Червоний Рай – колишнє село, а нині – південна околиця села Ізобільне (до 1945 року – Корбек), що на північ від Алушти. Ізобільне розкинулося на південному схилі плато Чатир-Даг, у балці безіменної лівої притоки річки Улу-Узень. За легендою, назва поселення пов'язана з історією сліпого мандрівника (кримськотатарське слово «кер бек» – «сліпий пан»), який був вилікуваний, вмиваючись водою з джерела поблизу цієї місцевості.
Автор першого путівника Кримом, комерсант, уродженець Швейцарії Шарль Монтандон у 1833 році так описав село: «Корбек – досить велике село, побудоване амфітеатром на декількох пагорбах, що становлять частину південної основи Чатир-Дага. Звідси відкриваються досить приємні краєвиди на Бабуган, Алушту, частину долини та море. Жителі Корбека – гостинні та працьовиті; вони займаються в основному виробництвом возів і торгівлею лісом».
У 1944 році майже всі жителі села Корбек (на той час там проживали понад дві тисячі осіб, в основному кримських татар) зазнали сталінської депортації.
Як Червоний Рай і в цілому Ізобільне виглядають нині, під кінець другого місяця літа – в цьому фоторепортажі.
Тепер можна встановити новий додаток Крим.Реалії для смартфонів і планшетів на платформі iOS і Android.
З виглядом на Чатир-Даг: ранок у Червоному Раю і в усьому Ізобільному (фотогалерея)
1
Церква преподобного Афанасія Печерського височіє над Романівським шосе, яке веде до монастиря Косьми та Даміана на території Кримського природного заповідника. На дальньому плані – південний край Чатир-Дага
2
А так виглядає центр села із верхньої частини вулиці Ізобільненська
3
Майже з тієї ж точки – вигляд на протилежну сторону, на Демерджі
4
На Поштовому провулку. Всього в селі Ізобільне – 10 провулків та 13 вулиць
5
6
Мечеть Корбек-джамі з медресе при ній на Поштовому провулку під №1
7
На будівництві на вулиці Центральна з'явився перший працівник
8
Мальовані чайки – на воротах, «Лєна» – на даху
9
У центрі Ізобільного
10
Сільський Будинок культури вже відкрився
11
Стигла алича на Фруктовому провулку
12
Груша ще дозріває
13
А інжир уже вочевидь перезрів
14
Будиночок під кипарисами з виглядом на Алушту і море на вулиці Ізобільненській. Звідти до міста – шість кілометрів
15
Село Червоний Рай офіційно не існує приблизно десять років, тепер – це південна околиця і частина Ізобільного. Однак дорожній знак місцеві жителі або дорожні служби все одно відновили (раніше там значилося просто Ізобільне)
16
У Червоному Раю залишився старовинний будинок караїмського поміщика і купця Давида Сарібана – колишнього господаря маєтку. Після його смерті в 1914 році маєток, будинок, а також будинок у центрі Сімферополя успадкував його син Юхим Сарібан. Маєток поблизу села Корбек, знамениті грушеві сади Сарібана націоналізували більшовики після приходу до влади в Криму в 1920 році. Пізніше купецький маєток став житловим комунальним будинком. А маєток Грушевий Рай перейменували в село Червоний Рай
КОМЕНТАРІ: