Росія навряд чи наважиться на посилення агресії з боку окупованого Криму на тлі пандемії коронавірусу, проте продовжить виснажливу тактику «гібридної війни» проти України. Таку думку в інтерв'ю Крим.Реалії висловив лідер громадянського руху «Спільна справа», ексрадник міністра оборони та голова Центру оборонних реформ Олександр Данилюк.
«Зараз основна мета карантинних заходів, що використовуються російською владою в Криму, ‒ це захист російських військовослужбовців, які перебувають там, а не місцевого населення. Саме цим зумовлюється закриття Севастополя та інші подібні заходи. Зараз на півострові перебувають більше ніж 30 тисяч російських військових. Україна не має можливості військового вирішення питання анексії, і Росії це прекрасно відомо, тому розміщені в Криму угруповання треба розглядати не як оборонні, а як наступальні війська. Теоретично новий удар може бути здійснений як через вузькі сухопутні коридори, що з'єднують Крим з континентом, так і через Чорне й Азовське моря. До слова, Росія ще до пандемії наростила присутність військ морської піхоти в Криму. Звичайно, всі ці загрози зберігаються і сьогодні», ‒ нагадує експерт.
Втім, Олександр Данилюк зазначає, що зараз, на тлі епідемії, не спостерігається якогось збільшення російського угруповання військ у Криму. Риторика, яку Москва лобіювала в українському політикумі та ЗМІ, наприклад, про необхідність подачі води в Крим, наразі теж зникла з порядку денного.
Росія не є настільки важливим гравцем у Чорноморському регіоні, як того бояться часом деякі західні експерти
«Схоже, що зараз російська влада більше стурбована масштабами епідемії, яких вони явно не очікували. Що ж стосується поведінки Москви в Чорному та Азовському морях, важливо розуміти, що Росія не є настільки важливим гравцем у Чорноморському регіоні, як того бояться часом деякі західні експерти. По-перше, значна частина країн Чорноморського басейну входить до НАТО. Це стосується і Туреччини, і Румунії, і Болгарії, яка також останнім часом виявляє досить послідовну позицію щодо Росії.
Основним же гравцем у цьому регіоні є Туреччина, і Росія мало що може протиставити можливостям та оснащеності військово-морських сил Туреччини. Ще під час російсько-грузинської війни Анкара явно продемонструвала, що у неї є своя зона інтересів, і Росія розсудливо навіть не намагалася її заперечувати. Таким чином, я не бачу передумов для конвенційного військово-морського протистояння в Чорному морі», ‒ розмірковує військовий експерт.
Проте, за словами Олександра Данилюка, Росія може продовжувати вимотувати Україну «гібридними» операціями на кшталт блокування цивільного судноплавства.
Проводяться пуски ракет, і під цим приводом закривається вся акваторія Чорного моря. За таким же сценарієм реалізується блокування українських чорноморських портів
«Вони проводяться у так званій «сірій зоні», формально ‒ в межах закону. Наприклад, робляться пуски ракет, і під цим приводом закривається вся акваторія Чорного моря. За таким же сценарієм реалізується блокування українських чорноморських портів. Проводяться якісь навчання, після яких раптово оголошується, що під час навчань хвилею змило якусь кількість мін, і під приводом їх пошуку закривається цілий район поруч з українською частиною узбережжя. Навіть якщо це буде тривати лише пару місяців, цього буде достатньо, щоб завдати величезних збитків Україні і не тільки зірвати постачання необхідних їй товарів, а й істотно змінити логістику, адже зрозуміло, що компанії-перевізники будуть шукати інші шляхи доставки вантажів», ‒ попереджає Олександр.
Кінцевою метою Москви є «вирощування» та приведення до влади в Україні зручних і навіть підконтрольних Кремлю українських політиків
Експерт зазначає, що, на відміну від класичного конвенційного протистояння, атаки гібридної війни організувати набагато простіше й дешевше, і у довготривалій перспективі вони здатні суттєво послабити й Україну, і Захід.
«Кінцевою метою Москви є «вирощування» та приведення до влади в Україні зручних і навіть підконтрольних Кремлю українських політиків. Саме навколо стратегії отримання контролю через структури зовнішнього управління зосереджена вся сучасна військова думка, починаючи з «доктрини Герасимова», і ця загроза зберігатиметься до зміни влади в самій Росії», ‒ попереджає він.
Подібні «гібридні» заходи, за словами Олександра Данилюка, окупаційна влада застосовує і в самому Криму. Так, Росія запровадила обмеження прав іноземних громадян на володіння нерухомістю на півострові.
Отримати реальну інформацію про кількість заражених і померлих у цих регіонах неможливо
«Фактично, це форма репресій щодо українців у Криму, які відмовилися від отримання російського громадянства. З приводу гуманітарної ситуації на півострові під час пандемії, вже мали місце кілька заяв депутатів Європарламенту про те, що Росія не виконує свої гуманітарні зобов'язання на окупованій території в частині доступної медичної допомоги, тестування тощо. Те саме стосується Донбасу. Втім, отримати реальну інформацію про кількість заражених і померлих у цих регіонах неможливо», ‒ визнає експерт.
Що стосується подальших тенденцій на півострові, Олександр Данилюк наголошує: одним з наслідків епідемії стане подальше погіршення соціально-економічної ситуації в Криму.
«За всі роки з моменту анексії російській владі так і не вдалося вийти на доокупаційний рівень туризму. Однак цього року ситуація буде ще гіршою. Навіть якщо карантин знімуть до літа, навряд чи ті люди, які зазвичай їздили до Криму, зможуть собі це дозволити цього року. Відповідно, рівень народного невдоволення в Криму зростатиме так само, як і загалом у Росії.
При цьому жодної альтернативи і способів легального вираження цього невдоволення люди в Росії просто не бачать для себе. Це загальне відчуття безвиході та безальтернативності може підштовхнути зростання як загальнокримінальної злочинності, так і навколополітичного насильства. До слова, на відміну від Росії, до війни в Україні не було справжніх екстремістських організацій та політичного насильства. У Росії ж, навпаки, завжди були нацболи, анархісти, позасистемні праві, словом, люди, які в умовах фрустрації і депривації не бачили для себе іншого виходу, окрім політичного екстремізму. Ця тенденція може торкнутися і Криму», ‒ попереджає Олександр Данилюк.
