В анексованому Росією Криму масово гинуть російські військовослужбовці. Дати їх смерті з публічних некрологів збігаються з атаками Збройних сил України на російські військові об'єкти, розташовані на півострові. Ці факти суперечать заявам російської влади про те, що Крим нібито надійно захищений російською ППО. Як російська армія зазнає втрат від обстрілів у «безпечному Криму», розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Регулярні «прильоти» безпілотників і ракет в анексованому Криму відбуваються через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Горять нафтобази, склади з боєприпасами, командні пункти, військові кораблі та інші об'єкти. У ЗСУ підтверджують причетність до більшості випадків. Вони пояснюють, що намагаються так зруйнувати логістику Росії, яка постачає через територію Криму військову техніку і живу силу на південний фронт. Проте про «надійний захист» півострова російською ППО заявляє російський глава Криму Сергій Аксьонов (за юдокументами – Аксенов). Про це він говорив торік, коли там регулярно лунали вибухи.
Аксьонов наполягає на своєму навіть цього року, коли «прильоти» по російських військових об'єктах помітно почастішали.
Але реальність заперечує заяви чиновників. Чим довше Росія продовжує військову агресію в Україні, тим більше погіршується ситуація на півострові. У відкритому доступі з'являються некрологи щодо російських військових, які загинули в Криму. Про них – наш матеріал.
«Загинув у Криму, виконуючи військовий обов'язок»
Декілька російських пабліків повідомили про загибель у Криму 23-річного Івана В'ялова з селища Джида (Республіка Бурятія – КР). Він був кадровим військовослужбовцем Росії, служив за контрактом. Інформацію про це підтвердила і влада Джидинського району.
«Загинув на території Криму 10 листопада 2023 року, виконуючи свій військовий обов'язок», – йдеться у некрологах.
10 листопада в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомили про знищення російських десантних катерів на західному узбережжі Криму внаслідок атаки морськими дронами. Йдеться про катери проєкту 11770 (класу «Серна»), стверджують у ГУР. На суднах, за даними відомства, перебував екіпаж і було завантажено бронетехніку, зокрема БТР-82.
«Такі катери Росія активно використовувала під час окупації острова Зміїний для перекидання військової техніки та десанту. На борту катерів також розміщувалися зенітно-ракетні комплекси «Тор-М2» для прикриття російського угруповання на острові та в Чорному морі», – зазначають у відомстві.
Telegram-канал «Крымский ветер» повідомляв, що того ж дня у Чорноморському районі під обстріл потрапила казарма російських військових. Перевірити цю інформацію неможливо, а російська влада про це не повідомляла.
«Загинув, рятуючи свій корабель»
У листопаді в Новоросійську прощалися з мічманом Військово-морського флоту Росії, казаком хуторського товариства «Невський» 42-річним Денисом Нікітіним, який також загинув у Криму. Він командував десантним катером, атакованим дронами.
«Противник уночі атакував базу Чорноморського флоту в одному з прибережних селищ у Криму. Тут розташовані російські десантні катери, одним з яких командував Денис Нікітін. Рятуючи свій корабель від влучання дрона, старший мічман героїчно загинув. Посмертно боєць був нагороджений орденом Мужності», – повідомляють у «Кубанському казачому війську».
Денис Нікітін родом з Ужура Красноярського краю Росії. Він служив на Тихоокеанському флоті РФ і мав профільну військову освіту. До повномасштабного вторгнення Росії в Україну служив на різних посадах на Новоросійській військово-морській базі. Там командував протидиверсійним катером серії «Грачонок» (проєкт 21980) з найменуванням «Кадет». Мічмана називали «найбільш вивіреним морем фахівцем».
У Криму Денис Нікітін опинився, коли Росія розпочала повномасштабну війну проти України. Російські ЗМІ повідомляють, що Денис Нікітін на півострові командував десантним катером проєкту 11770 «Серна». Про їх знищення на західному узбережжі Криму в листопаді повідомляли в ГУР Міноборони України. Скільки загалом російських військових загинуло внаслідок цієї атаки, невідомо. Російська влада не дає жодної публічної інформації про це.
«Загинув від обстрілу кордону»
У жовтні школа Новосибірська повідомила про загибель у Криму свого колишнього учня – 20-річного строковика Івана Фролова. Він загинув під час служби «на кордоні» Криму.
Очевидно, йдеться про адмінкордон між Кримом і Херсонською областю, де діють російські пункти пропуску з прикордонними процедурами. За даними навчального закладу, Фролов помер через поранення голови.
У російських ЗМІ пишуть, що Іван Фролов після закінчення школи пішов служити до російської армії. Він мав повернутися додому в жовтні, але «опинився в зоні обстрілу» і помер від поранень.
«Іван Фролов загинув внаслідок обстрілу кордону Криму. Юнак проходив строкову службу і в жовтні мав демобілізуватися. Іван служив у частині на кордоні Криму та потрапив під обстріл. Отримавши поранення в голову, військовослужбовець впав у кому. Лікарям не вдалося його врятувати», – пише новосибірський паблік.
Військовослужбовця поховали 8 жовтня. Відомо, що від адмінкордону з Херсонською областю до Джанкоя російські війська організували лінію оборони. На супутникових знімках видно, що російські військові часто мають у своєму розпорядженні фортифікації впритул до сіл або навіть у самих населених пунктах Красноперекопського, Первомайського, Джанкойського районів.
Який саме обстріл спричинив поранення Івана Фролова, з некрологів на його честь незрозуміло. Масштабні обстріли на адмінкордоні між Кримом і Херсонщиною відбувалися влітку. Тоді ЗСУ били по Чонгарському автомобільному і залізничному мостах, щоб зруйнувати військову логістику армії РФ.
Жертви удару по штабу Чорноморського флоту
Про жертви особового складу російської армії повідомляли різні публічні джерела після ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі 22 вересня. Атака сталася вдень. Після «прильотів» у будівлі штабу почалася пожежа. На місце події виїжджали пожежники та машини «швидкої допомоги». У штаб, судячи з відео очевидців, влучили щонайменше дві ракети. Від удару будівля штабу частково обвалилася.
Щонайменше про 9 загиблих і 16 поранених російських військовослужбовців тоді заявив начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов. Серед поранених він назвав командувача угрупування генерал-полковника Олександра Романчука та начальника штабу генерал-лейтенанта Олега Цекова. Він зазначив, що ці дані не враховують відомості про постраждалих військовослужбовців, які не працювали у штабі Чорноморського флоту, але несли службу, охороняли та виконували інші функції. Про «десятки» поранених і загиблих у штабі російських військових повідомили Сили спеціальних операцій ЗСУ. Цю операцію у відомстві назвали «Крабова пастка».
У Генштабі ЗСУ повідомили, що удару по штабу було завдано «під час проведення наради керівного складу флоту». В Міноборони Росії заявили, що під час удару по штабу Чорноморського флоту в Севастополі загинув лише один російський військовослужбовець. А потім уточнили, що цей військовий вважається зниклим безвісти. За даними російських ЗМІ, під час атаки постраждали шестеро людей. Скільки загалом російських військових загинули та постраждали в Криму від обстрілів ЗСУ, достеменно невідомо. Російська сторона не розголошує ці дані та навіть не завжди визнає наявність своїх втрат.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
