Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
В Українському кризовому центрі президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар 11 липня оголосив, що його Центр розпочав випуск серії науково-дослідницьких книг «Позачасся війни». Разом із координатором програм Центру з безпеки Павлом Лакійчуком та головою Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник він представив авторку першого видання серії Євгенію Горюнову та її книгу «Український Крим в умовах російської окупації: політика, економіка, соціум».
Вихід першої книги майбутньої серії здійснено на честь експертів аналітичного Центру «Номос» Олексія Бессарабова, Дмитра Штиблікова та Володимира Дудки, які вже вісім років перебувають у російських катівнях.
Видання цієї книги є закономірним як для Центру глобалістики «Стратегія ХХ», так і для Євгенії Горюнової, кримської аналітикині та експертки, однієї з авторів аналітичних коментарів та статей для редакції Крим.Реалії.
2003 року в Севастополі було засновано аналітичний центр «Номос», яким з 2005 року видавався журнал «Чорноморська безпека». У передмові видавця зазначено:
«Експерти центру у своїх роботах попереджали про загрозу російської агресії проти України та Європи. Так і сталося. Путінський режим повернув півострів до часів сталінізму. Репресії проти кримських татар та українців на півострові стали звичним явищем... Експерти центру репресовані за сфабрикованими звинуваченнями, а фактично за своє українське позиціонування. Окупаційна влада та місцеві колаборанти здійснили і продовжують зміну демографічного складу населення, його деукраїнізацію та тотальну русифікацію».
Природно, що ця ситуація потребує глибокого наукового аналізу, і Центр глобалістики продовжуватиме її виданням серії аналітичних монографій.
Євгенія Горюнова вже понад 10 років займається аналізом новітньої історії Криму та кілька років присвятила роботі над цією книгою. У монографії досліджуються передумови російської агресії у Криму, питання політичного устрою, соціально-економічна політика агресора, аспекти проблем регіональної та світової безпеки, пов'язані з агресією Росії, а також проблеми деокупації Криму.
Як зазначив Павло Лакійчук, однією з переваг книги є той факт, що ще до дослідження інших аспектів проблеми Горюнова з погляду міжнародного права аналізує нинішній статус Криму.
Посилаючись на Статут ООН, Декларації ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та захист їхньої незалежності й суверенітету, Декларації про принципи міжнародного права і Гельсінську угоду про непорушність кордонів та інших документів автор доходить висновку, що приєднання Криму Росією не було анексією, хоча й вона сама собою є актом протиправним і неприпустимим.
За своєю суттю підпорядкування Російської Федерації, як доводить автор, залишається незаконною, агресивною, типовою окупацією з усіма рисами, які характеризують її як міжнародне правопорушення, що має бути виправлено.
Відповідно до резолюції Генасамблеї ООН про порушення прав людини від 2018 року, статус Криму має визначатися як тимчасово окупована Росією територія України, або як тільки спроба анексії, яку з точки зору міжнародного права слід завершити відновленням юрисдикції України на території півострова та виведенням усіх окупаційних військ назад до Росії.
Авторка підкреслює також, що теоретики міжнародного права розглядають трансформацію Криму виключно як агресію, що робить квазі-референдум у Криму нелегітимним. Проведення його в присутності російських військ свідчить про порушення норм міжнародного права. Крім того, Крим не міг бути приєднаний до РФ ще й тому, що він не пройшов усі законодавчі вимоги щодо від'єднання від України, а тому за міжнародним правом Крим належить Україні, якою б не була ситуація де-факто (стор. 15).
Про глибину дослідження Євгенії Горюнової свідчить той факт, що дослідницька база роботи налічує 120 наукових праць кількома мовами, серед яких аналітичні роботи світових авторитетів-політологів, акти міжнародного права, закони України та Росії, виступи політиків, роботи вчених-дослідників у галузі міжнародного права, дані статистики, соціологічних досліджень, публікації в медіа.
Головною причиною агресії проти України, на думку автора, є те, що «Росія бачить в Україні конкурента на пострадянському просторі, який може стати центром тяжіння для держав, які обрали демократичний шлях розвитку. У такому разі Москва остаточно втрачає шанс відновлення імперії в межах проєкту СРСР 2.0. Тому однією з головних цілей для російської влади є дискредитація України як суверенної держави, поширення тренду про те, що вона може існувати лише під контролем Росії» (стор. 21).
Авторка книги використовувала для аналізу принцип історизму. З огляду на всю історію попередніх століть, відштовхуючись від подій початку минулого століття, вона вказує, що через всю кримську історію проходить прагнення Росії під будь-яким приводом і на будь-яких підставах заволодіти територією півострова. Тут вона не зважає ні на національні інтереси людей, які там живуть, ні на права людини, ні на міжнародне право, використовувати півострів у своїх інтересах, насамперед, у ролі «непотоплюваного авіаносця», великої військової бази, яка могла б домінувати в Азово-Чорноморському регіоні.
У книзі Євгенія Горюнова зазначає, що Україна ніколи не відмовлялася від півострова й від початку окупації працює над його поверненням під свою юрисдикцію.
Проте проблема його деокупації та реінтеграції в Україну з кожним роком стає дедалі складнішою і на сьогодні складається з безлічі різноманітних концепцій, що тільки описують потенційні можливості та варіанти. Авторка аналізує перспективи і як політико-дипломатичних, і військових (реконкіста) сценаріїв, а також сценарії, умовно названі «народна війна» та інші. Частини цих сценаріїв у різних аспектах входять до напрацювання ініціативи 2021 року «Кримська платформа», але повномасштабне російське вторгнення та війна Росії в Україні унеможливили багато з напрацьованих мирних стратегій. Якщо 2015 року військовий шлях визволення Криму підтримували 14,3% опитаних, то 2023 року – 68% (стор. 218).
Додамо від себе: сьогодні частини цих стратегій увійшли до матеріалів мирних ініціатив президента України Володимира Зеленського, матеріалів першого Глобального саміту миру, що відбувся у Швейцарії, і готуються до розгляду на Другому глобальному саміті.
Горюнова показує, що з цього випливає лише той висновок, що звільнення Криму неминуче відбудеться. Повномасштабна війна, на думку автора, запустила військовий сценарій визволення, якого раніше намагалися уникати. Але й тепер у політиці України він розглядається в комплексі з політико-дипломатичним та мирним сценаріями, щоб уникнути жертв і руйнувань.
В обох випадках Україна діє не самотужки, а разом зі світовою спільнотою, яка також не може змиритися з агресією Росії проти всього світового устрою.
Костянтин Подоляк , журналіст
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
