Кримський адвокат Едем Семедляєв звернувся до підконтрольної Росії Адвокатської палати Криму зі скаргою на дії російських силовиків після його затримання біля відділку поліції у Сімферополі 25 жовтня, куди він прибув для захисту затриманих тоді ж під будівлею суду кримськотатарських активістів.
На Едема Семедляєва склали адміністративний протокол за «непідкорення поліції»: російські поліцейські вимагали від адвоката роздягтися, щоб перевірити, чи немає на його тілі «татуювань екстремістського характеру». У своєму зверненні до Адвокатської палати Криму він наголосив, що така практика «спрямована на приниження авторитету адвокатури». Реакції Адвокатської палати поки що не було. Про новий виток переслідувань на півострові та труднощі роботи захисників в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Тарас Ібрагімов розмовляв із кримським адвокатом Емілем Курбедіновим та російським громадським діячем, кандидатом юридичних наук Марком Фейгіним.
– Еміле, кримські татари останніми роками регулярно збиралися під судами в Сімферополі та Ростові-на-Дону, щоб підтримати своїх співвітчизників, зокрема звинувачених у «справах Хізб ут-Тахрір». Чому зараз людей раптом почали затримувати за це?
Владі хочеться, щоб процеси проходили у вакууміЕміль Курбедінов
Курбедінов: Просто це типова картина для Криму, але нетипова картина для Росії. У перші роки, у 2014-2015-му вже була така ж спроба припинити потрапляння слухачів на судові засідання: співробітники ФСБ оточували будівлю суду, забирали паспорти, виписували повістки. Потім ця практика поступово звелася нанівець, силовики бачили, що люди приходять і приходять. Нині ми маємо новий виток, ще одну спробу припинити зібрання слухачів біля судів для підтримки підсудних. Владі хочеться, щоб процеси проходили у вакуумі.
– Для чого це російській владі, на вашу думку?
Влада чудово розуміє, що для тих, хто перебуває за ґратами, дуже важливою є підтримка ззовніЕміль Курбедінов
Курбедінов: Насамперед, щоб назовні не виходили обурливі порушення у судових процесах: підробки доказів, секретні свідки тощо. По-друге, влада чудово розуміє, що для тих, хто перебуває за ґратами, дуже важливою є підтримка ззовні. Коли політв'язень бачить, що його не залишили віч-на-віч зі його боротьбою, це додає йому сил. Вони живляться цією підтримкою – привітання, навіть погляди людей у суді, листи. У Росії зараз вся влада належить силовим структурам, а їхні основні методи – придушення будь-якої активності, посадки, переслідування, погрози, нарешті, тортури. Влада намагається нав'язати всім, хто приходить під суди, думку, що кожен такий похід виливатиметься у затримання, у доставки до відділу поліції з ночівлею без їжі та води, у великі штрафи. Для багатьох ці 10-20-30 тисяч рублів – величезні суми. Якщо людину посадять на 10-15 діб за рішенням суду, вона може втратити роботу.
– Ці адміністративні справи становлять якусь юридичну небезпеку для звинувачених надалі?
Іншого виходу в нас поки що немає, окрім як вести таку мирну боротьбуЕміль Курбедінов
Курбедінов: Із кожним протоколом штрафи та терміни арештів збільшуються. Ось на мене ухвалили два рішення щодо «екстремістської статті» адміністративного кодексу, а потім у Мін'юсті вирішили на цій підставі подати все так, ніби я якийсь «адвокат-екстреміст» спробували позбавити мене адвокатського статусу. Все це дуже неприємне, з кожним протоколом наслідки посилюються, але я бачу, що люди не бояться цього. Іншого виходу в нас поки що немає, окрім як вести таку мирну боротьбу. До речі, штрафи зазвичай ніхто не платить сам, гроші збираються з усього народу.
– Ось 25 жовтня у Сімферополі затримали адвоката Едема Семедляєва, який прибув до відділку поліції, власне захищати затриманих під Кримським гарнізонним судом. Що саме там сталося?
Тут були порушені права й Едема, й тих, кого він захищавЕміль Курбедінов
Курбедінов: Коли він приїхав, то побачив, що співробітники Центру протидії екстремізму розтягували людей у кабінети, погрожували їм, тисли й намагалися допитати їх без адвокатів. Едем долучився до процесу й почав перешкоджати таким явно незаконним діям. Як він сказав, співробітники Центру «Е» дуже розлютилися й, по суті, у помсту за те, що Едем почав фіксувати все на диктофон у телефоні, його за розпорядженням майора Руслана Шамбазова відвели до кабінету й склали два безглузді протоколи. Тут були порушені права й Едема, й тих, кого він захищав.
– Марку, як прокоментуєте подібні дії силовиків?
За останні десять років адвокатура в Росії в принципі втратила свій незалежний статусМарк Фейгін
Фейгін: Тенденція ця насправді не нова: за останні десять років адвокатура в Росії в принципі втратила свій незалежний статус і не в останню чергу завдяки керівництву цього інституту. Адвокат – це не просто юридичний помічник, а ще й свідок злочинів, які постійно скоюють силовики, особливо у Криму. Взагалі адвоката ніхто не має права обшукувати при виконанні його обов'язків, хіба він скоїв злочин прямо на місці. Так чи інакше, на всі подібні дії необхідна санкція адвокатської палати, і силовикам завжди все дозволяють навіть заднім числом. Наскільки я знаю, Едема намагалися роздягнути – до закону це не має жодного стосунку. Інша річ, що на закон у Росії більше ніхто не зважає, апеляції до нього не дозволяють себе захищати. У результаті роль адвокатури звелася до фіксації злочинів, а юридичним захисником за таких умов виступати неможливо. Просто відбувається свавілля.
‒ Який ще тиск через свою роботу ви відчували, Еміле?
У нас в офісі й вікна розбивали, й обшуки проводили. Усього не перерахуватиЕміль Курбедінов
Курбедінов: За ці вісім років мені та колегам всіляко намагалися перешкоджати в адвокатській діяльності й у відділках поліції, і в судах. Надходили різні дзвінки від силовиків, від виконавчої влади. У нас в офісі й вікна розбивали, й обшуки проводили. Усього не перерахувати. Є дуже багато речей, про які ми поки що не говоримо. Усьому свій час, ми збираємо докази. Але в Європейському суді з прав людини вже лежать скарги, зокрема щодо двох моїх кейсів. У результаті, окрім того, що ми захищаємо своїх довірителів, доводиться ще й відбиватися від постійних нападок і тиску.
Фейгін: Мій прогноз: адвокатів масово позбавлятимуть статусів. Насправді це вже фінальна точка тиску всередині інституту адвокатури, але і єдиний спосіб вирішити проблему окремо взятого захисника остаточно з погляду влади. Без політичних змін у Росії змінити цю ситуацію неможливо, адже адвокат не перебуває у безповітряному просторі. Загалом картина досить похмура.
Сімферополь: кадри затримань біля Кримського гарнізонного військового суду (фотогалерея)
‒ Дякую. Еміле, ваша думка: чи можна продовжувати працювати адвокатом у Криму?
Кожен вирок із надуманими звинуваченнями – це програш спецслужб та російської влади, які переслідують цілий народЕміль Курбедінов
Курбедінов: Марк абсолютно правий: тут у багатьох випадках ухвалюються не судові, а політичні рішення. Але боротися треба, і ми це робимо й робитимемо. Зараз здається, що ми б'ємось головою об стіну й немає жодних результатів, але насправді вони є, потроху стіни рухаються. Просто ці результати не на папері, адже у вироках тих же «справ Хізб ут-Тахрір» призначають терміни у 15-20 років. Результати в тому, що жоден із понад ста підсудних у цих справах не обмовив ні себе, ні свій народ, що люди не залишають політв'язнів без допомоги, що адвокатів уже не дві-три особи, як на початку, а 20-25 осіб. Кожен вирок із надуманими звинуваченнями – це програш спецслужб та російської влади, які переслідують цілий народ. Тож ми боротимемося і за права своїх підзахисних, і за свої права.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Кримчани в російському ув'язненні
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, активістів кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
Уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова озвучувала різну кількість українських політв'язнів, які перебувають у російському ув'язненні: від 113 до 115, з яких понад 80 – кримські татари. У списку Кримськотатарського ресурсного центру значаться 86 кримських політв'язнів. Такі ж цифри – у Кримської правозахисної групи.
Правозахисники та адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознакою. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
