттєво покращиться. Також цей міст підвищує мобільність і маневреність угруповання, дає можливість оперативно перекидати війська. Раніше все це потрібно було вантажити на пороми, відносно довго перевозити. З відкриттям залізничних перевезень через міст ця проблема суттєво зменшиться. Тож міст цілком можна назвати не лише цивільним об'єктом, а й військовим», – наголошував експерт.
Експерти висловили свої думки за кілька років до початку війни, яка повністю підтвердила їхні слова.
Наскільки захищений Керченський міст?
Про захищеність мостової споруди через протоку з моменту побудови розповідала російська пропаганда. «Безпека Кримського мосту – вища за верхню межу», – писало РИА «Новости».
За даними агентства, об'єкт захищений від морських диверсантів. Система контролю акваторії та периметра шельфових і прибережних об'єктів «Плавник» працює у двох режимах: «попередження» та «інтенсивне попередження», має гідроакустичний, радіолокаційний і тепловізійний канали. Тобто в автоматичному режимі контролює все – берегову межу, поверхню моря та його глибини. Ще на стадії будівництва мосту в морі та на березі встановлені спеціальні інженерні загородження і понад 120 відеокамер для цілодобового спостереження.
Як стверджувала в березні 2022 року російська сенаторка від Криму Ольга Ковітіді, міст через Керченську протоку – це «найбйльш захищений міст у світі».
Ми нікому не радимо робити спроби атаки на міст. Усі вони будуть відбитіОльга Ковітіді
За її словами, міст охороняють два полки, які оснащені ракетними комплексами C-400, які забезпечують захисний «купол» діаметром 400 кілометрів. Об'єкт також охороняється іншими системами ППО, у тому числі "Панцирями С-1". Окрім того, міст захищає Чорноморський флот, пояснювала сенатор.
«Тому ми нікому не радимо робити спроби атаки на міст. Усі вони будуть відбиті», – обіцяла Ковітіді.
Як відомо, С-400 захищає свої об'єкти куполом радіусом до 400 кілометрів. Під цим куполом «Тріумф» здатний супроводжувати одночасно до 300 цілей і збивати їх на висотах від п'яти до 30 кілометрів. Час підготовки до ракетного запуску – вісім секунд.
Військовий оглядач газети «Комсомольская правда» Віктор Баранець у 2018 році пояснював, що система охорони Кримського мосту через Керченську протоку будується за принципом «листкового пирога»: тобто він охороняється на суші, у воді, під водою, у повітрі й навіть у космосі. Як стверджував Баранець, за мостом «з надхмарних висот в режимі онлайн наглядатиме супутник космічного спостереження – «Космос-К».
У повітряному просторі над об'єктом чергує авіація Південного військового округу та Чорноморського флоту, а літаки Су-27 «регулярно прочісують небо». В охороні мосту також задіяний протичовновий літак Іл-38, зазначав Баранець.
За повітряним простором «на багато сотень кілометрів» навколо мосту також стежить радіолокаційна станція (РЛС) «Подсолнух» та РЛС попередження про ракетний напад «Воронеж».
У найближчій зоні ППО – в радіусі 20 кілометрів – міст охороняють зенітні ракетно-гарматні комплекси (ЗРПК) «Панцир-С1». Станція виявлення «Панциря» дозволяє автоматично супроводжувати до 20 цілей одночасно на висотах від нуля до 15 кілометрів.
У ближній зоні безпеки Керченський міст охороняє морська бригада Росгвардії, укомплектована й оснащена всією необхідною зброєю, надводними та підводними технічними (протидиверсійними) засобами, включаючи берегові пости спостереження та охоронні комплекси.
Таким чином, Керченський міст має ешелоновану оборону на воді та під водою, на суші та в повітрі.
Чим Україна може вдарити по Керченському мосту?
У 2017 році ексзаступник начальника генштабу Збройних сил України генерал-лейтенант Ігор Романенко назвав Керченський міст уразливим для ударів військової авіації, а також для ракет наземного та морського базування.
Можливість вдарити в нас будеІван Киричевський
Влітку минулого року військовий експерт Defense Express Іван Кричевський говорив: «Можливість вдарити в нас буде, якщо раптом американські партнери нам передадуть балістичні ракети ATACMS або коли буде реалізовано сценарій, що ЗСУ повернуть узбережжя Азовського моря, коли буде можливість вдарити протикорабельними ракетами типу «Нептун» , «Гарпун», проти яких, власне, там і стоять баржі зараз біля Кримського мосту, чи навіть спробувати застосувати HIMARS чи навіть радянські ракети типу «Точка-У».
На початку квітня повідомлялося, що російська ППО збила над Феодосією українську ракету «Грім-2». Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім-2» (експортна назва «Сапсан») є розробкою дніпровського конструкторського бюро «Південне». «Грім-2» було публічно представлено на військовому параді до Дня Незалежності України у 2020 році. Розробники називають його аналогом російської ракети «Искандер». Дальність ураження «Грому-2» становить до 500 кілометрів. Але офіційно цей комплекс не стоїть на озброєнні сил оборони України.
Однак основним завданням при атаці по Керченському мосту буде прорив ешелонованої протиповітряної оборони. Для цього Україні доведеться також задіяти авіацію. Не виключено застосування диверсійних груп для знищення ППО.
Із засобів ураження, ймовірно, найбільший вражаючий ефект матимуть ракети «Грім-2», які, можливо, будуть задіяні в комплексі з іншими ракетами, що є в розпорядженні України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
Керченський міст
Автодорожню частину мосту через Керченську протоку відкрили для руху легкових автомобілів у травні 2018 року, пізніше відкрився рух вантажного транспорту.
У грудні 2019 року президент Росії Володимир Путін запустив рух пасажирських поїздів мостом.
Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України до анексованого Криму Керченським мостом.
МЗС України висловило рішучий протест через запуск руху залізничною частиною Керченського мосту. А представництво президента України в Автономній Республіці Крим заявило про протиправність запуску цього залізничного сполучення.
Міністерство фінансів США запровадило санкції щодо компанії Grand Service Express, яка здійснює залізничні пасажирські перевезення Керченським мостом.
П'ятий президент України Петро Порошенко заявив, що незаконне будівництво Керченського мосту в анексованому Росією Криму є черговим свідченням зневаги до міжнародного права з боку Кремля. Українська сторона вийшла з договору з Росією про будівництво мосту в 2014 році – після анексії Криму.
