Українське державне підприємство «Феодосійський морський торговельний порт» завжди успішно працювало, як і нафтоналивний термінал, що входить до його складу. Після анексії Криму Росією обсяги перевалки скоротилися вдесятеро, а через кілька років термінал був проданий російському бізнесменові і згодом, за версією російського слідства, вкрадений його ж консультанта. Під час повномасштабної війни Росії проти України нафтобаза у Феодосії стала однією з найважливіших цілей на Кримському півострові для українських Збройних сил. Чому саме – читайте у матеріалі Крим.Реалії.
Як вкрасти вкрадене
У 2014 році Феодосійський термінал був «націоналізований» підконтрольною Росії кримською владою і включений до санкційних списків Євросоюзу та США. Після цього його повноцінна робота зупинилася. Термінал почали використовувати на користь компаній паливного ринку Росії, які всіляко намагалися приховувати свої зв'язки з кримським підприємством.
Роль нафтобази звелася лише до зберігання палива для потреб Кримського півострова, і вона швидко стала збитковою. Феодосійська нафтобаза у 2015 році увійшла до складу «Чорноморнафтогазу», створеного Росією на Кримському півострові. 2018 року російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що її потрібно приватизувати. Після цього підприємство внесли до плану приватизації 2019 року.
На початку літа 2019-го російський уряд Криму погодив заснування республіканським держпідприємством «Чорноморнафтогаз» акціонерного товариства «Морський нафтовий термінал» на базі майна нафтобази Феодосії.
У грудні того ж року кримська влада продала 769 780 585 штук звичайних іменних бездокументарних акцій нафтобази номінальною вартістю один рубль за одну акцію. Вони становлять 100% статутного капіталу Акціонерного товариства «Морський нафтовий термінал».
Переможцем стало російське Акціонерне товариство «Фірма Гунас», зареєстроване в лютому 2019 року. Спеціалізується фірма не на перевалці нафтопродуктів, а на консалтингу з питань комерційної діяльності та управління, а такєож торгівлі та цінних паперів. Належить фізичній особі Юлії Климентьєвій. Статутний фонд АТ «Фірма Гунас» – 35 тисяч рублів.
На той момент гендиректор підприємства Валентин Дорош через Мінмайна Криму розповів російському виданню «Коммерсантъ», що купив нафтобазу «на власні та позикові кошти». Валентин Дорош – військовий пенсіонер, який служив в УВС Курської області Росії.
Найцікавіше почалося за рік. У квітні 2021-го в Криму російські силовики порушили кримінальну справу щодо крадіжки акцій нафтового терміналу у Феодосії.
Як писало видання «Коммерсантъ», «потерпілим у справі визнано його власника Володимира Круглова – давнього ділового партнера адвоката Віктора Хмаріна, однокурсника президента Володимира Путіна з юридичного факультету Ленінградського державного університету (ЛДУ)».
За версією слідства, аферу провернув підприємець Андрій Гуськов, залучений потерпілим до купівлі терміналу як консультант. «Причому махінація стала можливою багато в чому через бажання пана Круглова приховати свою участь у кримському активі, очевидно, через побоювання потрапити до санкційних списків», – повідомляє «Коммерсантъ».
Хмаріну належить ТОВ «Нафтопродуктсервіс» – це велика нафтобаза в підмосковному селі Старосирове, гендиректором якої і є Володимир Круглов. Він давно цікавиться нафтопереробкою – йому належать компанії «Газнефтесервіс», «Балтійський метанол» та Балтійська газохімічна компанія.
Для маскування реального власника Андрій Гуськов запропонував створити «матрьошку», в основі якої буде закритий пайовий інвестиційний комбінований фонд (ЗПІКФ), що належатиме бізнесменові Круглову.
Згаданий вище гендиректор АТ «Фірма «Гунас», відставний полковник МВС Валентин Дорош, очолював раніше курське МУП «Ритуальні послуги». Слідство вважає його довіреною особою консультанта Гуськова.
11 лютого 2021 року Гуськов, як встановило слідство, потай від Круглова виготовив «завідомо неправдивий» договір купівлі-продажу АТ «Морський нафтовий термінал», згідно з яким права власності на всі акції нафтобази передавалися його колишнім власником АТ «Фірма «Гунас» на незадовго до цього створене однойменне ТОВ, засновником якого була мати консультанта Гуськова.
Так вкрадене в України підприємство знову повторило свою долю у російських реаліях.
Найбільший нафтоперевалочний термінал у Криму
Феодосійський нафтоперевалочний термінал є найбільшим у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів. Загалом на півострові два такі термінали, другий розміщений у Севастополі.
Феодосійський торговельний порт розташований у західній частині незамерзаючої затоки Феодосії на південно-східному узбережжі Криму. Порт відкритий для заходу суден цілий рік і може надавати послуги з переробки вантажів широкого різновиду, механізований. Він має мережу залізничних колій.
Загальні технічні характеристики багатофункціонального технологічного комплексу нафтової бази:
- Об'єм резервуарних ємностей 250 тисяч кубічних метрів;
- Вантажні залізничні естакади з фронтом вантажно-розвантажувальних операцій на 90 вагонних цистерн;
- Насосні станції з продуктивністю трохи більше 1500 тонн/година. Із залізничних цистерн – до 30 тисяч тонн/година – подаються нафтові продукти на морські судна (танкери);
- У морі на двох рейдових пунктах – стоянках без причалів у прибережній смузі підприємства «Північний» та «Південний» – можуть бути ошвартовані танкери водотоннажністю 110 та 80 тисяч тонн з осадкою суден у 12,5 та 11,5 м для навантаження і розвантаження.
Нафтобаза успішно з 1996 року була переорієнтована на перевалку сирої казахської нафти. Танкери вантажилися зі швидкістю 3 тисячі тонн на годину. 2001 року між Україною та Казахстаном навіть йшли переговори про продаж порту Астані.
Після анексії Криму Росією перевалка нафтопродуктів знизилася на 90%, забезпечуючи переважно їх постачання на півострів.
Найважливіша ціль
Значення нафтобази Феодосії багаторазово зросло після початку повномасштабного військового вторгнення російської армії в Україну. Зручне логістичне розташування дозволяє здійснювати постачання палива для російських військ в анексованому Криму та залізницею – в окуповані частини Запорізької і Херсонської областей України.
У цьому плані Феодосійський нафтоперевалочний термінал зручніший, ніж Севастопольський, оскільки рівновіддалений від більшості районів півострова. Також нафтобаза у Феодосії розміщена на більшій відстані від українських засобів ураження, ніж Севастопольський термінал.
Саме ці особливості, на думку експертів, роблять нафтобазу Феодосії однією з найважливіших цілей на півострові для Збройних сил України. Ураження цього об'єкта погіршить і скоротить у рази постачання паливом російських військ, що неминуче позначиться на їх маневреності та боєздатності загалом.
У зв'язку з цим нафтобаза «Морський Нафтовий термінал» у Феодосії неодноразово зазнавала атак. Остання сталася вночі 3 березня. З початку третьої години ночі за місцевим часом було чути потужні вибухи. Телеграм-канал «Крымский ветер» опублікував відео, на якому видно спалах і характерний для вибуху звук у районі нафтобази Феодосії.
Глава російської адміністрації Феодосії Ігор Ткаченко заявив пізніше, що уламки збитих українських безпілотників пошкодили кілька приватних домоволодінь. Водночас телеграм-канал «Крымский ветер» опублікував фотографії закопченого нафтового резервуара на території бази, а телеграм-канал ASTRA стверджує, що внаслідок атаки було пошкоджено магістральний трубопровід перекачування палива, виникла пожежа.
Раніше про атаку на нафтобазу у Феодосії повідомляли торік 5 грудня. Тоді нафтобазу «Морський нафтовий термінал» атакували два дрони літакового типу. Один БПЛА здетонував у повітрі – на територію нафтобази впали лише уламки, другий упав за 70 метрів від одного з резервуарів.
Про ще одну атаку повідомляв російський телеграм-канал Baza 10 листопада 2023 року. За даними каналу, два безпілотники літакового типу намагалися атакувати «Морський нафтовий термінал». Стверджувалося, що обидва дрони були збиті. Один із них вибухнув у повітрі і його уламки впали в поле за 400 метрів від нафтобази. Другий дрон упав на території нафтобази і при падінні здетонував.
Про пожежу на нафтобазі у Феодосії після атаки дронів також повідомлялося 4 серпня минулого року.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
