24 жовтня російська влада оголосила в розшук громадянина України Нарімана Білялова – командира українського добровольчого батальйону «Крим», відомого як Іса Акаєв. Відносно кримського татарина порушено кримінальну справу за статтею 208 КК РФ (організація незаконного збройного формування або участь у ньому, а також участь у збройному конфлікті чи військових діях з метою, що суперечить інтересам РФ).
Тепер у Росії йому загрожує до 20 років ув'язнення. «Організатора незаконного збройного формування «Ісламський батальйон «Крим» Нарімана Білялова оголошено в міжнародний розшук», – повідомила пресслужба ФСБ.
За інформацією Кримськотатарського ресурсного центру (КРЦ), Іса Акаєв залишив Крим у березні 2014 року, після чого створив добровольчий батальйон «Крим» і взяв разом із ним участь у бойових діях на Донбасі. 24 лютого 2022 року Акаєв уже був серед захисників України.
«Кримськотатарський ресурсний центр як правозахисна організація співпрацює з Національним бюро Інтерполу в Україні й неодноразово надсилав запити про вилучення жителів Криму, яких переслід уєокупаційна влада, зі списків розшуку Інтерпола», – повідомили в КРЦ.
Побоювання можуть бути лише за близьких. Ті, хто оголосив мене у розшук, – це ж підлі та безпринципні істотиІса Акаєв
У коментарі Крим.Реалії Іса Акаєв зазначив, що з цього приводу за себе не переживає, але побоюється за своїх близьких, які жиувть у Криму.
«Побоювання можуть бути лише за близьких. Ті, хто оголосив мене у розшук, – це ж підлі та безпринципні істоти, їхеі методи – мета виправдовує засоби. А особисто для себе – я просто радий цій оцінці своєї роботи. Це найкраща оцінка мого внеску в боротьбу за територіальну цілісність України», – зазначив комбат.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров розповів Крим.Реалії, що через анексію Криму Іса Акаєв, як й інші бійці АТО з Криму, змушений був починати життя з нового аркуша на материковій Україні.
Якщо людину, громадянина України, Росія оголошує в міжнародний розшук – значить, вона для України – геройІльмі Умеров
«Вперше з ним познайомився, коли, опинившись у Києві, їздив по областях, де вже почали формуватися кримськотатарські спільноти, у тому числі на Вінниччині. Тут понад тридцять сімей АТОшників оселилися в гуртожитку села Нова Гребля. Після основного заходу я одразу поїхав до цього села. Люди показали своє житло, господарство, розповіли про своє бачення перспективи. Тоді й побував у сім'ї Іси. Поговорили про все потроху, але більше – про необхідність реконструкції будівлі, розвиток сільського господарства, зайнятість. Про АТО не говорили, вони всі звідти, не маючи можливості повернутися до Криму, поневірялися, поки не опинилися тут», – згадує заступник голови Меджлісу.
На думку Ільмі Умерова, оголошений Росією розшук стосовно Іси Акаєва – це визнання його заслуг перед Україною.
«Якщо зараз Ісі Акаєву в Росії загрожує 20 років, значить у нього багато заслуг перед Україною. Якщо людину, громадянина України, Росія оголошує в міжнародний розшук – значить, вона для України – герой. Крим вартий того, щоб за нього боротися. Крим в Україну обов'язково повернеться, а кримськотатарську автономію буде проголошено. Україна стане по-справжньому незалежною країною», – поділився своєю думкою заступник голови Меджлісу.
Кримськотатарський активіст Енвер Шерфієв упевнений, що такі кейси потрібні російській пропаганді для виправдання перед росіянами повномасштабного вторгнення в Україну.
Кремль намагається надати тим громадянам України, які не погодилися з окупацією Криму, статус воєнних злочинцівЕнвер Шерфієв
«Таким чином кремлівська влада намагається на міжнародній політичній арені надати тим громадянам України, які не погодилися з окупацією Криму й активно протистоять цьому, статус воєнних злочинців. Хоча ці люди, які воюють на фронті за свободу і територіальну цілісність України, ризикуючи своїм життям та здоров'ям – герої, а не злочинці. Ми бачимо, що Кремль з усіх неугодних собі осіб створює образ ворога. Робиться це для того, щоб мати пропагандистські аргументи перед своїм населенням та міжнародною спільнотою на захист своєї агресії, і така інформація дійсно допомагає їм створювати міфи й виправдовує в очах багатьох росіян повномасштабне вторгнення на територію України», – розповів активіст.
Кримський активіст Павло Степанченко вважає, що подібна діяльність російських силовиків обумовлена спробами залякати не тих, хто вже воює проти російської армії, а тих, хто живе на окупованих територіях і готовий стати на захист України.
«Військові дії щодо захисту території України здійснюють насамперед ЗСУ, меншою мірою добровольчі батальйони, більшість яких перебувають у правовому полі українського законодавства. Основний посил подібних заяв російських органів, у тому числі ФСБ, стосовно добровольчих батальйонів України та осіб, які є членами цих організацій, спрямовано на жителів Росії та непідконтрольних Україні територій. Російська влада своїми діями дає зрозуміти, що розплата буде суворою, що обчислюється в десятки років ув'язнення за участь в українських військово-патріотичних організаціях», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.
Павло Степанченко акцентує увагу в цьому питанні на вибірковості російського правосуддя.
Українській стороні необхідно відпрацювати питання з Інтерполом щодо відмови внесення до міжнародного розшуку Акаєва та інших осібПавло Степанченко
«З іншого боку, може, ФСБ зверне увагу на такі російські військові формування, як батальйон «Таврида», ПВК «Вагнер» та різноманітні казачі добровольчі загони? Та, зрештою, на незаконне збройне формування «Кримська самооборона», яке з 2014 року брала участь у загарбанні Криму, не зареєстроване у встановленому законом порядку. Члени цієї організації отримують замість тюремних термінів медальки, хіба це не правова вибірковість? Чому Слідчий комітет і Генеральна прокуратура Росії не проводять перевірки та не порушують кримінальні справи за статтею 208 КК РФ за фактами створення незаконних військових організацій та приватних військових компаній на території Росії? Українській стороні необхідно відпрацювати питання з Інтерполом щодо відмови внесення до міжнародного розшуку Акаєва та інших осіб, поданих у розшук російською стороною – і все буде добре і в Акаєва, і в інших захисників України», – зазначив активіст.
Ісу Акаєва багато хто в кримській спільноті називають легендою спротиву російській агресії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.