Герасимов – новий Суровікін. Президент Росії Володимир Путін вирішив замінити командувача військ РФ в Україні. Військові та аналітики назвали це кадрове рішення вкрай важливим і показовим.
Навіщо Путін понизив першого командувача військ РФ в Україні? Чи здатен його наступник змінити перебіг війни? До чого тут власник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин? Розібралось Радіо Донбас.Реалії.
Суровікін: ідеолог ракетного терору і рука противників Герасимова
Посади командувача військами РФ в Україні (офіційно – Об’єднаного угруповання військ) до жовтня 2022 року в російській армії не існувало. Повномасштабним вторгненням керував начальник Генштабу ЗС РФ Валерій Герасимов, який також вважається одним із ідеологів так званої гібридної війни, яку провадила Росія в Україні з 2013 року.
Втеча російських військ з Київської, Чернігівської та Сумської областей, численні тактичні провали сильно вдарили по позиціях Герасимова. Особливо жорстко і відкрито критикували його лідер Чечні Рамзан Кадиров та власник ЧВК «Вагнер» Євген Пригожин. Вони просували свою кандидатуру – генерала Сергія Суровікіна.
Аналітики та ЗМІ писали про розвиток конфронтації загалом між Міноборони РФ, армією з одного боку та позасистемним силовим крилом на чолі з Кадировим та Пригожиним, для чого останні активно використовували різноманітні пабліки у соцмережах та телеграм-канали.
Тому коли Путін створив нову посаду командувача військами РФ в Україні, та ще й призначив на неї саме Суровікіна, це спричинило великий резонанс. По-перше, бо такі рішення свідчили про значне зростання впливу на президента Росії Пригожина та Кадирова.
По-друге, через репутацію Суровікіна, якого називають «катом Алепо», «сирійським м'ясником» та «генералом Армагеддоном» за нищівні бомбардування міст і смерті тисяч цивільних у Сирії. Тож аналітики прогнозували зміни у тактиці РФ на війні в Україні.
Ще у день призначення Суровікіна, 8 жовтня, джерела російської «Медузи» розповіли, що генерал виступає за масові ракетні удари по українській інфраструктурі, зокрема і цивільній. Такий удар було завдано за два дні: він став першим у довгій серії подібних атак РФ по всій Україні, яка триває досі.
Герасимов замість Суровікіна
А 11 січня, за три місяці після призначення, Путін понизив Суровікіна, зробивши заступником нового командувача військами РФ в Україні – Герасимова. При цьому Герасимов зберіг за собою посаду начальника Генштабу, а Суровікіна також лишили за головного Повітряно-космічних сил РФ. Крім того, заступниками Герасимова стали командувач Сухопутних військ ЗС РФ генерал армії Олег Салюков і заступник начальника Генштабу ЗС РФ генерал-полковник Олексій Кім.
«Підвищення рівня керівництва спеціальною військовою операцією пов’язане з розширенням масштабу завдань, що вирішуються під час її проведення», – пояснили в Міноборони РФ такі кадрові перестановки.
Трохи раніше отримав посаду генерал Олександр Лапін, якого теж жорстко критикували Кадиров із Пригожиним і котрого вважали автором поразки росіян під Лиманом у вересні 2022-го. За даними джерел російських ЗМІ, Лапін став начальником штабу Сухопутних військ (офіційно це рішення прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков не підтвердив і не заперечив). Путін знову схилив шальки терезів своєї прихильності на користь Міноборони РФ та регулярної армії.
Це – визнання
Офіційні коментарі щодо кадрової перестановки традиційно загальні, але мають спільну ідею: що ця заміна командувача військами РФ в Україні свідчить про системні проблеми у російській армії і визнання нездатності досягти бажаних цілей.
«Якби у них було все гаразд, кадрові зміни з такою частотою б не проходили. Останні кадрові зміни насамперед свідчать про те, що існує необхідність в їхніх лавах поєднання системи управління та системи керівництва військами. Не все виходить в них так, як вони бажають. А як воно буде далі – подивимося», – сказав заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ, бригадний генерал Олексій Громов.
Своєю чергою речник Міноборони США Пат Райдер заявив, що, ймовірно, заміна Суровікіна на Герасимова показує «деякі системні виклики, з якими російські військові стикнулися з початку цього вторгнення».
«Ми говорили про деякі з цих речей з точки зору проблем матеріально-технічного забезпечення, проблем командування та управління, проблем із забезпеченням, моралі та значною мірою великої нездатності досягти стратегічних цілей, які вони перед собою поставили», – сказав Райдер, якого цитує CNN.
У Міністерстві оборони Британії з посиланням на дані своєї розвідки заявили, що це є «показником зростаючої серйозності ситуації, з якою стикнулася Росія, і чітким визнанням того, що кампанія не відповідає стратегічним цілям Росії».
Герасимов – кращий з гірших
Аналітики більш конкретні. За їхніми оцінками, у президента Росії були три причини для такого рішення, і всі вони досить симптоматичні.
Вибір Путіна. Якщо «досягнення» Суровікіна на посаді командувача військам РФ в Україні обмежити чотирма ключовими пунктами, то це будуть такі:
- масовані удари по об’єктах енергетичної інфраструктури України, які не вплинули на ситуацію на фронті і в українському суспільстві, натомість призвели до розширення допомоги Україні, зокрема і військової;
- відступ з правобережжя Херсонщини, анонсований Суровікіним як «непрості рішення»;
- втрата сотень мобілізованих в окупованій Макіївці Донецької області, Чулаківці Херсонської області та Лантратівці Луганської області, і це лише наймасовіші та відомі випадки;
- жодних перемог армії РФ на фронті.
Результати Герасимова як керівника повномасштабного вторгнення теж важко оцінити як успішні для Росії. Проте, можливо, це історія, коли все залежало від результатів порівняння.
«Кремль в тій ситуації, коли йому доводиться вибирати серед більш гірших і менш гірших. І Герасимов, очевидно, виявився менш гіршим варіантом», – сказав в ефірі Радіо Донбас.Реалії військовий оглядач порталу Defence Express Іван Киричевський.
Помилка Пригожина. Призначення Суровікіна – «креатури» Пригожина і Кадирова – не вплинуло на розкол між регулярною армією і Міноборони РФ та найманцями Пригожина. Навпаки, він лише посилився.
Показова історія з Соледаром, коли кожна зі сторін наввипередки намагалась (і продовжує намагатися) першою прозвітувати про успіхи, заперечуючи претензії конкуруючої сторони на них.
Але останніми місяцями власник ПВК «Вагнер» почав активно виступати, робити заяви, братися за суто політичні теми. Понад те, почали ширитися чутки та припущення щодо його владних амбіцій – ніби Пригожився претендує на роль наступника Путіна.
Російський політолог Іван Преображенський вважає, що одна з причин заміни Суровікіна на Герасимова – сигнал Пригожину піти на другий план. І сигнал цей не лише для нього.
«Це сигнал для регулярної армії, яка явно почала дедалі менше, на тлі Пригожина та інших подібних історій, саме генералітет та офіцерство, скажімо так, симпатизувати Володимиру Путіну та його волюнтаристським рішенням», – сказав в ефірі Свобода.Live Преображенський.
На думку російського політолога, Путін намагається переукласти негласний договір з армією, повернути її лояльність – бо в нього з'явилися побоювання, що вона може й надалі знижуватися.
Провал підготовки до наступу 2.0. Преображенський називає ще одну причину – чутки про підготовку нового масштабного наступу на Україну і нову хвилю мобілізації.
«Чутки, які, судячи з усього, виявляються такими, що не відповідають дійсності. Не тому, що їх не готували, а тому, що під командуванням Суровікіна їх не вдалося здійснити», – каже російський політолог.
Герасимов: що це може змінити у війні в Україні?
Експерти впевнені, що заміна Суровікіна є виключним і особистим рішенням Путіна. А не зробив він це особисто лише тому, на думку Преображенського, аби в разі провалу відповідальність була на самому Герасимові і Шойгу, який формально і провів кадрове рокірування.
Та розрахунок президента Росії на те, що заміна командувача військами РФ в Україні не лише вирішить наявні проблеми, а й не створити нові. Навпаки, забезпечить такі потрібні Путіну здобутки на війні в Україні.
За оцінками експертів американського Інституту вивчення війни (ISW), призначення Герасимова і загальна реструктуризація командування, ймовірно, серед іншого мають на меті:
- показати відданість Кремля традиційним силовим структурам Міноборони РФ;
- засвідчити готовність вести тривалу війну в Україні та відновити наступальні операції;
- поліпшити російське командування і управління для вирішальних військових зусиль у 2023 році;
- укріпити позиції Міноборони РФ у конфлікті з так званими «воєнкорами» і позасистемними силовиками, зокрема, ПВК «Вагнер» Євгена Пригожина.
Проте аналітики ISW вважають, що Герасимов навряд швидко пожвавить і реформує ведення Росією війни в Україні для досягнення максималістських цілей Путіна. А заміна Суровікіна на Пригожина може призвести до посилення конфронтації Пригожина до Кремля.
Іван Киричевський припускає, що головними задачами Герасимова тепер не лише як начальника Генштабу, а і як командувача військами РФ в Україні, буде розширення армії РФ і проведення наступальних операцій.
«Якщо згадати його попередників – до 2012-2013 року, – то армія РФ ще посписує всі свої танки, відмовиться від стратегічної авіації, остаточно відмовиться від систем кадрованих дивізій, не буде готувати бойовий резерв. Герасимов це все виконував», – зауважив Киричевський.
Щодо наступального потенціалу російської армії, експерт оцінює його як низький. Бо від 24 лютого ЗСУ еволюціонували, ЗС РФ – деградували.
«Зараз максимум, на що здатні росіяни – це відтворювати в інших місцях те, що вони намагаються зробити під Бахмутом і Соледаром. Грубо кажучи, видавити нас звідти з позицій валом «живого м'яса», – каже Киричевський.
Тому, каже експерт, Герасимов може намагатися збільшити чисельність армії й намагатися розширити лінію фронту шляхом «закидання гарматним м’ясом».
«Протиснути, щоб захопити всю територію Донецької області й знову намагатися наступати на Запорізьку область, росіяни навряд чи здатні. З іншого боку, коли наш Громов заявляв про те, що у росіян є такі плани, військові зобов’язані виходити із найгіршого варіанту розвитку подій і готуватися до того, щоб росіянам не вдалися ці плани», – зауважив він.
Речник Державного департаменту Сполучених Штатів Нед Прайс на брифінгу 13 січня висловив впевненість, що будь-який подальший успіх Росії «ніколи не зможе змінити хід цієї війни».
«Жодне тактичне просування не зможе змінити стратегічний провал, з яким президент Путін і його війська зіткнулися з перших днів цієї війни, і стратегічну невдачу, яка лише посилилася ефективним контрнаступом України», – заявив представник Держдепу.
Путін, вочевидь, усвідомлює щонайменше частину проблем російської армії, її становища в Україні і свого власного і намагається їх виправити. Заміна Суровікіна на Герасимова – захід, який, як розраховує президент Росії, має цьому сприяти. Але численні оцінки українських і іноземних військових та експертів збігаються в тому, що який би крок не зробив президент Росії, він буде запізнілим. Це цугцванг для Путіна особисто і для Росії загалом.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
