Два роки тому Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. На захист країни стали багато кримчан, які залишили Кримський півострів після його російської анексії. Серед них – севастополець Ігор Мовенко. Колишній політв'язень тепер – військовослужбовець Збройних сил України. В інтерв'ю Крим.Реалії він розповідає, як його служба у ЗСУ наближає деокупацію Криму і коли може це статися.
У минулому діджей із Севастополя та колишній політв'язень сьогодні займається військовою аеророзвідкою. Він не називає своє звання і рід військ, у яких служить. За два роки Ігор Мовенко побував у найгарячіших точках фронту. Він не був готовий до війни, як і до російської анексії Криму в 2014 році.
Я був упевнений у 2014 році, що в Криму все це закінчиться через три роки
Кримчанин не очікував, що це затягнеться на десятиліття, а сам він опиниться у лавах Збройних сил України.
«Я був упевнений у 2014 році, що в Криму все це закінчиться через три роки. Я думав, що міжнародні партнери активніше допомагатимуть нам у деокупації Криму. Я також був упевнений, що Великої війни з Росією не буде. Здоровий глузд мені підказував, що таке неможливо. Помилився двічі», – зізнався Ігор Мовенко Крим.Реалії.
Про війну з Росією: «Від Києва до Ізюму та Бахмута»
Незадовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну Ігор Мовенко вирішив згадати військову справу і записався на навчання. Але проходити його довелося вже у реальних військових умовах. Велика війна Росії з Україною застала Ігоря Мовенка в ліжку. Він прокинувся від вибухів і зрозумів, що доведеться воювати. Кримчанин вирушив до військкомату.
У перші 1,5 місяця повномасштабного вторгнення Росії кримчанин виконував завдання щодо захисту Києва.
Після того як наступ російської армії на столицю було відбито, його відправили на харківський і донецький напрямки.
«Спочатку були бої під Ізюмом під час операції зі звільнення Харківської області. Потім наша бригада здебільшого воювала під Бахмутом. Там ситуація виглядала набагато складнішою, бо доводилося оборонятися. На той момент ми зіткнулися не з регулярними військами Росії, а з «вагнерівцями» та мобілізованими російськими зеками», – згадує Ігор Мовенко.
Найскладніше на війні, за його словами, було «вийти із зони комфорту». Наразі кримчанин продовжує виконувати бойові завдання на фронті.
Про удари ЗСУ по Криму: «Кримчани ще не відчули війну»
Збройні сили України завдають ударів по військових об'єктах Росії в анексованому Криму. Ігор Мовенко стежить за цим і реагує «цілком позитивно». На його думку, проросійські жителі Криму ще не «відчули війну».
Важливо, щоб проросійські кримчани зрозуміли, що цю криваву війну розв'язала людина, яку вони підтримують.
«Незважаючи на те, скільки горя Росія принесла на нашу землю, у Криму її прихильники ще повною мірою не відчувають того, що вони наробили. Тому що в їхні будинки не прилітають ракети. Цього, найімовірніше, і не станеться, бо Збройні сили України завдають ударів виключно по військових об'єктах Росії. Але ті, хто не відчують усього, що зараз відчувають українці, не зрозуміють усього жаху того, що відбувається», – каже військовослужбовець.
Ігор Мовенко вірить, що проросійські кримчани зможуть прозріти, якщо зіткнуться з реальною війною.
«Важливо, щоб проросійські кримчани зрозуміли, що цю криваву війну розв'язала людина, яку вони підтримують. Вони мають розуміти, що війну розв'язала країна, на бік якої вони перейшли у 2014 році. Це станеться, якщо ці люди пройдуть через таке саме горе війни, на жаль. Тільки тоді вони, можливо, дійдуть висновку, що у 2014 році щось було зроблено неправильно», – вважає він.
Про зміни в Криму за 10 років: «Ті, хто підтримали Росію, тепер шкодують»
Головною зміною в Криму за десять років у російських реаліях стало посилення репресій, упевнений Ігор Мовенко.
«Кримчани не могли думати і говорити вільно ще у 2019 році, коли ми з родиною звідти виїжджали. Відтоді стало лише гірше. Репресії посилилися. Думаю, ті, хто спершу шкодували, що підтримали Росію, тепер ще більше шкодують. Вони звідти просто виїжджають», – каже він.
Про деокупацію Криму: «Ніхто звідти не йтиме»
Служба Ігоря Мовенка у лавах Збройних сил України стала прямим наслідком російської анексії Криму, каже він. Військовослужбовець вірить, що це дозволить наблизити деокупацію Кримського півострова.
Таких, як я, у ЗСУ тисячі. І якби нас там не було, не було б і надії на визволення Криму
«Якби не анексія Криму, я, швидше за все, звідти не поїхав би. 2014 року був початок війни Росії з Україною. Нині – її продовження. І тому я служу в Збройних Силах України. Таких, як я, у ЗСУ тисячі. І якби нас там не було, не було б і надії на визволення Криму. Чим більше нас буде, тим більше шансів, що це станеться. Усі ми повинні мобілізуватися та брати участь у цій війні. Поки ми не переможемо, у нас іншого варіанта немає», – вважає він.
Серед причин, через які Збройні сили України не увійшли до Криму 2023 року, Ігор Мовенко називає недостатню військову допомогу від західних союзників, зокрема авіації та техніки для розмінування, а також «неготовність до контрнаступу».
Сценарій, у межах якого російська армія може залишити Крим внаслідок ударів ЗСУ та знищення Керченського мосту, кримчанин вважає нереальним.
«Якщо російські війська під ударами не евакуюються з Роботиного чи Вербового (Запорізька область – КР), то чому вони евакуюватимуться із практично мирного Криму? Це сюрреалістично виглядає. Ми з ними воюємо, але ж вони не йдуть з-під Херсона чи Запоріжжя. Вони окопалися і пручаються. Чому ж вони підуть із Криму? Там вони точно так само окопаються і чинитимуть опір. Ніхто зідти не йтиме. Навіть якщо ми знищимо Керченський міст, ми не перервемо їхню військову логістику повністю. Російські війська стоятимуть у Криму до кінця. Їх треба буде або всіх перебити, або підходити до питання звільнення Криму комплексно, не лише у військовий спосіб», – каже військовослужбовець.
На думку Ігоря Мовенка, деокупація Криму можлива за допомогою поєднання військового та дипломатичного чинників: «Підтримка наших західних партнерів, а також військові, політичні й дипломатичні методи можуть допомогти звільнити Крим. На даному етапі ми не зможемо повернути Крим лише дипломатичним чи лише військовим шляхом. Це буде наслідком впливу різних чинників, зокрема, і внутрішньоросійських. Але все це може спрацювати лише у комплексі».
Про повернення до Криму: «Повернуся лише на танку»
Стосовно Криму після вимушеної евакуації звідти в Ігоря Мовенка «залишається невеликий смуток». Він хотів би повернутися на півострів після деокупації.
Я повернуся туди лише на танку
«Звичайно, хочеться туди повернутися. Але я повернуся туди лише на танку. Іншого варіанта, гадаю, не буде. Хотілося б побувати в різних куточках Криму, які мені дорогі», – каже він.
Ігор Мовенко вважає, що анексія Криму та велика війна з Росією «триватимуть довго, і це потрібно усвідомлювати». Він також не виключає, що і завершитися все це може раптово – під впливом глобальних світових подій.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
